Постанова № 62609788, 07.11.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.11.2016 справа №905/1887/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача 1: від відповідача 2:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 представник за довіреністю №ББУ/ЦОФД60/СЛ/15 від 10.12.2015 р. ОСОБА_6 представник за довіреністю №Ц/3-04/287-г від 11.10.2016 р. не зявилисьрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м.Красний Лиман, Донецька областьна рішення господарського суду Донецької областівід04.10.2016 року (повний текст 10.10.16 р.)у справі№905/1887/16 (суддя Сажнева М.В.)за позовом: до відповідача1: до відповідача 2: про Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ", м.Добропілля , Донецька область Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м.Красний Лиман, Донецька область Державного підприємства " Донецька залізниця", м.Донецьк стягнення 22 951, 45 грн.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 р. Публічне акціонерне товариство ДТЕК Добропільська ЦЗФ", м.Добропілля , Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця про стягнення 22 951,45 грн. вартості нестачі вугілля.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.07.2016 залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Державне підприємство Донецька залізниця.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.10.2016р. у справі №905/1887/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця про стягнення вартості недостачі вугілля у розмірі 22 951,45 грн. задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропільська ЦЗФ вартість недостачі вантажу у розмірі 18984 грн. 35 коп. та судовий збір в сумі 1139 грн. 88 коп. В іншій частині позову Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця відмовлено. Відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ до Державного підприємства Донецька залізниця.

Не погодившись з винесеним рішенням Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м.Красний Лиман, Донецька область звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №2022/399 від 13.10.2016р. на рішення господарського суду Донецької області від 04.10.16 р. по справі №905/1887/16, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішенні першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в стягненні 22 951,45 грн. з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, судові витрати віднести на рахунок позивача.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального права та з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 24.10.2016 р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддів Попков Д.О., Радіонова О.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016р. прийнято апеляційну скаргу у справі №905/1887/16 до провадження, справу призначено до розгляду на 07.11.16 р о 10:45 год.

Розпорядженням керівника апарату суду №1492 від 03.11.2016р. у звязку з неможливістю розгляду суддею-членом колегії ОСОБА_7 через перебування у відпустці на дату слухання справи 07.11.2016 р., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №905/1887/16.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 03.11.2016р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддів Стойка О.В., Попков Д.О.

Представник позивача у судовому засіданні 07.11.2016 р. вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача-1 у судове засідання 07.11.2016 р. зявився підтримав вимоги апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача -2 у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у звязку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника відповідача 2, що не скористався правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1,99, 101 Господарського процесуального кодексу України

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №905/1887/16.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 04.10.2016 р. відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2013р. між ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля -замовник- та ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ виконавець - укладений договір №13-15/75-У, відповідно до п.1.1 якого замовник зобов'язався передати (поставити) виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги виконавця повязані зі збагаченням вугілля та прийняти концентрат, а виконавець - прийняти вугілля, здійснити його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення вугілля концентрат замовнику, в строки та на умовах визначених даним договором та/або специфікаціями.

Додатковою угодою до договору від 17.12.2014 р. , сторони продовжили строк дії договору та прийшли згоди викласти п. 10.1 договору у наступній редакції: договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами (дата початку строку дії договору).

Сторони встановлюють, що дата закінчення строку дії договору визначається наступним чином: у разі належного виконання сторонами своїх зобовязань, обумовлених цим договором, датою закінчення строку дії договору є 31.12.2015 року, у разі невиконання ( неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобовязань за цим договором, датою закінчення строку дії договору є дата повного та належного виконання сторонами (відповідно до умов договору) усіх прийнятих на себе за договором зобовязань (т.1, а.с.18).

Договір та додаткова угода до нього підписані сторонами у встановленому порядку та скріплені печатками підприємств.

