Ухвала суду № 62615288, 27.09.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 452/985/15-к Головуючий у 1 інстанції: Галин В.П.

Провадження № 11-кп/783/820/16 Доповідач: Гаврилов В. М.

Категорія ч.2 ст.307 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: Гаврилова В.М.

суддів: Партики І.В., Белени А.В.

при секретарі судового засідання: Бориславському Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження № 12013150290000795 від 03.08.2013 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 листопада місяця 10 дня, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2015 року,

за участю прокурора: Яворського С.М.

захисника: ОСОБА_2

обвинуваченого: ОСОБА_1

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, ч. 2 ст. 310 КК України і призначено йому покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 2 ст. 310 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до вироку суду обвинувачений ОСОБА_1 в лісосмузі яка розташована на землях які належать Ваньовицькій сільській раді, Самбірського району Львівської області, на весні 2013 року не маючи ліцензії Кабінету Міністрів України, та уповноваженого ним органу на культивування конопель, який входить до списку №3 таблиці „Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів'' затверджених постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року і згідно ст. 7 Закону України „Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" №2341-111/2341-14/ від 05.04.2001 року введених в дію 01.09.2001 року, умисно незаконно посіяв та вирощував з метою збуту в лісопосадці коноплі, які згідно висновку експертизи № 3/1322 від 27.09.2013 року, є фрагментами рослин роду Коноплі і відносяться до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей, з яких в подальшому обірвав листя, перевіз їх по місцю свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3 «а»АДРЕСА_1, де повторно подрібнив та виготовив наркотичну речовину марихуану і зберігав з метою збуту.

25.09.2013 року коноплю,в кількості 79 рослин було виявлено та вилучено працівниками міліції по місцю її вирощування ОСОБА_1 в лісосмузі яка розташована на землях які належать Ваньовицькій сільській раді, Самбірського району Львівської області.

Крім цього, ОСОБА_1, зберігаючи по місцю свого проживання з метою збуту, виготовлену ним наркотичну речовину - марихуану, 24 серпня 2013 року на подвір'ї по місцю свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3 «а», Львівської області о 20.00 год., повторно незаконно збув її в кількості одного пакета громадянину ОСОБА_3, який згідно постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 23.08.2013 року під зміненим прізвищем був залучений для проведення оперативної закупки наркотичних засобів в ОСОБА_1, за ціною 100 гривень. Після проведеної закупівлі ОСОБА_3 добровільно видав працівникам міліції придбану ним у ОСОБА_1 наркотичну речовину, яка згідно висновку експертизи наркотичних засобів психотропних речовин та їх аналогів №3/1150 від 11.09.2013 року, являється (марихуаною) яка містить тетрагідроканабіол і є канабісом, що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу (марихуани) в перерахунку на висушену речовину становить 1,83 грами.

Крім того, ОСОБА_1, зберігаючи по місцю свого проживання з метою збуту, виготовлену ним наркотичну речовину - марихуану, 02 вересня 2013 року на подвір'ї по місцю свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3 «а», Львівської області о 18.30 год., повторно незаконно збув її в кількості одного пакета громадянину ОСОБА_3, який згідно постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 02.09.2013 року під зміненим прізвищем був залучений для проведення оперативної закупки наркотичних засобів в ОСОБА_1, за ціною 100 гривень. Після проведеної закупівлі ОСОБА_3 добровільно видав працівникам міліції придбану ним у ОСОБА_1 наркотичну речовину, яка згідно висновку експертизи наркотичних засобів психотропних речовин та їх аналогів №3/1191 від 11.09.2013 року, являється (марихуаною) яка містить тетрагідроканабіол і є канабісом, що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу (марихуани) в перерахунку на висушену речовину становить 2,50 грами.

