Ухвала суду № 62610579, 08.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/21431/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

08 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

судді: Желтобрюх І.Л.,

Мамчур Я.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Коніка Мінолта Україна" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом у період із 08 червня по 20 липня 2015 року проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2014 року

За результатами перевірки складено акт від 03 серпня 2015 року №458/1-26-50-22-06-14281534.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 44.1, п. 44.2 ст.44, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 778342 грн., в т.ч. за 2012 рік - 365786 грн., за 2013 рік - 412556,00 грн., а також завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на суму 3844352 грн.; п. 189.3 ст. 189, п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 662835 грн.

На підставі акту перевірки 17 серпня 2015 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0005802206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 335468 грн. за основним платежем та у розмірі 83867 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0005812206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 337351 грн. за основним платежем та у розмірі 84338 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0005822206, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на суму 1488535 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

07 серпня 2008 року, з метою забезпечення здійснення власної господарської діяльності, позивачем, як ліцензіатом, укладено з Tectura AG (Німеччина), як ліцензіаром, ліцензійну угоду про передачу прав на використання програмного продукту №1-NAV, за яким ліцензіар передає, а ліцензіат отримує невиключне право на використання програмного продукту, який включений до Microsoft Dynamics NAV.

Між позивачем, як замовником, та Коніка Мінолта Бізнес Солюшенз Юроп Гмбх (Німеччина), як виконавцем, укладено угоди супроводу програмного продукту №03-2012 від 31 березня 2012 року та №04-2013 від 31 березня 2013 року, за якими виконавець за плату надає замовнику послуги: доступ та супроводження ERP-системи (Microsoft Dynamics NAV - Microsoft Navision модифіковані версії).

На підтвердження виконання умов зазначених вище угод супроводу програмного продукту представником позивача надано суду відповідні копії актів приймання-передачі виконаних робіт, звітів до актів приймання-передачі виконаних робіт, банківських виписок, афідевіту, скріншотів, витягів із системи IT Service Desk "інцидентів", в яких міститься інформація про заявки та результати обробки таких заявок, витягів з електронних листів з інформацією про виникнення неполадок та відповіді на них.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом діяльності позивача є оптова торгівля іншими офісними машинами та устаткуванням.

Між позивачем та його клієнтами укладались відповідні договори на сервісне обслуговування товарів, придбаних у позивача.

Для виконання обов'язку щодо сервісного обслуговування, враховуючи значний обсяг сервісних заявок, позивач залучав до надання таких послуг третіх осіб, які мають технічні можливості для такого сервісного обслуговування, зокрема ТОВ "Турботем" та ТОВ "Систем-А".

Так, між позивачем, як підприємством, та ТОВ "Турботем", ТОВ "Систем-А", як партнерами, укладено договори про порядок і умови передачі повноважень з сервісного обслуговування, за умовами яких підприємство уповноважило партнера здійснювати сервісне обслуговування техніки (копіювальне та принтерне обладнання торгових марок Konica Minolta, Minolta, Konica, Minolta/QMS, Develop) споживача від імені підприємства, а партнер приймає на себе зобов'язання здійснювати у встановлений термін та якісно сервісне обслуговування техніки за винагороду.

На підтвердження виконання умов зазначених вище договорів про порядок і умови передачі повноважень з сервісного обслуговування позивачем надано суду копії відповідних рахунків на оплату, актів виконаних робіт, звітів до актів виконаних робіт, податкових накладних, банківських виписок, актів зарахування зустрічних вимог.

Крім того, з метою забезпечення здійснення власної господарської діяльності, позивачем придбавався у ТОВ "Техно-Торг" товар (ноутбуки, накопичувачі, монітори, процесори та ін.), а у ПП "Астерія Трейд" товар для клінінгових послуг.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Техно-Торг" та ПП "Астерія Трейд" позивачем надано суду копії відповідних рахунків на оплату, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, банківських виписок, розпоряджень про введення в експлуатацію товарів, актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів,

Усі надані позивачем первинні документи оформлені належним чином, підписані уповноваженими особами. Відповідачем не зазначено жодних зауважень щодо правильності оформлення первинних документів та достовірності інформації, відображеної у них.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України (на час формування спірних сум валових витрат), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. При цьому, відповідно до пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 ПК України, під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу розуміються витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

При цьому, згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України «дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг».

У той же час, згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

На момент вчинення правочинів підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані в якості юридичних осіб та платників податків, що не заперечувалось сторонами.

Таким чином, позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем надано усі належним чином оформлені первинні документи, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та Коніка Мінолта Бізнес Солюшенз Юроп Гмбх (Німеччина), ТОВ "Турботем", ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "Систем-А", ПП "Астерія Трейд".

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.