Специфікацією від 30.11.2015р. до договору №13-15/75-У від 31.12.2013р. встановлено, що кількість вугілля, що підлягає поставці (передачі) замовником для його збагачення виконавцем згідно з умовами договору, по цій специфікації, складає 143 000 тн; строк передачі (поставки) вугілля - грудень 2015р.; передача (поставка) вугілля здійснюється на умовах СРТ залізнична станція Добропілля Донецької залізниці Укрзалізниці, код станції 493102, в редакції Інкотермс 2000, з врахуванням застережень, вказаних у договорі та даній специфікації; ПАТ ДТЕК Добропілська ЦЗФ зобовязалось прийняти вугілля, здійснити його збагачення на збагачувальній фабриці та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення вугілля концентрат замовнику, на умовах визначених у листах-заявках, в тому числі на адресу вантажоодержувача - ДТЕК Зуївська ТЕС. Поставка концентрата здійснюється на умовах DDP, місце призначення залізнична станція Ладижин Одеської залізниці та/або залізнична станція Бурштин Львівської залізниці та/або залізнична станція Енергодар Придніпровської залізниці та/або залізнична станція Добротвір Львівської залізниці та/або залізнична станція Сороче Донецької залізниці в редакції ІНКОТЕРМС-2000 із врахуванням застережень, зазначених в договорі та даній Специфікації.

На виконання умов договору, 04.12.2015 зі станції Добропілля Донецької залізниці Публічним акціонерним товариством ДТЕК Добропільська ЦЗФ (вантажовідправник) на адресу вантажоотримувача - ДТЕК Зуївська ТЕС на станцію Сороче Донецької залізниці у вагонах №№56955172, 62314463, 52530706, 61298550 за залізничною накладною на групу вагонів №50407774 відвантажено вантаж: вугілля камяне марки г-газовий.

З відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній вбачається, що за залізничною накладною №50407774 маса вантажу у вагоні №56955172 становить 68000 кг (брутто - не зазначено, тара - 22200 кг), у вагоні №62314463 становить 69000 кг (брутто - не зазначено, тара - 23500 кг), у вагоні №52530706 становить 69000 кг (брутто - не зазначено, тара - 23500 кг), у вагоні №61298550 становить 69000 кг (брутто - не зазначено, тара - 23500 кг).

Судом першої інстанції встановлено, що на проміжній станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці 07.12.2015 були складені комерційні акти РА №012270/203/6, РА №012271/204/7.

Комерційним актом РА№012270/203/6 від 07.12.2015 було проведено комерційний огляд на електрифікованому шляху і контрольне переважування в статистичному режимі вагону №5695572, що прибув по груповій відправці, переважування відбувалося з повною зупинкою без розщеплення, двічі, на справних 150-ти тонних вагонних вагах станції Синельникове-1, державна повірка ваг від 27.11.2015 та встановлено наступне: по документам значиться навал, вугілля камяне марки г-газовий, вугілля марки Г 0-100, вологість 7%, тара 22200 кг, нетто 68000 кг. Наявні відмітки в графах №7: Вантаж маркований однією бороздою продольна катка ущільнення; №50: Засіб проти замерзання (інші). Профілактика проводилася шляхом просушування вугілля в трубі сушарки. Вантаж змерзається. Фактично виявилось: навал, вугілля камяне, брутто 82900 кг, тара з документа 22200 кг, нетто 60700 кг, що менше даних, зазначених в документі на 7300 кг. У комерційному акті також вказано, що погрузка у вагоні трапецієвидна, на рівні бортів, над 1-2 люками по ходу поїзда заглиблення довжиною 3,5 м на ширину вагону, глибиною 0,5 м, над люками по ходу потяга заглиблення довжиною 2,5 м на ширину вагону, глибиною 0,5 м. Наявні сліди розкрадання. В місці поглиблення маркування відсутнє. Вагон бездвірний, люки зачинені, в технічному відношенні справний, течі вантажу не виявлено.

При цьому, у розділі Є міститься відмітка станції призначення Сороче Донецької залізниці про те що, під час перевірки, різниці проти цього акту не виявлено.

Комерційним актом РА№012271/204/7 від 07.12.2015 було проведено комерційний огляд на електрифікованому шляху і контрольне переважування в статистичному режимі вагону №62314463 прибувшого по груповій відправці, перевантажування відбувалося з повною зупинкою без розщеплення, двічі, на справних 150-ти тонних вагонних вагах станції Синельникове-1, державна повірка ваг від 27.11.2015 та встановлено наступне: по документам значиться навал, вугілля камяне марки г-газовий, вугілля марки Г 0-100, вологість 7%, тара 23500кг, нетто 69000 кг. Наявні відмітки в графах №7: Вантаж маркований однією бороздою продольна катка ущільнення; №50: Засіб проти замерзання (інші). Профілактика проводилася шляхом просушування вугілля в трубі сушарки. Вантаж змерзається. Фактично виявилось: навал, вугілля камяне, брутто 87600 кг, тара з документа 23500 кг, нетто 64100 кг, що менше даних, зазначених в документі на 4900 кг. У комерційному акті також вказано, що погрузка у вагоні трапецієвидна, на рівні бортів, над 1-3 люками по ходу поїзда заглиблення довжиною 4,5 м на ширину вагону, глибиною 0,3 м, над люками по ходу потяга заглиблення довжиною 2,3 м на ширину вагону, глибиною 0,4 м. Наявні сліди розкрадання. В місці поглиблення маркування відсутнє. Вагон бездвірний, люки зачинені, в технічному відношенні справний, течі вантажу не виявлено.