Крім цього, ОСОБА_1, зберігаючи по місцю свого проживання з метою збуту, виготовлену ним наркотичну речовину - марихуану, 10 вересня 2013 року незаконно переніс її поблизу магазину «Барвінок», що в м. Самборі по вул. Шевченка, Львівської області та о 15.10 год., повторно незаконно збув її в кількості двох пакетів громадянину ОСОБА_3, який згідно постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 09.09.2013 року під зміненим прізвищем був залучений для проведення оперативної закупки наркотичних засобів в ОСОБА_1, за ціною 200 гривень. Після проведеної закупівлі ОСОБА_3 добровільно видав працівникам міліції придбану ним у ОСОБА_1 наркотичну речовину, яка згідно висновку експертизи наркотичних засобів психотропних речовин та їх аналогів №3/1240 від 18.09.2013 року, являється (марихуаною) яка містить тетрагідроканабіол і є канабісом, що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу (марихуани) в перерахунку на висушену речовину становить 3,75 грами.

Крім того, ОСОБА_1, зберігаючи по місцю свого проживання з метою збуту, виготовлену ним наркотичну речовину - марихуану, 20 вересня 2013 року незаконно переніс її в парк культури та відпочинку, що в м. Самборі по вул. Шевченка, Львівської області та о 20.20 год., повторно незаконно збув її в кількості двох пакетів громадянину ОСОБА_3, який згідно постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 12.09.2013 року під зміненим прізвищем був залучений для проведення оперативної закупки наркотичних засобів в ОСОБА_1, за ціною 200 гривень. Після проведеної закупівлі ОСОБА_3 добровільно видав працівникам міліції придбану ним у ОСОБА_1 наркотичну речовину, яка згідно висновку експертизи наркотичних засобів психотропних речовин та їх аналогів №3/1306 від 25.09.2013 року, являється (марихуаною) яка містить тетрагідроканабіол і є канабісом, що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу (марихуани) в перерахунку на висушену речовину становить 5,04 грами.

20.09.2013 року в період часу з 20.25год. до 23.20год. працівниками міліції під час огляду місця події після останньої контрольної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_1 ділянки вулиці О. Ольжича навпроти житлового будинку №7 в м. Самборі Львівської області, де знаходився ОСОБА_1, в нагрудній кишені курточки останнього було виявлено полімерний пакет, в якому знаходилась таблетка блідо-бежевого кольору із візерунком «смайлика», що згідно висновку експерта №3/1308 від 26.09.2013 року містить метилендіоксиметамфетамін, який віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

У звязку з цим, 21.09.2013 року, в період часу з 11.25 год. по 13.00 год. під час проведення обшуку житла ОСОБА_1 в м. Самборі по вул. О.Ольжича, 7а/2,Львівської області було виявлено та вилучено різні наркотичні засоби, які згідно висновку експерта №3/1307 від 27.09.2013 року відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, обсяг яких заборонено.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 просить оскаржуваний вирок змінити, так як в його діях відсутній склад кримінальних злочинів, передбачених ст.ст. 307, 310 КК України та змінити правову кваліфікацію злочину на ст. 309 КК України, по якій ОСОБА_1 засудити та призначити покарання в межах санкції цієї статті з застосуванням ст.75 КК України.

