Ухвала суду № 626212, 16.04.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

16.04.07 Справа № 14/237-3384

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Ковалишин Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ від 30.11.06 б/н

на постанову господарського суду Тернопільської області від 18.10.06

у справі 14/237-3384

за позовом ТзОВ»Тернопільська спеціалізована пересувна механізована колона № 520»

до відповідача- Тернопільської ОДПІ

провизнання протиправними дій суб»єкта владних повноважень та скасування правових актів індивідуальної дії

за участю представників сторін:

Від позивача_ - Колодовський О.

Від відповідача_ Білий В. дор. у справі

З правами та обов”язками , передбаченими ст..ст. 49,51,54 КАС України, сторони ознайомлені. Відводу складу суду та секретареві не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Тернопільської області від 18.10.06 по даній справі, позов ТзОВ»Тернопільська спеціалізована пересувна механізована колона № 520»задоволено. Визнано протиправними дії Тернопільської ОДПІ при призначенні та проведенні позапланових виїзних перевірок ТзОВ»Тернопільська спеціалізована пересувна механізована колона № 520». Скасовано податкові повідомлення- рішення № 0000972304/0 від 29.05.06 та № 0000972304/1/40869 від 06.07.06.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з підстав викладених у скарзі та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити повністю. Апелянт не погоджується із висновком суду, щодо неправомірності встановленого в ході перевірки порушення, а саме зменшення податкового кредиту позивачем в результаті не включення до податкового зобов'язання сум ПДВ контрагентом ТОВ «Західенерго», згідно проведених операцій, так як податковий кредит звітного періоду згідно пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації підприємством.

Згідно пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону… сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього підпункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Також, апелянт зазначає, що згідно, додатку 1 доданого до декларації по податку на прибуток за 2004 р. та за 1 квартал (період проведення операцій з позивачем) у ТОВ "Західенерго" відсутні основні засоби, що свідчить про те, що передані позивачу залізобетонні вироби не належали ТОВ Західенерго», а тому в розумінні ст.1. 4. Закону, якою передбачено, що поставка товарів, послуг - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі- продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (послуг) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу, поставка залізобетонних виробів не відбулася.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону ТОВ „Західенерго" виписало податкові накладні на операції, які не є поставкою, оскільки по своїй суті не передбачала перехід права власності. Крім цього, будівельні матеріали отримані позивачем від ТОВ «Західенерго»на складі не обліковувалися, оскільки одразу ж були реалізовані МПП «Явір».

Податковий кредит звітного періоду згідно пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону , складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації підприємством.

Згідно пп..7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Виходячи з наведеного , апелянт вважає правомірним прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив постанову суду залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

За наслідками проведеної перевірки позивача (акт №10132/7/23-122/14051432), в ході якої зафіксовано заниження позивачем сум ПДВ у розмірі 90067 грн. ( жовтень 2004 р. - 18138 грн., листопад 2004 р. -12762 грн., січень 2005 р. - 17487 грн. та лютий 2005 р. - 41680 грн.), що є порушенням п.1.8 ст.1,пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1. п.7.4, пп.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі-Закон), прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000972304/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 135 100,5 грн., в тому числі 90067 грн. основного платежу та 45033,5 грн. штрафних санкцій.

За результатами адміністративного оскарження даного акту ненормативного характеру, податковим органом 06.07.2006 року, не відкликаючи попереднє повідомлення- рішення, складено та надіслано платнику податків нове податкове повідомлення - рішення за № 0000972304/1/40869.

Із аналізу досліджених матеріалів справи, колегія суддіввбачає, що судом першої інстанції правомірно задоволено вимогу позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо проведеної перевірки, так як, перевірка позивача, за наслідками якої складена довідка №23/04-14051432 проведена за відсутності рішення суду так і рішень керівника податкового органу. Копія наказу № 305 від 13.04.2006 року про проведення позапланової перевірки та направлення № 000642 від 13.04.2006 року позивачу під розписку не вручено. Підставою для продовження терміну позапланової перевірки, згідно наказу контролюючого органу № 349 від 26.04.2006 року являлись "... великий об'єм роботи і непредставлення первинних документів в повному обсязі". В той же час, із акту перевірки слідує, що перевірка проводилась із перервою в роботі із 14.04.2006 до 04.05.2006 року, при цьому фінансово - господарські документи по розрахунках з ТОВ "Західенерго ЛТД ", 22.12.2004 року були вилучені у позивача посадовим особами контролюючого органу . Вищезазначене свідчить про порушення податковим органом вимог Закону України "Про державну податкову службу Україні". Щодо суті оспорюваних повідомлень- рішень, то слід зазначити, що такі прийняті безпідставно з огляду на те, що , як вказано в акті перевірки на протязі жовтня 2004 р., лютого 2005 року ТОВ "Західенерго" виписало позивачу податкові накладні на реалізацію залізобетонних виробів на суму 540 400 грв. в т.ч. ПДВ-90 066,68 грн.. На вказану продукцію контрагентом позивача виписані видаткові накладні. Оприбуткування товарно - матеріальних цінностей по складському обліку позивача не проводилось. Без фактичного оприбуткування на складі позивача, вказані товари реалізовані позивачем МПП "Явір". Оплата ТОВ "Західенерго ЛТД" будівельних матеріалів проведена позивачу по безготівковому розрахунку платіжними дорученнями, для чого ним у банківській установі одержано довгостроковий кредит на 5 років в сумі 800 тис.грн.. Згідно акту перевірки ТОВ "Західенерго ЛТД", товарно- матеріальні цінності, які реалізовувались позивачу, ним у постачальників і придбавались. У позивача відсутні товаро - транспортні накладні, що свідчить про те, що позивач не ніс транспортних витрат по доставці товару. Податковий орган вважає, що ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що ТОВ "Західенерго ЛТД", якому товариство перерахувало відповідні суми податку на додану вартість, та яке і повинно було сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету України, такі суми в податковій декларації з податку на додану вартість в рядку оподатковуване зобов'язання не відображало, та відповідно , податку до бюджету не сплачувало. Однак, із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Західенерго ЛТД" з 07 травня 2004 року являється платником податку на додану вартість. Відповідно до п.3.1.1 статті 3, пункту 7.1 статті 7 Закону, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними ( контрактними ) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ; особа -продавець, зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю ПДВ, включити її до своїх податкових зобов'язань з дотриманням положень п.7.3 ст.7 Закону; скласти і передати контрагенту податкову накладну ( п.7.2 ст.7 Закону), що є підставою для віднесення вказаної у ній суми ПДВ до податкового кредиту (п.7.4 ст.7 Закону). Як встановлено судом першої інстанції, на виконання умов правочинів, укладених в усній формі, ТОВ "Західенерго ЛТД" реалізовано позивачу будівельні матеріали, а останнім проведено оплату за них у безготівковій формі, при цьому дати виникнення податкових зобов'язань по спірних операціях та права на податковий кредит, що визначені контрагентами договірних відносин, відповідають умовам п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п.7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону.. Також, судом встановлено, що продавець - ТОВ „Західенерго ЛТД" надав покупцю - позивачу у справі податкові накладні, що містять всі необхідні відомості. Згідно поданих ТОВ „Західенерго ЛТД" до Тернопільської ОДПІ декларацій з ПДВ сума податкових зобов'язань даного платника податків становить: за жовтень 2004 р. - 2754814 грн., листопад 2004р.р -1120842 грн., січень 2005 р. - 508320 грн. та лютий 2005 р. - 267078 грн. Відповідно до п.п. 7.7.ІП.7.7 статті 7 Закону, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, апелянтом по справі не надано доказів які вказували б на порушення ТОВ „Західенерго ЛТД" у жовтні 2004 року - лютому 2005 року вимог Закону при формуванні своїх податкових зобов'язань по спірних операціях із позивачем , а відтак і задекларованих у деклараціях з ПДВ до сплати сум ПДВ за звітні періоди . Слід зазначити, що згідно акту перевірки, фактів перевищення податкового кредиту над зобов'язаннями, і як наслідок - бюджетного відшкодування за жовтень 2004 року, лютий 2005 року перевіркою не встановлено, а тому безпідставним є посилання контролюючого органу на приписи п.1.8 статті 8 Закону . Суд першої інстанції вірно зазначив, що норми Закону про ПДВ, не ставлять в залежність право на отримання податкового кредиту платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету. Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість. З огляду на досліджені обставини справи, колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, постанова прийнята з дотриманням вимог матеріального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування постанови місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205 п.7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, Львівський апеляційний господарський суд

Ухвалив:

Постанову господарського суду Тернопільської області від 18.10.06 у справі № 14/237-3384 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк