Ухвала суду № 62611064, 09.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/574/16

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2014 року №0012711703 та №001272721703.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем невірно обраховано суму її доходу, отриманого у вигляді додаткового блага в розмірі 279577 грн., замість 50229,45 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 17.12.2014 року №0012711703 та №001272721703.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 31.08.2007 ОСОБА_1 уклала кредитний договір з АТ "Райффайзен Банк Аваль" №014/08-112/66869.

Протягом дії цього договору ОСОБА_1 сплатила на користь банку суму 35000 доларів США, що є еквівалентом 279755 гривень.

01.02.2013 між банком та ОСОБА_1 було укладено договір про припинення зобов'язання за кредитним договором №014/08-112/66869, відповідно до якого, банком анульовано (прощено) 6284,18 доларів США гривень, що є еквівалентом 50229,45 гривень гривень основного боргу, та 421,40 доларів США, що є еквівалентом 3368,25 гривень (арк.спр.25).

01.02.2013 АТ "Райффайзен Банк Аваль" було направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення відповідно до вимог Податкового кодексу України про прощення боргу на суму 53597,70 гривень (арк.спр.26).

В період з 20.20.2014 по 24.10.2014 ДПІ у Центрального району м. Миколаєва провело документальну позапланову виїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування сум податків до бюджету ОСОБА_1, результати якої були оформлені Актом №14-03-17-03-08/НОМЕР_1 від 31.10.2014 р.

Під час перевірки встановили, що за даними ЦБД ДРФО від 29.07.14 №416 АТ "Райффайзен Банк Аваль" показав у своєї звітності за 1 квартал 2013 року, за 126-ю ознакою "прощення боргу" суму 279577 гривень на користь ОСОБА_1

Податківцями обраховано цю суму 279577 гривень прощеного боргу, як додаткове благо, та відповідно дохід позивачці за 2013 рік.

З суми доходу 279577 гривень податківцями обраховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 47298,69 гривень.

17 грудня 2015 року уповноваженою особою ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва прийнято податкове повідомлення-рішення №0012711703 про визнання ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 59123,36 гривень, з яких 447298,69 гривень за основним зобов'язанням, а 11824,67 гривень за штрафом. Крім того, прийнято податкове повідомлення-рішення №001272721703 на суму 170 гривень за штрафними санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкові повідомлення-рішення судом першої інстанції зазначено, що позивач дійсно отримала додаткове благо у вигляді анульованого (прощеного) основного боргу, але не в сумі 279577 гривень, як це зазначає відповідач, а в сумі 50229,45 гривень, тому саме з цієї суми відповідач мав би право обрахувати недоїмку з податку на доходи фізичних осіб.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Абзацом д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Разом з тим, вказаний абз. д) є складовою пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, яким передбачено включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходу, отриманого як додаткове благо, і фактично визначає один з видів такого додаткового блага.

Згідно п.п.5.1, 5.2 ст.5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Статтею 14 ПК України визначено значення понять, в якому ці поняття вживаються в цьому Кодексі.

Так, відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.п.14.1.47. п.14.1. ст.14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

З аналізу наведених положень ПК України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у той чи іншій формі.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено з матеріалів справи апелянтом під час перевірки не було вжито жодних заходів щодо перевірки справжності інформації, задекларованої АТ "Райффайзен Банк Аваль", навіть не було отримано жодних пояснень від ОСОБА_1, не витребувано будь-яких докумів щодо прощення боргу.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, АТ "Райффайзен Банк Аваль" на запит суду підтвердив, що сума прощеного боргу складає не 279577 грн., а 53597,70 грн., з яких тіло кредиту (основний борг) 50229,45 грн., причини розбіжностей з податковою звітністю залишились банком не пояснені (а.с.59).

З огляду на викладене судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 дійсно отримала додаткове благо у вигляді анульованого (прощеного) основного боргу, однак не в сумі 279577 грн., а в сумі 50229,45 грн., отже апелянт виносячи податкове повідомлення-рішення мав би обрахувати недоїмку з податку на доходи фізичних осіб саме з цієї суми, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги у суду відсутні.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик