Ухвала суду № 62611050, 08.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/797/16

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання незаконною та скасування постанови -,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2016 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про визнання незаконною, протиправною і скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №30 від 16 травня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до моменту прийняття Інспекцією спірної постанови, вона усунула порушення, зареєструвавши декларацію про початок виконання будівельних робіт. До того ж, вона вважає, що демонтаж перегородки не є переплануванням і не відноситься до будівельних робіт. Крім того, демонтаж перегородки було здійснено у листопаді 2011 року, до внесення змін до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року адміністративний позов задоволений повністю.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач придбав у власність квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 01 квітня 2011 року.

10 серпня 2011 року рішенням виконавчого комітета Южноукраїнської міської ради Миколаївської області № 258 вищезазначену квартиру було переведено з житлового до нежитлового фонду.

10 листопада 2011 року між позивачем та ПП «Укрбудсервіс і Ко» укладений договір підряду № 2/2011, за умовами якого замовник передає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по реконструкції приміщення АДРЕСА_1.

Акт огляду приміщення від 10 листопада 2011 року, складений і підписаний сторонами 16 листопада 2011 року.

Позивач замовив виготовлення проектної документації, в якій в загальних даних передбачено демонтаж частини перегородки, що не є несеною стіною з метою оптимізації робочої площі. /а. с. 61-88/

23 квітня 2012 року позивач зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт.

На підставі направлення на здійснення позапланової перевірки від 25 квітня 2012 року № 507, Інспекцією здійснена перевірка позивача, результати якої оформлені актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 4 травня 2012 року , в якому зазначено, що при перевірці встановлено виконання позивачем робіт з реконструкції приміщення, які передбачені проектною документацією, а саме демонтована частина самонесучих перегородок між кімнатою та коридором, підлогу вкрито керамічною плиткою.

На підставі акту перевірки Інспекцією прийняті припис № 54 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 4 травня 2012 року та постанова № 30 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16 травня 2012 року. /а. с. 36/

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивача неправомірно притягнено до відповідальності за правопорушення, за яке на час його здійснення, не була встановлена відповідальність Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності».

В апеляційної скарзі вказується на те, що демонтаж самонесучої перегородки та вкриття підлоги плиткою є будівельними роботами, перед початком яких позивач повинен був зареєструвати декларацію про початок виконання будівельних робіт, що ним зроблено не було.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта з огляду на наступне.

Статтею 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що право на виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до І-ІП категорій складності надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст. 2 ч. 2 п. 4 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації.

Визначення терміну "будівельні роботи" міститься в Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 - будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Як вбачається з матеріалів справи, при винесенні оскаржуваної постанови від 16 травня 2012 року №30 апелянт посилався на те, що в даному випадку демонтаж частини перегородки та вкриття підлоги плиткою є реконструкцією, тобто видом робіт, які охоплюються терміном "будівництво" ДБН А.2.2-3-2004 " Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва" (далі - ДБН А.2.2-3-2004) під реконструкцією розуміє перебудову існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язану з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).

Колегія суддів частково погоджується з даним доводом інспекції, однак, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції в якості свідка був опитаний представник ПП «Укрбудсервіс і Ко» ОСОБА_3 з пояснень якого вбачається, що він у листопаді 2011 року виходив на об'єкт - для визначення вартості будівельних робіт і бачив, що перегородка була вже знесена і знаходилась в приміщенні.

Таким чином, позивач здійснив один із етапів реконструкції у листопаді 2011 року до реєстрації декларації, яку зареєстрував 23 квітня 2012 року, а відповідальність за виявлені під час перевірки правопорушення, відповідно до протоколу Інспекції ДАБК у Миколаївській області від 04 травня 2012 року, накладена на позивача згідно абз. 3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», який набрав законної сили лише 19 січня 2012 року, а саме у новій редакції був викладений абз. 3 п.4 ч.2 ст.2 вищевикладеного закону.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачку неправомірно притягнено до відповідальності за правопорушення, за яке на час його здійснення, не була встановлена відповідальність Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №30 від 16 травня 2012 року є протиправною та підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направленні її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: Т.М.Танасогло

Суддя: А.В.Бойко

Суддя: О.В.Яковлєв