Ухвала суду № 62613885, 10.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №639/6499/16-к Головуючий 1 інстанції: Федюшин М.В.

Провадження №11кп/790/2683/16 Доповідач: Ємець О.П.

Категорія: ч.1 ст.310, ч.2 ст.309 КК України

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

10 листопада 2016 року м. Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області Ємець О.П., перевіривши матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області Мельника О.В. на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 4 жовтня 2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

Зазначеним вироком затверджена угода від 26 серпня 2016 року, яка укладена між прокурором Жовтневого відділу Харківської місцевої прокуратури №2 Лисокобилкою А.М. та підозрюваним ОСОБА_2, - про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12016220500001554 від 13 червня 2016 року.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.310, ч.2 ст.309 КК України та йому за сукупністю цих злочинів призначено остаточне покарання - 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням. Судом встановлений іспитовий строк 2 роки та на нього покладені обов'язки, передбачені п.2, п.3 ч.1 ст.76 КК України.

Не погоджуючись із зазначеним вироком, заступник прокурора Харківської області Мельник О.В. подав апеляційну скаргу, в якій міститься прохання про скасування вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 4 жовтня 2016 р. у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а кримінальне провадження направити до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.

На обґрунтування своїх доводів, заступник прокурора зазначив, що ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому злочині, а обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

За таких обставин, районний суд повинен був призначити обвинуваченому покарання, із застосуванням положень ст.69-1 КК України, не більше двох третин максимального строку найбільш суворого виду покарання, передбаченого в санкції ч.2 ст.309 КК України, що становить не більше 3 років та 4 місяців позбавлення волі.

Разом з тим, суд першої інстанції, у порушення вимог ст.69-1 КК України, призначив ОСОБА_2 покарання - 5 років позбавлення волі, яке було узгоджене сторонами угоди.

Крім того, суд у резолютивній частині вироку при призначенні ОСОБА_2 покарання послався на ст.71 КК України, яка застосовується лише при призначенні покарання за сукупністю вироків, а не за сукупністю злочинів, тому в даному випадку, районному суду необхідно було застосовувати ч.1 ст.70 КК України.

Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали кримінального провадження, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений, зокрема, прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди або затвердженням угоди у провадженні, в якому, згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода не може бути укладеною.

Таким чином законодавець передбачив лише дві підстави, за наявності яких вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржений прокурором.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Жотневого районного суду м. Харкова від 4 жовтня 2016 року затверджена угода від 26 серпня 2016 року, яка укладена між прокурором Жовтневого відділу Харківської місцевої прокуратури №2 Лисокобилкою А.М. та підозрюваним ОСОБА_2 про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12016220500001554 від 13 червня 2016 року.

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.310 КК України та ч.2 ст.309 КК України, та йому призначене покарання, яке було узгоджене сторонами угоди.

Відповідно до ч.4 ст.399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскаржене, згідно з положенням ст.394 цього Кодексу.

Як вбачається із апеляційної скарги, заступник прокурора оскаржив вирок суду ухвалений на підставі угоди між обвинуваченим і прокурором з підстав, з яких він не може бути оскарженим згідно положень ст.394 КПК України, а тому, відповідно до ч.4 ст.399 КПК України, - слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора.

Що стосується помилково зазначеної в судовому рішенні ч.1 ст.71 КК України, замість ч.1 ст.70 КК України, при визначенні обвинуваченому остаточного покарання, то це є явною опискою, яку районний суд не позбавлений можливості за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження, вирішити у порядку, передбаченому ст.379 КПК України.

Керуючись ч.4 ст.394, ч.4 ст.399 КПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області Мельника О.В. на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 4 жовтня 2016 року відносно ОСОБА_2.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати заступнику прокурора Харківської області Мельнику О.В. разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців.

Суддя апеляційного суду

Харківської області О.П.Ємець