Постанова № 62610379, 09.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2016 рокусправа № 808/1968/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецсплав» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Запоріжспецсплав» звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016р. позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення, прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області № від 10.06.2016 №0001041405 та №0001051405 від 10.06.2016.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду обставинам справи не відповідають, відсутні докази здійснення поставки від ТОВ «Едвант Актив».

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача не з'явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи, проте відповідно ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки від 23.05.2016 №40/08-01-14-05/3206847, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.06.2016 № 0001041405, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 82 032грн., у т.ч. вересень 2015 року - на суму 54 629грн.; жовтень 2015 року - на суму 14 192грн.; листопад 2015 року - на суму 13 211грн.; № 0001051405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 979 700грн., у тому числі за основним платежем - 1 319 800грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 659 900грн.

Актом перевірки було встановлено порушення позивачем п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та вимог п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», що призвело до:

1) заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті (рядок 25) на загальну суму 1 319 800,00 грн., в т.ч. по періодах: вересень 2015 року - на суму 278 704,00 грн.; жовтень 2015 року - на суму 540 115,00 грн.; листопад 2015 року - на суму 500 981,00 грн.;

2) завищення від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 20) на суму 68 499,00 грн., в т.ч. по періодах: жовтень 2015 року - на суму 54 307,00 грн., листопад 2015 року - на суму 14 192,00 грн.;

3) завищення залишку від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) на суму 82 023,00 грн., в т.ч. по періодах: вересень 2015 року - на суму 54 629,00 грн.; жовтень 2015 року - на суму 14 192,00 грн.; листопад 2015 року - на суму 13 211,00 грн.

Позивачем податкові повідомлення-рішення було оскаржено до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню. За висновками суду наявність у позивача первинних бухгалтерських документів, які підтверджують наявність витрат на придбання товару, та те, що зазначені документи не визнані недійсними, ТОВ «Едвант Актив» на момент здійснення операцій зареєстрований у встановленому законом порядку як платники ПДВ, тому позивачем цілком правомірно здійснене декларування суми податкового кредиту та від'ємного значення податку на додану вартість.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується з наступних підстав.

Як вбачається з описової частини акту перевірки від 23.05.2016 №40/08-01-14-05/3206847, порушення податкового законодавства є наслідком того, що не підтверджено факт здійснення товарних операцій постачальником ТОВ «Едвант Актив» на адресу ТОВ «Запоріжспецсплав», тобто такі товари не постачались, а в первинних документах ТОВ «Едвант Актив» зазначені господарській операції, які фактично не відбувались.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було укладено договір поставки №01/09/15 від 01.09.2015 з ТОВ «Едвант Актив» на поставку товару - лігатури MhC у кількості 1500 фізичних тон(а.с.86 том. 1).

Матеріали справи містять копії специфікацій, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних.

ТОВ «Едвант Актив» було виписано податкові накладні на суму ПДВ 1 333 333грн. 28 коп.

Зазначена сума позивачем була включена до податкового кредиту вересня, жовтня та листопада 2015р.

На підтвердження реального виконання угоди з ТОВ «Едвант Актив» матеріали справи містять копію договору №01/09/15 від 01.09.2015, копії специфікацій, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних.

Висновки суду першої інстанції про правомірність формування податкового кредиту на суму в вересні, жовтні та листопаді 2015р. по взаємовідносинам з ТОВ «Едвант Актив» колегія суддів вважає помилковими з наступних підстав.

Згідно з пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відтак первинний документ має містити дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

У справі, що розглядається, судом першої інстанції не було взято до уваги, те що наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні не підтверджують здійснення поставки товару від ТОВ «Едвант Актив», оскільки в графі пункт навантаження містять адресу м. Дніпропетровськ, вул. Леніногірська буд. 129 «а».

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії договору оренди №1/072015 від 01 липня 2015р., складське приміщення за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Леніногірська буд. 129 «а» використовується саме позивачем по справі - ТОВ «Запоріжспецсплав» (а.с.4 том 7).

Таким чином, товари вивозився не зі складу постачальника - ТОВ «Едвант Актив», а зі складу самого покупця - ТОВ «Запоріжспецсплав».

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні, всупереч вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не містять таких обов'язкових реквізитів місце складання та не зазначено особу, яка отримувала товарно- матеріальні цінності від імені ТОВ «Запоріжспецсплав».

Судом першої інстанції також не було враховано те, що згідно з актом перевірки, бази даних АІС «Податковий блок» не містить відомостей про декларування ТОВ «Едвант Актив» податкових зобов'язань постачальника від покупця за спірний період, а за даними Єдиного реєстру податкових накладних, в розрізі номенклатури товару/послуг/ було встановлено, що ТОВ «Едвант Актив» в період з отримання свідоцтва платника ПДВ 01.05.2015 по 30.11.2015 не отримував товар - лігатура MhC в обсягах, які були зазначені в договорі з ТОВ «Запоріжспецсплав».

Зазначеним спростовано доводи позивача про можливість ТОВ «Едвант Актив» постачать товар в обсягах, передбачених договором.

Колегія суддів доходить висновку про правильність висновків відповідача про неправомірність формування позивачем податкового кредиту та суми від'ємного значення з податку на додану вартість, через відсутність доказів підтверджуючих їх фактичне придбання у спірного постачальниказа договором поставки №01/09/15 від 01.09.2015 та законність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецсплав» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.П. Баранник