При цьому, при надходженні вагону №62314463 на станцію призначення Сороче Донецької залізниці під час перевірки вантажу розходжень з комерційним актом РА№012271/204/7 від 07.12.2015 року не виявлено, про що в розділі «Є» зазначеного акту зроблено відповідний запис.

У подальшому, на станції призначення Сороче Донецької залізниці 08.12.2015 були складені комерційні акти БИ 570981/82, БИ 570982/83.

Комерційним актом БИ570981/82 від 08.12.2015 встановлено, що комісією у складі начальника станції Сороче ОСОБА_8, агента комерційного ОСОБА_9, агента комерційного ОСОБА_10, прийомоздавальника Зуївської ТЕС ОСОБА_11 було здійснено комерційне переважування вагону №52530706 на вагах вантажоодержувача ВВЭТ-150 №0056 повірка 22.10.2015 та встановлено, що по документам у вагоні №52530706 вантаж - вугілля камяне марки г-газовий, вугілля марки Г 0-100, марковане однією продольною бороздою, катка ущільнення, за документом вага брутто 92500 кг, нетто 69000 кг, тара 23500кг, фактично при переважуванні брутто 89250 кг, тара 23500кг, нетто 65750 кг, що менше ваги, зазначеної у документі, на 3250 кг. При огляді - завантаження на рівні бортів, маркування порушене, по ходу поїзда по довжині 1 люка поглиблення вантажу 1400 мм х 500 мм і по довжині 6-7 люків по всій ширині вагону поглиблення вантажу 1100 мм. Двері та люки закриті, течі вантажу не виявлено.

Комерційним актом БИ570982/83 від 08.12.2015 було здійснено комерційне переважування вагону №61298550 на вагах вантажоодержувача ВВЭТ-150 №0056 повірка 22.10.2015 та встановлено, що по документам у вагоні №61298550 вантаж - вугілля камяне марки г-газовий, вугілля марки Г 0-100, марковане однією продольною бороздою, катка ущільнення, за документом вага брутто 92500 кг, нетто 69000кг, тара 23500кг, фактично при переважуванні брутто 89290кг, тара 23500кг, нетто 65750кг, що менше ваги, зазначеної у документі, на 3210 кг. При огляді - завантаження на рівні бортів, маркування порушено, по ходу поїзду по довжині 1 люка по всій ширині вагону, поглиблення вантажу 1000 мм. Двері та люки зачинені, течі вантажу не виявлено. Вагон в технічному відношенні справний.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України Про залізничний транспорт, Статутом залізниць України.

Главою 64 Цивільного кодексу України визначені загальні положення про перевезення.

Загальні умови визначаються Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

А саме, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.( ч.1 ст. 909 ЦК України та 307 ГК України)

Згідно з ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі-Статут залізниць) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статтею 12 Закону України Про залізничний транспорт та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях. Стаття 110 Статуту залізниць України також передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ч.1 ст.23 Закону України Про залізничний транспорт перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Вищевказана стаття містить перелік обставин, для засвідчення яких складається комерційний акт.

Право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. ( ст.130 Статуту залізниць України)

Передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.( ст. 133 Статуту залізниць України)

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, на залізничній накладній № 50407774 міститься переуступний напис, який свідчить про передачу права на пред'явлення претензії та позову від ТОВ ДТЕК Східенерго до ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ, тобто від вантажоотримувача до вантажовідправника. Переуступний напис засвідчений підписами генерального директора і головного бухгалтера та скріплений печаткою вантажоодержувача - ТОВ ДТЕК Східенерго.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Положеннями п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, іншого відповідачами не доведено у розумінні вимог ст.ст. 33,36 Господарського процесуального кодексу України.

