Ухвала суду № 62613896, 08.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №2018/8160/2012 Головуючий І інстанції - Золотарьова Л.І.

Провадження №22ц/790/4802/16 Суддя-доповідач - Кіпенко І.С.

Категорія: договірні

УХВАЛА

Іменем України

8 листопада 2016 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кіпенка І.С.,

суддів - Бездітка В.М., Шаповал Н.М.,

за участі секретаря - Брулевича В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 10 червня 2016 року по справі за скаргою ОСОБА_2 про визнання протиправними бездіяльності Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, зацікавлена особа - Публічне акціонерне товариство «АКБ «Базис»,

в с т а н о в и л а :

14 квітня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ щодо невжиття заходів примусового виконання виконавчого листа №2/2018/2366/2012/06 від 06 вересня 2012 року за період з 20 жовтня 2015 року по 12 квітня 2016 року та судові витрати покласти на Київський ВДВС ХМУЮ.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 посилався на те, що 22 жовтня 2014 року на підставі судових рішень державний виконавець відновив виконавче провадження №34201516. Згодом державний виконавець звернувся до суду з клопотанням про зміну порядку виконання рішення суду від 27 червня 2012 року у справі №2/2018/2366/2012/06.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2015 року клопотання представника Київського ВДВС ХМУЮ було задоволено та змінено порядок виконання рішення суду. Проте, по 12 квітня 2016 року державним виконавцем не зроблено жодної дії по примусовому виконанню рішення суду, що є порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5.

ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні суду першої інстанції свої вимоги підтримали, надали пояснення відповідно до викладених в скарзі обставин.

Представник Київського ВДВС проти задоволення скарги заперечував, пояснював, що діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», ухвалу суду від 20 жовтня 2015 року про зміну порядку виконання рішення суду ВДВС отримав лише 16 травня 2016 року. Крім того, боржник частково виконав рішення суду, сплатив вже 2 100 000 грн.

Представник ПАТ «АКБ «БАЗИС» проти задоволення скарги заперечував, зазначив, що державний виконавець діяв в рамках Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10 червня 2016 року скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області щодо невжиття заходів примусового виконання виконавчого листа №2/2018/2366/2012/06 від 06 вересня 2012 року за період з 10 листопада 2015 року по 12 квітня 2016 року та стягнуто на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

Не погодившись з вказаною ухвалою Київський ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області оскаржив її в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу від 10 червня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає що вона задоволенню не підлягає.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби України під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, визначено розділом VІІ цього Кодексу в рамках здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом першої інстанції встановлено бездіяльність державної виконавчої служби України під час виконання судового рішення, оскільки з наданих матеріалів виконавчого провадження, було встановлено, що з 10.11.2015 року по 12.04.2016 року державним виконавцем не було проведено жодних виконавчих дій спрямованих на виконання рішення суду зокрема, не направлялись відповідні запити для отримання пояснень, довідок, іншої інформації, необхідних для проведення виконавчих дій; не проводилось накладання арешту на майно боржника, опечатування, вилучення, реалізація майна в установленому законодавством порядку; не проводилось накладання арешту на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, опечатування каси, приміщення і місця зберігання грошей, тощо.

Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, що ухвала Київського районного суду м. Харкова від 20.10.2015 року якою клопотання Київського ВДВС ХМУЮ задоволено; змінено порядок виконання Рішення Київського районного суду м. Харкова від 27.06.2012 року, надійшла до Київського ВДВС ХМУЮ лише 10.05.2016 року, спростовуються копією з кур'єрського журналу доставки судової кореспонденції, вказану ухвалу суду Київський ВДВС ХМУЮ отримав 23.10.2015 року.

Ухвала набрала законної сили 10.11.2015 року.

Добровільна сплата боржником в частини заборгованості не звільняє державного виконавця від обов'язку проводити примусові виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Доводи апеляційної скарги, що судом визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області щодо невжиття заходів примусового виконання виконавчого листа від 06 вересня 2012 року, без зазначення прізвища виконавця, який повинен був здійснювати заходи щодо примусового виконання судового рішення, за само по собі не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.

Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.

Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали об'єктивного підтвердження.

Наведені в рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.

Суд дав належну оцінку всім наявним у справі доказам, та навів у рішенні мотиви спростування кожного з доводів, які наводилися.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області - відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 10 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: І.С. Кіпенко

судді колегії В.М. Бездітко

Н.М. Шаповал