Зокрема апелянт покликається на те, що порушення кримінально-процесуального закону полягає в тому, що судом враховані як докази ті факти та обставини, які не являються допустимими, так як здобуті з порушенням вимог чинного законодавства, а ряд з них взагалі не відповідають фактичним обставинам справи, так як в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про обставини походження коштів, які видавались закупнику для проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів, намагання свідка по справі слідчого Соломіна О.М. переконати суд, що це законні гроші, які видаються оперативним працівникам для проведення подібних міроприємств, не можна брати до уваги як встановлений факт, а звідси як доказ, оскільки в матеріалах, відсутні буд-які документи, які це підтверджують, а оперативна закупівля проводилась не оперативними працівниками, а слідчим, який повинен був ці гроші оформити процесуально, що зроблено не було. Перед проведенням чотирьох оперативних закупок та після них не було оглянуто авто, в яких учасники оперативних заходів прибували на місця закупок та повертались назад. Слідством не було враховано вимоги п. 2.8 «Інструкції про порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання предметів, товарів, речовин, у тому числі заборонених до обігу у фізичних та юридичних осіб, незалежно від форми власності», затвердженої наказом МВС, СБУ і Державної податкової адміністрації України від 30 листопада 2001 року № 1065, в тій частині, що процес проведення оперативної закупівлі при можливості повинен фіксуватися на відеоплівку, а в суді факт відсутності відеофіксації взагалі не досліджувався.Всі чотири епізоди оперативних закупок провадилися на підставі постанов прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 23.08.2013 року, 02.09.2013 року, 09.09.2013 року, 12.09.2013 року, однак в постановах немає викладених обставин, які б свідчили про відсутність під час негласної слідчої(розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину. Так само немає вказівок на формальні ознаки злочину, не вказано джерело інформації, а тому не зрозуміло, які дані, з яких джерел і коли були одержані й коли стали підставою для проведення таких дій. Слідчий 03.08.2013 року зареєстрував провадження в ЄРДР та розпочав досудове розслідування на підставі тільки рапорту працівника міліції Кос від 02.08.2013 року. Рішення про проведення прийнято при відсутності передбачених законом підстав, підстави з'явились пізніше та й створені вони незаконним шляхом, а загадані постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину були долучені до матеріалів провадження лише в суді, а якщо сторона кримінального провадження (в даному випадку слідчий та прокурор) не здійснила відкриття матеріалів відповідно до положень ст. 290 КПК України, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Також відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативним підрозділам дозволяється встановлювати конфіденційне співробітництво з особами лише на засадах добровільності, а проведення оперативних закупок доручалося особі під вигаданим імям ОСОБА_3, згода якого на участь у проведенні цих дій жодним чином не була підтверджена, так як відсутня письмова заява закупника.

Не можуть братися до уваги як докази акти та протоколи, складені слідчим 24.08.2013 року, 02.09.2013 року, 10.09.2013 року та 20.09.2013 року, так як вони неналежні, оскільки по епізоду 24.08.2013 року один із понятих Монастирський віртуальна особа, оскільки в суді він не допитувався, покази свідка ОСОБА_4 суперечливі і у вироку суду не зазначено, чому суд надав перевагу одним його показам над іншими, в протоколі огляду не зазначено місце події, а тільки записано, що ОСОБА_3 знаходився по вул. Крижовій, свідок ОСОБА_5 також давав суперечливі покази стосовно того, чи бачив він факт передачі між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, і ствердив, що не бачив, що саме вони передавали один одному, чому суд не надав належну оцінку та не врахував ту обставину, що у відносинах свідка та обвинуваченого могла бути неприязнь, так як раніше був інцидент з його батьком про пошкодження майна, понятий ОСОБА_6 у недавньому минулому працівник міліції, що ставить під сумнів його незацікавленість, по епізоду 10.09.2013 року один із понятих ОСОБА_7 в суді пояснив, що не бачив факту передачі між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 саме наркотичних засобів, а покази свідка ОСОБА_8 не відповідають даним, зазначеним в протоколі, на що також суд першої інстанції не звернув увагу, по епізоду 20.09.2013 року один і понятих ОСОБА_9 в недавньому минулому працівник міліції, який тиждень перед участю в процесуальних діях звільнився з органів МВС, що ставить під сумнів його обєктивність, а покази іншого понятого ОСОБА_10 були враховані судом першої інстанції неповно, оскільки останній зазначав, що самої передачі наркотичного засобу ОСОБА_1 ОСОБА_3 він не бачив, а факт вилучення по місцю проживання ОСОБА_1 наркотичних засобів не доводить збут чи мету збуту.