Залізницею не було зроблено будь-яких зауважень до стану вагону та вантажу і на проміжних станціях. Комерційні акти РА №012270/203/6, РА №012271/204/7, БИ 570981/82, БИ 570982/83 не містять відомостей про те, що вагони №56955172, №62314463, №52530706, №61298550 мають технічні несправності, які могли призвести до втрати вантажу.

Отже, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про відшкодування збитків у розмірі 22 951,45 грн.

Частиною 3 ст. 314 Господарського кодексу України передбачено, що за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, зокрема у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.(ч. 1 статті 115 Статуту залізниць України)

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Між тим, зі змісту графи 20 залізничної накладної №5040774 Найменування вантажу зазначено, що спірний вантаж (вугілля камяне, марки газовий. Марка Г0-100) навантажено нижче бортів з вологістю 7%.

За приписами п. 27 Правил видачі вантажів, які затвердженні наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів, що здаються до перевезення у вологому стані, становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.

Перевіривши розрахунок вартості недостачі, здійснений позивачем, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання його невірним, оскільки позивачем застосовано невірну величину недостачі спірного вантажу з урахуванням норми природної втрати вантажу.

Таким чином, при розрахунку суми збитків від втрати частини вантажу судом застосовано підп.3 п.27 Правил видачі вантажів, відповідно до якого норма природної втрати мінерального палива, до якого відноситься вугілля камяне, складає 2%, оскільки останнє було відвантажено у стані 7% вологості.

Відповідно до довідки про вартість вугільної продукції, підписаної генеральним директором та начальником економіки та фінансів ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ, ціна 1 т вугільної продукції по накладній №50407774 складає 1202,15 грн. без врахування ПДВ, 1442,58 грн з ПДВ.(т.1, а.с.15)

За даними комерційних актів:

- № РА №012270/203/6 від 07.12.2015 недостача у вагоні №56955172 складає 7300 кг,

- №РА №012271/204/7 від 07.12.2015 недостача у вагоні №62314463 складає 4900 кг;

- БИ 570981/82 від 08.12.2015 недостача у вагоні №52530706 складає 3250 кг;

- БИ 570982/83 від 08.12.2015 недостача у вагоні №61298550 складає 3210 кг.

За здійсненим судом перерахунком з урахуванням норм природної втрати 2% для мінерального палива під час перевезення, нестача вантажу за залізничною накладною №50407774 становить 13600 кг, а вартість у вагонах:

1) № 56955172: вартість 8568,93 грн.

2) №62314463: вартість 5077,88 грн.

3) №52530706: вартість 2697,62 грн.

4) №61298550: вартість 2639,92 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог у сумі 18 984,35 грн. Тому судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні стягнення суми нестачі, приймаючи до уваги, що позивач припустився помилки при здійсненні розрахунку.

Щодо доводів апелянта відносно правонаступництва стосовно прав та обовязків Державного підприємства Донецька залізниця, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 3 статті 2 Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування №4442 VI від 23.02.2012 року зазначено, що Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту).

Відповідно до ч. 6 ст. 2 вищевказаного Закону, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 року Про утворення Публічного акціонерного товариства Українська залізниця створено Публічне акціонерне товариство Українська залізниця, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом саме злиття, згідно з додатком 1.

Згідно додатку 1 вказаної Постанови визначено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство Українська залізниця, до якого ввійшло й Державне підприємство Донецька залізниця.

Статтями 1, 2 Статуту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. №735 зазначено, що Приватне акціонерне товариство Українська залізниця є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, Постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 року Про утворення Публічного акціонерного товариства Українська залізниця.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.08.2016р., Державне підприємство Донецька залізниця з 25.11.2014р. перебуває в стані припинення за рішенням засновників.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 07.12.2015 року за № НОМЕР_1 до ЄДР внесено інформацію щодо юридичної особи - Публічного акціонерного товариства Українська залізниця м. Київ (код за ЄДРПОУ 40075815) з місцезнаходженням - 03680, м. Київ, Печерський район, вул. Тверська, буд. 5 (т.1 а.с. 22-24).

Відповідно до розділу ОСОБА_2 про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця, м. Київ є правонаступником Державного підприємства Донецька залізниця, (код за ЄДРПОУ 01074957), 83000, Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Артема, 68.

