Ухвала суду № 62613846, 03.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 636/1217/16-ц Головуючий суддя І інстанції Панаід І. В.

Провадження № 22-ц/790/6188/16 Суддя доповідач Шаповал Н.М.

Категорія: Спори про право власності та інші речові права про приватну власність

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Шаповал Н.М.,

суддів: Кіпенка І.С.,

Пшенічної Л.В.,

за участю секретаря - Брулевича В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 22 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання майна особистою приватною власністю одного з подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частину житлового будинку,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3, в якій просив суд визнати житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_2, його особистою приватною власністю.

В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначав, що з відповідачкою він перебуває у зареєстрованому шлюбі, хоча на даний час шлюбні стосунки між ними припинено. 19.04.2010 р. позивачем було придбано житловий будинок з надвірними будівлями розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Вказаний житловий будинок було придбано ОСОБА_4 за власні кошти, отримані від продажу приватизованої квартири. Відповідач ОСОБА_3 матеріальної участі у придбанні спірного будинку не приймала, та наразі не визнає, що право власності на вищевказаний будинок належить лише позивачу, чим порушує його право на розпорядження зазначеним майном.

29.04.2016 року ОСОБА_3 було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частину житлового будинку, в обґрунтування якої вона, зокрема, зазначала, що будинок був придбаний з її згоди за спільні кошти подружжя, а тому є їх спільною власністю, в зв'язку з чим просила суд, визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 22 серпня 2016 року позовну заявою ОСОБА_4 - задоволено, зустрічну позовну заяву ОСОБА_3, - залишено без задоволення. Визнано житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_2, особистою приватною власністю ОСОБА_4. Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в сумі 2 352, 24 (дві тисячі триста п'ятдесят дві грн. 24 коп.)

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 - представник ОСОБА_3 ставить питання про скасування вказаного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначає, що що районним судом не було враховано ті обставини, що спірний будинок є спільною сумісною власністю подружжя, не зважаючи на те, що титульним власником є ОСОБА_4

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з підстав, передбачених ст.. 308 ЦПК України.

Приймаючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4 та відмову у задоволенні зустрічного позову, районний суд виходив із того, що ОСОБА_3 не доведено, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 61 СК України, об'єктами права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, а також заробітна плата, пенсія, стипендія, одержані одним із подружжя.

Статтею 69 СК України передбачено право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленість між ними або шлюбним договором ( ч. 1 ст. 70 СК України).

Статтею 57 СК України визначено перелік майна, що є особистою власністю дружини, чоловіка, зокрема: майно, набуте дружиною, чоловіком за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування ( п. 2 ч.1 ст. 57 СК України).

Таким чином, не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі тощо.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.п. 22, 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст. 69-72 СК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи із дійсної вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільного майна, наявного на час припинення спільного господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що З 19 січня 2007 року сторони перебувають у шлюбі. (а.с. 7)

19 квітня 2010 р. ОСОБА_4 продав належну йому на праві власності квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.10).

Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку серії ВММ № 970146, посвідченого приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області, зареєстрованого в реєстрі за № 698, 19 квітня 2016 р. ОСОБА_4 було придбано житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2. (а.с. 8).

Право власності ОСОБА_4 було зареєстровано в Комунальному підприємстві «Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації», що підтверджується витягом № 26053007 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.05.2010 р. (а.с. 9).

Вищевказана квартира була продана ОСОБА_4 за 256 000, 00 грн., з яких 235 224, 00 грн. були сплачені за придбаний ним житловий будинок АДРЕСА_2.

Згідно до ст. ст. 10, 31 ЦПК України, сторони мають рівні процесуальні права та обов'язки, в тому числі і рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Між тим, ОСОБА_3 не довела, що спірний житловий будинок є спільним сумісним майном подружжя.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд повно та всебічно з»ясував обставини по справі, наданим доказам дав належну оцінку і постановив законне рішення .

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 22 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Н.М. Шаповал

Судді: І.С. Кіпенко

Л.В. Пшенічна