Ухвала суду № 62611062, 09.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 р.

м.Одеса

Справа № 815/3650/16

Категорія: 5.2

Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2016 року публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» звернулось до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання незаконною бездіяльність Одеської митниці щодо неповернення надмірно сплачених сум податку на додану вартість ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» у розмірі 369702,79 грн. та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у сумі 369702,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що бездіяльність Одеської митниці Державної фіскальної служби України, яка полягала у неповерненні надміру сплачених коштів податку на додану вартість є незаконною, виникла внаслідок порушення відповідачем своїх обов’язків передбачених діючим законодавством, а тому просить стягнути з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 року у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв’язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак в судове засідання вони не з’явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у вересні 2014 року при митному оформлені товару у митний режим «імпорт» (зміна режиму з митного режиму «транзит») до Південної митниці Міндоходів (реорганізована в Одеську митницю ДФС відповідно до постанови КМУ № 311 від 06.08.2014р.) були подані наступні електроні декларації:

- тимчасова декларація ТК №500010003/2014/006825 від 05.09.14р. (вага по МД 8000000 кг.);

- тимчасова декларація ТК №500010003/2014/006945 від 09.09.14р. (вага по МД 11337884 кг.).

Товар, що декларувався: вугілля кам’яне (антрацит) марки AM, АШ, АС в загальній документальній кількісті 19337,884 т., походженням з Російської Федерації.

Продавець Товару: DTEK TRADING SA, Швейцарія (зазначений згідно із р.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого наказом Мінфіну № 651 від 30.05.2012 в доповненні до митної декларації з проставленням у МД відмітки «Див. доп.»).

Відправник Товару відповідно до митних декларацій: ВАТ «ШУ «Обухівська» (зазначений відповідно до наказу Мінфіну № 651).

Покупцем Товару зазначений ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго».

Також встановлено, що після завершення відвантаження на адресу покупця - ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», до митного оформлення були надані додаткові декларації, відповідно до яких була уточнена вага Товару та скориговані суми митних платежів (визначені суми переплати):

- додаткова митна декларація №500010003/2014/007606 від 03.10.14р. вага по МД 7811280 кг. (до тимчасової декларації ТК №500010003/2014/006825 від 05.09.14 р.);

- додаткова митна декларація №500010003/2014/007661 від 07.10.14р. вага по МД 10006590 кг. (до тимчасової декларації ТК №500010003/2014/006945 від 09.09.14р.)

При цьому, суми ПДВ до повернення позивачу визначені у гр. 47 додаткових накладних (на виконання р. 2 наказу Мінфіну № 651), а саме:

- ПДВ в сумі 49908,00 грн. згідно із додатковою митною декларацією № 500010003/2014/007606 від 03.10.14 року (графа 47 декларації, із позначкою « 99» у колонці «СП»);

- ПДВ в сумі 319794,79 грн. згідно із додатковою митною декларацією № 500010003/2014/007661 від 07.10.14 року (графа 47 декларації, із позначкою « 99» у колонці «СП»).

28.11.2014 р. позивачем до Одеської митниці ДФС були надіслані, заява № 24/2379 про повернення переплати у розмірі 49 908,00 грн., що була сплачена надмірно за тимчасовою митною декларацією ТК №500010003/2014/006825 від 05.09.14 р. та стала підставою повернення за додатковою митною декларацією № 500010003/2014/007606 від 03.10.14р. та заява № 24/2378 про повернення переплати у розмірі 319 794,79 що була сплачена надмірно за тимчасовою митною декларацією ТВ №500010003/2014/006945 від 09.09.14р. та належна до повернення за додатковою митною декларацією №500010003/2014/007661 від 07.10.14р. (а.с. 50-51).

Відсутність боргу станом на час звернення підтверджена листом Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі від 26.11.2014р.

На вказані звернення Одеською митницею ДФС був надісланий лист № 17614/15-70-52 від 19.12.2014р., яким позивач був повідомлений, що «митницею вживаються заходи щодо підтвердження факту надміру сплачених до державного бюджету митних платежів у відповідності до законодавства» (а.с. 53-54).

Листом №470/10/15-70-25-03 від 20.02.2015 Одеська митниця ДФС за результатами розгляду листів позивача від 28.11.2014 №24/2379, №24/2378 повідомила про відсутність підстав для повернення зарахованих до державного бюджету митних платежів у зв’язку з тим, що факт надмірної сплати до Державного бюджету митних платежів не підтверджений.

На лист ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 24.02.2015 №24/321 стосовно вирішення питання щодо повернення зарахованих до державного бюджету митних платежів за листами від 28.11.2014 №24/2379, №24/2378 митниця листом № 622/10/15-70-25-03 від 11.03.2015р. повідомила позивача про те, що на зазначені заяви вже надана відповідь листом №470/10/15- 70-25-03 від 20.02.2015 (а.с. 55).