Таким чином, беручи до уваги положення ч. 6 ст. 2 Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, а також факт реєстрації Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, положення статей 1, 2 статуту якого визначають положення щодо правонаступництва, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що всі права та обов'язки Державного підприємства Донецька залізниця, як відповідача 2 у даній справі, перейшли до його правонаступника - Публічного акціонерного товариства Українська залізниця.

За змістом зведеного передавального акту від 06.08.2015р., затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015р., комісією з утворення Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (до складу якої входив голова комісії з реорганізації Державного підприємства Донецька залізниця), на підставі ст.107 Цивільного кодексу України складено та підтверджено вартість і склад активів та зобовязань. При цьому, визначено, що майно, яке розташовано на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції не включено до переліків і зведених актів інвентаризації майна, а відображено в балансі (крім зобовязань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюються в частині активів за Публічним акціонерним товариством Українська залізниця на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, відповідно до п.2 постанови №604 від 12.11.2014р. Кабінету Міністрів України.

При цьому, розмежування таких прав та обовязків Державного підприємства Донецька залізниця баланс (звіт про фінансові результати) та розшифровки його статей не містять.

Одночасно, твердження апелянта відносно порушення судом при винесенні рішення ст. ст. 104, 107 Цивільного кодексу України, а також незастосування п.5 Постанови Кабінету Міністрів України №200 Про утворення Публічного акціонерного товариства Українська залізниця та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №604 Про деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції не приймається колегією суддів до уваги, оскільки:

- по-перше, ч.6 ст.2 Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування має спеціальний (пріоритетний у застосуванні) характер по відношенню до загальних норм ст. ст. 104, 107 Цивільного кодексу України, що вбачається з п.2 Перехідних та прикінцевих положень цього Закону, і за своїм змістом не покладає факт правонаступництва створеного Приватного акціонерного товариства Українська залізниця за правами і обовязками визначених підприємств Укрзалізниці в залежність від обовязкового попереднього припинення означених підприємств (у тому числі і первісного відповідача);

- по-друге, аналіз ч.ч. 3, 9 ст. 2 Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування та послідовності дій зі створення Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, визначений Постановою КМУ №200 від 25.06.2014 року, дає підстави для висновку, що злиття підприємств, на базі яких мало створюватися Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, у тому числі: складання відповідних передавальних актів та формування статутного фонду, мало хронологічно передувати державної реєстрації їх правонаступника - Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, тобто, моменту набуття ним статусу субєкта правовідносин у розумінні ст.ст. 91, 92 Цивільного кодексу України. Отже, факт створення правонаступника за умов чинності ч. 3 ст. 2 Закону і перебування первісного відповідача серед переліку підприємств, на базі яких мало бути створено Публічне акціонерне товариство Українська залізниця як їх правонаступник, є цілком самодостатнім для правонаступництва;

- по-третє, за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які за ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань презюмуються достовірними, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця визначено правонаступником, у тому числі і первісного відповідача у цій справі, що узгоджується і зі змістом ч. 2 п. 2 Статуту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, затвердженого постановою КМУ №735 від 02.09.2015 року, які не були змінені чи скасовані у встановленому діючим законодавством порядку на підтвердження наведених скаржником аргументів щодо відсутності правонаступництва;

- по-четверте, ч.1 ст.2 Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування уповноважує Кабінет Міністрів України прийняти рішення про створення означеного Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, проте його статус як правонаступника відповідних підприємств (у тому числі первісного відповідача) безпосередньо визначений цим Законом і можливість запровадження винятків чи обмежень щодо такого правонаступництва за підприємствами визначеного переліку, у тому числі в залежності від здійснення/нездійснення дій з інвентаризації майна у розумінні Постанови КМУ №604 від 12.11.2014 року, на яку посилається апелянт, вказаним Законом не передбачена.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає цілком обґрунтованим висновок господарського суду першої інстанції щодо того, що належним відповідачем у справі є саме Публічне акціонерне товариство Українська залізниця, м. Київ в особі Регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Красний Лиман, Донецька область.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 04.10.2016 року у справі №905/1887/16 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м.Красний Лиман, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 04.10.2016 р. у справі №905/1887/16 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 04.10.2016 р. у справі №905/1887/16 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді О.В. Стойка

ОСОБА_2

Надруковано : 5 прим.

1 позивачу

1 відповідачу

1 у ДАГС

1 у справу

1 ГСДО