Апелянт звертає увагу на те, що відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» незаконне заволодіння наркотичними засобами та вступне їх зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту чи без такої мети, а також їх незаконний збут утворюють сукупність злочинів, передбачених ст. 307 чи ст. 309 КК України, проте не утворюють ознаки повторності, передбаченої ч. 2 ст. 307 або ч. 2 ст. 309 КК України.

Його підзахисний ОСОБА_1 стверджував, що знає закупника під справжнім імям, він неодноразово був в нього вдома та вони разом вживали наркотичні засоби, що в судовому засіданні закупник заперечував, але такі його покази не можна враховувати як достовірні, оскільки це вигідно самому свідку, та не можна брати до уваги допит закупника ОСОБА_3 в суді, який проводився з порушенням вимог закону, в тому числі в тій частині, що не прийняті міри по недопущенню поряд з закупником сторонніх осіб, зокрема, працівників міліції, що було явно під час попереднього допиту. Учасники процесу та суд зокрема не міг в цьому переконатись, так як ОСОБА_3 не був в зоні доступності огляду, а заявлене клопотання захисту про проведення допиту закупника в режимі відеоконференції з можливістю пересвідчення відсутності рядом зі свідком сторонніх осіб судом було задоволено, однак не виконано.

Також апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що обвинувачений ОСОБА_1 під час провадження по справі та в судовому засіданні своєї вини у збуті наркотичних засобів не визнав. При цьому стверджував, що справа щодо нього сфабрикована працівниками міліції. Версія щодо можливої фальсифікації доказів його винуватості у збуті наркотичних засобів органами досудового слідства та суду належним чином не перевірена. Факт фальсифікації матеріалів справи підтверджується тим, що при складанні протоколу огляду місця події, під час якого вилучено в ОСОБА_1 50 гривневу купюру, яка за номером співпадає з однією, виданою закупнику, а три інші вилучені в ОСОБА_11 Судом без достатніх підстав відмовлено у проведенні відтворення обставин скоєння злочину шляхом слідчого експерименту, а задовольнивши клопотання захисту про витребування довідки мобільного оператора звязку, не прийняв мір та не отримав таку довідку.

Щодо відсутності у свого підзахисного ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України апелянт зазначає, що в даному випадку мала місце фальсифікація документів та збирання доказів з порушенням вимог чинного процесуального законодавства, зокрема при кваліфікації дій особи за ч. 2 ст. 310 КК за ознакою незаконного посіву або вирощування снотворного маку чи конопель у кількості 50 і більше рослин потрібно виходити з того, що при підрахунку кількості останніх окремою рослиною вважається та, яка має самостійний корінь, а кількість її стебел у розрахунок не береться. В даному випадку не зовсім зрозуміло, що рахувалось рослини кожна з самостійним коренем чи стебла. Як пояснив ОСОБА_1, йому працівниками міліції було запропоновано взяти на себе факт незаконного посіву коноплі, за що вони обіцяли його відпустити. Саме працівники міліції привезли його на те місце, де знаходились рештки коноплі яку вилучали. Саме задля того, щоб не бути арештованим, ОСОБА_1 написав письмово, що вирощував коноплю для себе, однак, як пояснив в суді, це неправда, він коноплю не вирощував, більш того, не мав жодної мети не тільки вживати її, а й реалізовувати. Дані свідчення не спростовані жодним документом чи іншим доказом по справі. Більш того, факт вживання в минулому коноплі, намагання вживати в майбутньому та мета продавати коноплю тим більше нічим не доведена, понятим був запрошений колишній працівник міліції ОСОБА_6, а при проведенні слідчого експерименту не зрозуміло, скільки ж все-таки вилучено рослин, адже коли вівся підрахунок, не видно було стебел, звучало 77 рослин, потім чомусь виявилось, коли ламали та складали в пакет, стало вже 79, не встановлено, якого віку стебла, у висновку експерта не зазначено, чи весь зміст пакета перевірявся на факт наявності наркотиків, не ототожнені ці рослини. ОСОБА_1, при виїзді на місце не зовсім орієнтувався, так як пройшов те місце, де ніби вирощувалась конопля, а працівники міліції зупинились саме біля повороту, тобто краще орієнтувались від нього. Не зрозуміло, чому інші стебла не вилучались, які по загальному виду були схожі та росли по цілому полю.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив апеляційну скаргу та вважає вирок місцевого суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з вироку суду винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України підтверджується показами понятих, працівників міліції, які в судовому засіданні допитані в якості свідків - ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_13, та ОСОБА_14, а також дослідженими письмовими доказами - висновком експертизи № 3/1322 від 27.09.2013 року, висновком експертизи № 3/1191 від 11.09.2013 року, висновком експертизи № 3/1240 від 18.09.2013 року, висновком експертизи № 3/1306 від 25.09.2013 року висновком експерта №3/1150 від 11.09.2013 року, висновком експертизи № 3/1308 від 26.09.2013 року, висновком експерта №3/1307 від 27.09.2013 року, протоколами огляду грошових купюр, де зафіксовано грошові купюри видані для проведення оперативної закупки без затримання особи, протоколами огляду покупця, де зафіксовано факт видачі грошей та дані огляду закупника, протоколами огляду місця події, згідно якого встановлено, що обєктом огляду являється ОСОБА_3, зафіксовано його анкетні дані, місце знаходження, факт добровільної видачі паперового згортку, вміст згортку та пояснення ОСОБА_3 по суті проведеної ним закупки у ОСОБА_1, протоколом огляду місця події від 20.09.2013 року, протоколом огляду місця події від 21.09.2013 року, протоколом обшуку від 21.09.2013 року, заявою від 25.09.2013 року написаною власноруч ОСОБА_1 щодо бажання добровільно показати, де саме він вирощував рослини марихуани в с. Ваньовичі Самбірського району, рапортом слідчого СВ Самбірського МВ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_13 від 25.09.2013 року, даними проведення слідчого експерименту від 25.09.2015 року, висновком спеціальної медичної, наркологічної комісії № 225 від 15.10.2013 року, даними протоколів про результати контролю за вчиненням злочину, згідно яким відомо про те, що ОСОБА_3 в приміщенні Самбірського МВ каб. № 26 було вручено грошові кошти і який проводив закупівлю наркотичного засобу, та в подальшому добровільно видавав його працівникам міліції.

Досліджені докази, відповідно до вимог ст.94 КПК України, були оцінені судом першої інстанції з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття законного і обґрунтованого процесуального рішення.

Докази не суперечать один одному, доповнюють один одного, а розбіжності в показах свідків, на які посилається апелянт, не носять суперечливий характер і пояснюються давністю подій, про які вони розповідають, тому колегія суддів не вбачає необхідності в їх повторному допиті, чи проведенні слідчого експерименту для зясування чи могли бачити свідки і поняті момент передачі наркотичних засобів і грошей між продавцем і закупником. Передбачена Законом фіксація всіх дій під час оперативних закупок в сукупності з показами учасників, речовими доказами, висновками експерта, які були досліджені судом першої інстанції, однозначно підтверджують факт збуту наркотичних засобів ОСОБА_1 і відсутність фальсифікації доказів чи провокації злочину з боку працівників міліції.

Матеріали провадження свідчать про наявність у органів досудового розслідування, на час проведення оперативних закупок, достатніх підстав вважати, що саме ОСОБА_1 займається збутом наркотичних засобів, ціна наркотичних засобів, за якою закупних їх придбавав, не була явно завищеною і не створювала таких стимулів, які б визнавались ознакою провокації чи підбурювання до вчинення злочину. Закупник ОСОБА_3 до оперативних закупок був у ОСОБА_1 вдома із знайомими 2-3 рази, під час закупок домовлявся завчасно з ним по телефону і ця домовленість не супроводжувалась наполегливими пропозиціями, умовляннями чи примусом, про що він підтвердив під час дачі пояснень в якості свідка в судовому засіданні в порядку,передбаченому п.9 ст. 352 КПК України і дав детальні покази по фактам збуту ОСОБА_1 марихуани, а також заявив про його добровільну згоду на участь в оперативних закупках. Учасники судового засідання мали можливість задавати питання та почути відповіді ОСОБА_3, не мали заперечень з цього приводу і згідно звукозапису судового засідання судом не виносилась ухвала про допит даного свідка в порядку відеоконференції, що спростовує доводи апеляційної скарги з цього приводу.