Також, 07.04.2016р. позивачем до Одеської митниці ДФС була надіслана заява №24/721 від 07.04.2016р. (вх. № 2617/10-29 від 12.04.16), в якій зазначались підстави звернення, містилось посилання на факт надміру сплачених коштів, наявність законних підстав для повернення коштів, а також прохання повернути надмірно сплачені кошти у розмірі 369 702,79грн. (а.с. 56-58).

Листом № 1341/10/15-70-19 від 14.04.2016 (а.с. 59), Одеською митницею ДФС відмовлено Позивачу в поверненні коштів з наступних підстав:

1) Відсутність документального підтвердження втрати вантажу, посвідченого актом, складеним підприємством у відповідності до ст. 253 МК України за формою, затвердженою наказом Держмитслужби № 630 від 18.11.2002.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд дійшов висновку, що Південна митниця Міндходів та Одеська митниця ДФС під час розгляду листів діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову ПАТ «ДТЕК Днінроенерго».

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 301 Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Згідно з частиною 3 статті 301 Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI передбачено, що помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 1 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. №618 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за №1097/14364) передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

До заяви додаються аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

З огляду на зазначене, у відповідності до вищезазначених положень чинного законодавства України, обов'язковою умовою для повернення з Державного бюджету України сум помилково та/або надмірно сплачених митних платежів є документальне підтвердження суми помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів.

Частинами 1, 2 статті 253 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI передбачено, що підприємства, що переміщують товари через митний кордон України, у присутності посадової особи органу доходів і зборів складають акти про невідповідність цих товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату. Зазначені акти подаються відповідним органам доходів і зборів. Форма акта встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Форма акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах, про пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування, затверджена наказом Державної митної служби України від 18.11.2002р. №630 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2002р. за № 932/7220).

Відповідно до п. 2 наказу Державної митної служби України від 18.11.2002р. №630 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2002р. за №932/7220), підприємства, які переміщують товари через митний кордон України, складають Акт у присутності посадової особи митного органу, у зоні діяльності якого виявлено невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах; пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування.

З урахуванням зазначеного у випадку невідповідності товарів відомостям, викладеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або їх втрати, законодавство України передбачає обов’язкове складання актів у присутності посадової особи органу доходів і зборів за формою, затвердженою наказом Державної митної служби України від 18.11.2002р. № 630 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2002р. за № 932/7220).

Положення про те, що у випадку застосування тимчасової та додаткової декларацій акти про невідповідність цих товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату не складаються у законодавстві України відсутні.

Доводи апелянта про те, що процедура митного оформлення із застосуванням тимчасової та додаткової декларацій не передбачає складання актів про невідповідність, передбачених статтею 253 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ не відповідає законодавству України.

Також в частині 4 статті 253 Митного кодексу України від 13.03.2012р. № 4495-VІ не міститься положень про те, що акти про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, не складаються у випадку невідповідності фактичних вагових характеристик товарів відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах, пов'язаної з особливостями транспортування, зберігання, специфічними характеристиками певних товарів, в межах норм природного убутку та норм списання втрат таких товарів.

З огляду на викладене доводи апелянта про те, що у випадку зміни ваги вантажу у зв’язку з природним убутком вугілля не потрібно складати акт про невідповідність, передбачений статтею 253 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, суперечить вимогам законодавства України.

В матеріалах справи міститься акт від 15.09.2014 року (а.с. 48), який не відповідає формі, яка затверджена наказом Державної митної служби України від 18.11.2002р. № 630 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2002р. за №932/7220, складений без присутності посадової особи органу доходів і зборів, а тому не може бути документальним підтвердженням суми помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів.

Крім того апелянтом не надано до митниці актів про невідповідність цих товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, складених у присутності посадової особи органу доходів і зборів, відповідно до положень статті 253 Митного кодексу України від 13.03.2012р. № 4495-VІ за формою, яка затверджена наказом Державної митної служби України від 18.11.2002р. № 630.

Отже, факт надмірної сплати до державного бюджету митних платежів за митними деклараціями від 09.09.2014 року №500010003/2014/006945, від 05.09.2014 року №500010003/2014/006825 документально не підтверджений, а тому у Одеської митниці ДФС відсутні підстави для повернення зарахованих до Державного бюджету України митних платежів, про що митниця повідомила позивача у листах від 20.02.2015 № 470/10/15/15-70-25- 03, № 1341/10/15-70-19 від 14.04.2016р.

Частинами 1, 2, 6 статті 321 Митного кодексу України передбачено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України; перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем та закінчується після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Згідно ч. 1 ст. 325 Митного кодексу України, за письмовою заявою власника товарів або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів можуть здійснюватися навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування, зважування за визначення інших істотних характеристик товарів, що перебувають під митним контролем, взяття проб та зразків таких товарів, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці, транспортних засобах комерційного призначення, а також заміна транспортного засобу комерційного призначення.

Однак, всупереч положенням частини 1 статті 325 Митного кодексу України від 13.03.2012р. № 4495-VI посадові особи митниці не були присутні при зважуванні вагонів з вугіллям, за результатами якого виявлена нестача товарів.

Пунктом 4 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за N 1097/14364) передбачено, що керівництвом відділу митних платежів митного органу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства України Південна митниця Міндоходів, правонаступником якої є Одеська митниця ДФС, у відповідь на листи позивача від 28.11.2014р. №24/2379, №24/2378 листом від 19.12.2014р. № 17614/15-70-52 повідомила позивача про те, що з метою відпрацювання звернень митницею вживаються заходи щодо підтвердження факту надміру сплачених до державного бюджету митних платежів у відповідності до законодавства України.

Листом №470/10/15-70-25-03 від 20.02.2015р. Одеська митниця ДФС за результатами розгляду листів апелянта від 28.11.2014р. №24/2379, №24/2378 повідомила його відсутність підстав для повернення зарахованих до державного бюджету митних платежів у зв'язку з тим, що факт надмірної сплати до Державного бюджету митних платежів не підтверджений.

На лист ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" від 24.02.2015 №24/321 стосовно вирішення питання щодо повернення зарахованих до державного бюджету митних платежів за листами від 28.11.2014р. №24/2379, №24/2378 митниця листом №622/10/15-70-25-03 від 11.03.2015р. повідомила апелянта про те, що на зазначені заяви вже надана відповідь листом № 470/10/15- 70-25-03 від 20.02.2015р..

У відповідності до листів та довідок СДПІ з ОВП у м. Запоріжжя від 16.04.2015р. МГУ Міндоходів, копії яких додані апелянтом до адміністративного позову, у період 2015р. - початку 2016 у позивача був наявний податковий борг.

У відповідності до п.43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з пунктом 43.2 статті 43 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 3 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, який був затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України. Міністерства фінансів України від 30.12.2013р. № 882/1188 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 за № 146/24923) та був чинним до 22.01.2016р., у разі наявності у платника податків податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань на поточний рахунок такого платника податків в банку, готівкою або з метою використання у подальших розрахунках як авансових платежів (передоплати) / грошової застави проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Також пунктом 3 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 15.12.2015р. № 1146 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.12.2015р. за № 1679/28124), який набрав чинності з 22.01.2016р., у разі наявності у платника податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

З матеріалів справи встановлено, що листом № 1341/10/15-70-19 від 19.04.2016р. Одеська митниця ДФС у відповідь на лист ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" від 07.04.2016р. №24/721, який був отриманий митницею 12.04.2016р., повідомила позивача про те. що у порушення вимог законодавства щодо документального підтвердження факту втрати вантажу, який знаходився пі митним контролем, підприємством не був складений Акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю докумебнтах про пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування; посадові особи митниці не були присутні при зважуванні вагонів з вугіллям, за результатами якого з'ясувалась нестача товару.

Крім того, листом № 470/10/15-70- 25-03 від 20.02.2015р. Одеська митниця ДФС за результатами розгляду листів від 28.11.2014р. № 24/2379, № 24/2378 вже повідомляла позивача про відсутність підстав для повернення зарахованих до державного бюджету митних платежів у зв'язку з тим, що факт надмірної сплати до Державного бюджету митних платежів не підтверджений.

Визначені пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України пунктом 7 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, пунктом 8 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 15.12.2015 №1146, пунктом 7 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, який був затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 N 882/1188 строки застосовуються під час складання висновків про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, а не надання відповідей про відмову у поверненні платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, а тому вони не були порушені Південною митницею Міндоходів Одеською митницею ДФС.

Таким чином, доводи апелянта викладенні в апеляційній скарзі про протиправну бездіяльність Одеської митниці ДФС не відповідають законодавству України та не підтверджується будь-якимиі доказами.

З огляду на викладене судова колегія вважає, що Одеська митниця ДФС під час розгляду листів апелянта від 28.11.2014р. №24/2379, №24/2378, від 24.02.2015 №24/321, від 07.04.2016 № 24/721 та надання на них відповідей листами від 19.12.2014р. № 17614/15-70-52. № 470/10/15- 70-25-03 від 20.02.2015р. №622/10/15-70-25-03 від 11.03.2015р. №1341/10/15-70-19 від 19.04.2016р. діяла у відповідності до вимог законів, не порушувала права та законні інтереси апелянта, а тому висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог є обгрунтованим.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик