Ухвала суду № 62610534, 02.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/25643/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

02 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» до Одеської митниці ДФС, Митного посту «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС, про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2015 року №500040403/2015/003463, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.08.2015 №500040403/2015/00028,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, Митного посту «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС, про визнання протиправними дій відділу митного оформлення 3 м/п «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС щодо коригування митної вартості товару, скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2015 року №500040403/2015/003463 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.08.2015 №500040403/2015/00028.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач - Одеська митниця ДФС, подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.01.2015 між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (покупець, Україна) та ТОВ «Айдіес Боржомі Грузія» (продавець, Грузія) було укладено контракт №CT20-001/1501. Згідно пунктів 5.2, 5.3 поставка товару здійснюється на умовах СІР Одеса Західна. Поставка здійснюється в залізничних вагонах та/або в контейнерах до ст. Одеса Західна. Покупець здійснює повну оплату кожної партії товару протягом 75-ти днів з моменту митної очистки вантажу в Одесі Україна (пункт 3.1).

02.03.2015 між покупцем та продавцем було укладено додаткову угоду №1 до контракту №CT20-001/1501, в якій було визначено (змінено) ціну товару при перевезенні у звичайних вагонах або контейнерах та, яка складає: за одну скляну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,33 л. - 0,37 доларів США; ємністю 0,5 л. - 0,44 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л. - 0,34 доларів США; ємністю 0,75 л. - 0,50 доларів США.

08.08.2015 позивачем до митного оформлення за митною декларацією №500040403/2015/003463 заявлений товар: вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі», сильно газована; торгівельна марка - «BORJOМI»; виготовлена та розлита в період з 07.07.2015 по 23.07.2015.

До митної декларації позивачем було надано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 22.12.2014 №100/2012/0003919; вагонну відомість від 04.08.2015 №76335; накладні ЦІМ/УМВС від 25.07.2015 №00011009, №00011010, №00011011, №00011012, №00011013, №00011014, №00011015, від 26.07.2015 №00011016, №00011017, №00011018, №00011019; передатну відомість (документ, який засвідчує факт передання товару/вантажу однією залізницею іншій) від 04.08.2015 №2; банківські платіжні документи, що стосуються товару; прейскурант (прас-лист) виробника товару від 02.03.2015; висновки про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 04.06.2015 №11/653, від 20.03.2015 №ОЭ-8/81; виписку з бухгалтерських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території від 22.07.2015; розрахунок ціни (калькуляцію) від 26.03.2015 №LT32-589/1503; рахунки-фактури (інвойси) від 23.07.2015 №GE20150221, №GE20150222; пакувальні листи від 23.07.2015 до інвойсу №GE20150221, від 23.07.2015 до інвойсу № GE20150222; страховий поліс від 28.01.2015 №00837; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.03.2015 №1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.06.2015 №2; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 13.01.2015 №CT20-001/1501; доповнення до внутрішнього договору (контракту) від 19.12.2014 №1; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару та радіологічного контролю; сертифікати про походження товару форми; копії митних декларацій країн відправлення від 25.07.2015 №С1713, від 26.07.2015 №С1723 та інші.

Митну вартість товару позивач визначив із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).

Під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товару, відповідач дійшов до висновку про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку із чим позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-єкспортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

08.08.2015 декларантом до митного органу були подані документи щодо відчуження ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; розрахунок ціни (калькуляції). Стосовно надання довідкової інформації по вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам зазначено, що станом на сьогодні надісланий запит щодо отримання такого документу.

В подальшому митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товару від 08.08.2015 №500040403/2015/000022/2, яким було скориговано митну вартість товару з 367600,32 доларів США до 426267,81 доларів США.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів. Оскільки, відповідно до пункту 2 статті 58 МК України, використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до пункту 3 статті 58 Кодексу застосуванню підлягає другорядний метод, зазначений у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Також, відповідачем була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.08.2015 №500040403/2015/00028.

Вважаючи протиправним рішення про коригуванням митної вартості товарів та картку відмови позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-УІ (далі - Митний кодекс України, МК України).

Відповідно до статті 49 цього Кодексу, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

Згідно із статтею 52 вказаного Кодексу, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною першою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 вказаного Кодексу передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною другою цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 54 вказаного Кодексу орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша статті 55 МК України).

За правилами статті 264 Митного кодексу України, якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, чи з порушенням інших вимог Митного кодексу України, орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті такої митної декларації (частина одинадцята статті).

Разом з тим, надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.

У статті 57 вказаного Кодексу закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Згідно з ч. 1 цієї статті, митна вартість визначається за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Приписами 2 - 5 частин статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною другою статті 58 МК України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Обґрунтовуючи свій сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості, контролюючий орган в рішенні про корегування митної вартості послався на те, що товариством не було надано жодного банківського документа, який би стосувався даної конкретної поставки товару.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, умовами контракту від 13.01.2015 №CT20-001/1501 передбачено, що покупець здійснює повну оплату кожної партії товару протягом 75 днів з моменту митної очистки вантажу в м. Одесі. Тому, враховуючи, що на момент митного оформлення товару митні формальності ще не були закінчені, то у позивача ще не виник обов'язок щодо сплати коштів за поставлений експортером товар.

Також, в обґрунтування сумніву контролюючий орган посилається на те, що декларантом не було надано відомості про вартість страхування.

Так, згідно пункту 5.2 розділі 5 контракту зазначено, що поставка товару по даному контракту здійснюється на умовах СІР Одеса Західна, згідно із Інкотермс-2010.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) Інкотермс, термін СІР (CARRIAGE AND INSURANCE PAID TO (... named place of destination)/ФPAXT/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТА СТРАХУВАННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. Однак за умовами терміна СІР на продавця покладається також обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески.

Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна СІР від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем до митної декларації від 08.08.2015 №500040403/2015/003463 було додано страховий поліс від 28.01.2015 №00837 та лист від 27.03.2015 №LT32-591/1503, в якому зазначено, що експортні вантажі застраховані під один щорічний відкритий поліс на всі стандартні ризики.

Крім того, в рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що митний орган на підставі пункту 4 статті 53 МК України дійшов висновку, що існуючий взаємозв'язок між покупцем і продавцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Так, згідно пункту 4 частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Положеннями частини 12 - 14 статті 58 зазначеного Кодексу передбачено, що той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що митницею не виконано обов'язку щодо підтвердження факту впливу на митну вартість товару взаємопов'язаності покупця і продавця, тому, відповідачем безпідставно було витребувано у декларанта додаткові документи.

Разом з тим, під час апеляційного розгляду справи колегією суддів на адресу відповідача було направлено запит щодо надання письмових пояснень з зазначенням, чи був повідомлений декларант про наявність у контролюючого органу сумніву щодо впливу відносин між Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» та ТОВ «Айдіес Боржомі Грузія» на ціну товару, який був поставлений на підставі МД №500040403/2015/003463, та чи була надана можливість довести відсутність такого впливу; обґрунтування сумніву щодо впливу таких відносин на ціну товару.

Проте, відповідачем запит суду не виконаний, пояснень з обґрунтуваннями сумніву щодо впливу таких відносин на ціну товару - не надано.

Крім цього, на думку відповідача, оскільки додаткова угода від 02.03.2015 №1 до Контракту від 13.01.2015 №СТ20-001/1501 була укладена після вступу в дію додаткового імпортного збору на товари, що ввозяться на митну територію України згідно із Законом України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» від 28.12.2014 року № 73-VIII, зазначене свідчить про зменшення митної вартості товару.

Разом з тим, відповідно до положень статей 627 та 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, висновку контролюючого органу про заниження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 07.11.2016 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.