Апелянт не навів аргументів визнання протоколу огляду місця події щодо останнього епізоду збуту ОСОБА_1 наркотичних засобів сфальсифікованим, а виявлення під час затримання гривневих купюр, виданих закупнику, не лише у ОСОБА_1, а і у іншої особи, жодним чином не впливає на допустимість чи належність такого доказу.

Постанови прокурора щодо контролю за вчиненням злочину, за змістом відповідають вимогам ч.2,ч.5 ст.246, ст.251 КПК України, ст.5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», не є доказами в розумінні ст. 84 КПК України, а являються однією з підстав для проведення негласних слідчих дій. Ознайомлення з постановами прокурора стороною захисту лише в судовому засіданні не дають підстав вважати докази, отримані у передбаченому КПК України порядку в результаті таких негласних слідчих дій, недопустимими.

Відсутність в матеріалах справи даних про джерело походження коштів, які видавались закупнику для проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів, про огляд автомашин, в яких учасники оперативних закупок прибували на місце закупок та повертались назад, фідеофіксації оперативних закупок та їх кількість, не встановлення інших закупників самі по собі не дають підстави для визнання отриманих доказів сфальсифікованими, неналежними чи недопустимими, а збут спровокованим.

Разом з тим суд першої інстанції належним чином оцінив заперечення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, які йому інкримінуються і не надав їм віри, а розцінив як намагання уникнути кримінальної відповідальності, оскільки такі суперечать усім іншим доказам, що містяться в матеріалах справи та нічим не підтверджуються.

Так, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 оговорив себе по епізоду вирощування марихуани на прохання працівників міліції, які обіцяли його відпустити, що він не знав місце її вирощування, а показував все за вказівкою працівників міліції, що невідомо яку її кількість вилучили працівники міліції спростовуються його власноручною заявою від 25.09.2013 року, яку він написав уже після обрання йому судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в присутності захисника 23.09.2013 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 25.09.2013 року і його відеозаписом, під час якого ОСОБА_1 добровільно, в присутності понятих розповів і показав дорогу до місця де він вирощував марихуану, вириванням 79 стебел марихуани разом з корінням, висновком експертизи № 3/1322 від 27.09.2013 року, допитом свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні, який був присутнім у якості одного з понятих та показами свідків-працівників міліції, яки були присутні при проведенні слідчого експерименту і дачі пояснень ОСОБА_1

Як вбачається з положень ч. 7 ст. 223 КПК України понятими, які залучаються до проведення слідчих дій є незаінтересовані особи, а сам факт того, що ОСОБА_6 є колишнім працівником міліції не може свідчити про те, що він є заінтересованою особою. Його заінтересованість, упередженість, чи упередженість інших працівників міліції, допитаних у судовому засіданні не доводиться ні матеріалами справи, ні доданими до апеляційної скарги документами, а є лише припущенням апелянта.

Посилання апелянта на постанову Пленуму ВС України щодо розяснень ознак повторності та сукупності злочинів без конкретної привязки до епізодів обвинувачення не дають можливості зрозуміти у чому він вбачає порушення. З урахуванням кількості епізодів обвинувачення, конкретних обставин вчинення злочинів та вимог ст. 337 КПК України щодо меж судового розгляду, колегія суддів вважає кваліфікацію дій ОСОБА_1 за епізодами обвинувачення правильною.

Враховуючи вище наведене колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2015 року відносно ОСОБА_1 без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17