Постанова № 62609727, 07.11.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.11.2016 справа №905/1888/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача 1: від відповідача 2:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 представник за довіреністю №ББУ/ЦОФД60/СЛ/15 від 10.12.2015 р. ОСОБА_6 представник за довіреністю №Ц/3-04/287-г від 11.10.2016 р. не зявились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м.Красний Лиман, Донецька областьна рішення господарського суду Донецької областівід03.10.2016 року (повний текст 10.10.16 р.)у справі905/1888/16 (суддя Ніколаєва Л.В.)за позовом: до відповідача1: до відповідача 2: про Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ", м.Добропілля , Донецька область Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м.Красний Лиман, Донецька область Державного підприємства " Донецька залізниця", м. Донецьк стягнення 5 195, 48 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 р. Публічне акціонерне товариство ДТЕК Добропільська ЦЗФ", м.Добропілля , Донецька область звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м.Красний Лиман, Донецька область про стягнення 5 195,48 грн. вартості недостачі вантажу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.08.2016р залучено до участі у справі у якості іншого відповідача ДП Донецька залізниця (83000, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, 68). (т.1, а.с. 58)

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.10.2016 року по справі № 905/1888/16 позов Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", м.Добропілля, Донецька область задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця " , м.Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця", м.Красний Лиман, Донецька область на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ", м.Добропілля , Донецька область 3 092 грн. 91 коп. вартості недостачі вантажу, 820 грн. 33 коп. судового збору. В решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства " ДТЕК Добропільська ЦЗФ", м.Добропілля, Донецька область до Публічного акціонерного товаритсва "Українська залізниця в особі Регіональної філії " Донецька залізниця" відмовлено. Відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ", м.Добропілля, Донецька область до Державного підприємства "Донецька залізниця".

Не погодившись з винесеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м.Красний Лиман, Донецька область звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №2022/396 від 13.10.2016р. на рішення господарського суду Донецької області від 03.10.16 р. по справі №905/1888/16, за змістом якої останній просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 03.10.2016 р. по справі №905/1888/16 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а висновки господарського суду, не відповідають фактичним обставинам справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 24.08.2016р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддів Радіонова О.О., Попков Д.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016 р. було прийнято апеляційну скаргу у справі №905/1888/16 до провадження. Справу призначити до розгляду на: 07.11.16 р о 10:30 год.

Розпорядженням керівника апарату суду №1493 від 03.11.2016 р. у звязку з неможливістю розгляду справи суддею-членом колегії ОСОБА_7 через перебування у відпустці на дату слухання справи 07.11.2016р. було призначено повторний автоматизований розподіл справи №905/1888/16.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 03.11.2016р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддів Стойка О.В., Попков Д.О.

Представник позивача у судовому засіданні 07.11.2016 р. вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача-1 у судове засідання 07.11.2016 р. зявився підтримав вимоги апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача -2 у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у звязку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника відповідача 2, що не скористався правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №905/1888/16.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 03.10.2016 р. відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2013р. між ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля -замовник- та ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ виконавець - укладений договір №13-15/75-У, відповідно до п.1.1 якого замовник зобов'язався передати (поставити) виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги виконавця повязані зі збагаченням вугілля та прийняти концентрат, а виконавець - прийняти вугілля, здійснити його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення вугілля концентрат замовнику, в строки та на умовах визначених даним договором та/або специфікаціями.

Додатковою угодою до договору від 17.12.2014 р. , сторони продовжили строк дії договору та прийшли згоди викласти п. 10.1 договору у наступній редакції: договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами (дата початку строку дії договору).

Сторони встановлюють, що дата закінчення строку дії договору визначається наступним чином: у разі належного виконання сторонами своїх зобовязань, обумовлених цим договором, датою закінчення строку дії договору є 31.12.2015 року, у разі невиконання ( неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобовязань за цим договором, датою закінчення строку дії договору є дата повного та належного виконання сторонами (відповідно до умов договору) усіх прийнятих на себе за договором зобовязань (т.1, а.с.14).

Договір та додаткова угода до нього підписані сторонами у встановленому порядку та скріплені печатками підприємств.

Специфікацією від 30.11.2015р. до договору №13-15/75-У від 31.12.2013р. встановлено, що кількість вугілля, що підлягає поставці (передачі) замовником для його збагачення виконавцем згідно з умовами договору, по цій специфікації, складає 143 000 тн; строк передачі (поставки) вугілля - грудень 2015р.; передача (поставка) вугілля здійснюється на умовах СРТ залізнична станція Добропілля Донецької залізниці Укрзалізниці, код станції 493102, в редакції Інкотермс 2000, з врахуванням застережень, вказаних у договорі та даній специфікації; ПАТ ДТЕК Добропілська ЦЗФ зобовязалось прийняти вугілля, здійснити його збагачення на збагачувальній фабриці та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення вугілля концентрат замовнику, на умовах визначених у листах-заявках, в тому числі на адресу вантажоодержувача - ДТЕК Зуївська ТЕС. Поставка концентрата здійснюється на умовах DDP, місце призначення залізнична станція Ладижин Одеської залізниці та/або залізнична станція Бурштин Львівської залізниці та/або залізнична станція Енергодар Придніпровської залізниці та/або залізнична станція Добротвір Львівської залізниці та/або залізнична станція Сороче Донецької залізниці в редакції ІНКОТЕРМС-2000 із врахуванням застережень, зазначених в договорі та даній Специфікації.

На виконання умов договору №13-15/75-У від 31.12.2013р. ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ згідно залізничної накладної на групу вагонів № 50407733 від 04.12.2015р. зі станції Добропілля Донецької залізниці відправило на адресу ДТЕК Зуївська ТЕС на станцію призначення Сороче Донецької залізниці вугілля камяне марки г-газове (ГР 0-100, вологість 7%) в т.ч. у напіввагонах № 61654570 масою 69 000 кг, № 60632122 масою 69 000 кг.

З відомостей зазначених відправником у залізничній накладній вбачається, що вантаж - вугілля кам'яне марки г-газове (ГР 0-100, вологість 7%) завантажений навалом, зважувався на вагонних 150 тонних вагах (заводський №64), маса вантажу визначена відправником, завантаження на рівні борту, вантаж маркований однією повздовжньою бороздою катка ущільнювача, вантаж розміщено та закріплено згідно з п. 4 гл. 1 ТУ.

Судом першої інстанції встановлено, що при надходженні напіввагонів № 61654570, № 60632122 на станцію Сороче Донецької залізниці здійснено комісійне переважування спірних напіввагонів, за результатами яких виявлена недостача поставленого вантажу, про що складені комерційні акти БИ №570979/80 від 08.12.2015р., БИ № 570980/81 від 08.12.2015р. відповідно.

Комерційним актом БИ №570979/80 від 08.12.2015р., встановлено, що комісією у складі начальника станції Сороче ОСОБА_8, агента комерційного ОСОБА_9, агента комерційного ОСОБА_10, прийомо-здавальника Зуївської ТЕС ОСОБА_11 здійснено комісійне зважування вантажу та встановлено, що по документу у вказаному напіввагоні вантаж вугілля камяне марки г-газовий марки Г 0-100, маркований однією повздовжньою бороздою катка ущільнювача. При огляді завантаження на рівні борта, маркування порушено, по ходу потягу на довжину 6-7 люків, на всю ширину вагона заглиблення вантажу 800 мм. Двері та люки закриті, протікання вантажу відсутнє. Вагон технічно справний. Комісійне зважування вантажу здійснено на вагах вантажоодержувача ВВЕТ-150-К №0056, повірених 22.10.2015р. По документу напіввагон №61654570 брутто 92 500 кг, тара 23 500 кг, нетто 69 000 кг, фактично брутто 90 030 кг, тара 23 500 кг, нетто 66 530 кг, що менше документа на 2 470 кг. Здійснена комісійна видача вантажу.

Комерційним актом БИ № 570980/81 від 08.12.2015р., встановлено, що комісією у складі начальника станції Сороче ОСОБА_8, агента комерційного ОСОБА_9, агента комерційного ОСОБА_10, прийомо-здавальника Зуївської ТЕС ОСОБА_11 здійснене комісійне зважування вантажу та встановлено по документу у вказаному напіввагоні вантаж вугілля камяне марки г-газовий марки Г 0-100, маркований однією повздовжньою бороздою катка ущільнювача. При огляді завантаження на рівні борта, маркування порушено, по ходу потягу на довжину 6-7 люків, на всю ширину вагона заглиблення вантажу 650 мм. Двері та люки закриті, протікання вантажу відсутнє. Вагон технічно справний. Комісійне зважування вантажу здійснено на вагах вантажоодержувача ВВЕТ-150-К №0056, повірених 22.10.2015р. По документу напіввагон №60632122 брутто 92 600 кг, тара 23 600 кг, нетто 69 000 кг, фактично брутто 90 280 кг, тара 23 600 кг, нетто 66 680 кг, що менше документа на 2 320 кг. Здійснена комісійна видача вантажу.

Після видачі вантажу вантажоодержувачу, останній передав право на предявлення претензії та позову до залізниці вантажовідправнику ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ, що підтверджується відповідним переуступним написом на залізничній накладній, та відповідає вимогам ст.133 Статуту залізниць України, який, в свою чергу, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з перевізника вартості нестачі вугілля на загальну суму 5 195,48 грн.

Розрахунок вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, свідчить, що маса недостачі вантажу, із врахуванням норми природної втрати у розмірі 1% маси нетто вантажу та її вартість становлять: у напіввагоні № 61654570 - 1780 кг, 2712,01 грн. з ПДВ; у напіввагоні № 60632122 - 1630 кг, 2483,47 грн. з ПДВ. При цьому, вартість однієї тони вантажу за спірним перевезенням становить 1523,60 грн. з ПДВ, яка визначена на підставі наявної у матеріалах справи довідки вантажовідправника.

У даному випадку спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України Про залізничний транспорт, Статутом залізниць України.

Главою 64 Цивільного кодексу України визначені загальні положення про перевезення.

Загальні умови визначаються Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.( ч.1 ст. 909 ЦК України та 307 ГК України)

Згідно з ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі-Статут залізниць) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно зі ст. 24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Як вже зазначалось вище, залізнична накладна № 50407733 від 04.12.2015р. свідчить про укладення між ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ (вантажовідправник) і залізницею (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача(ДТЕК Зуївська ТЕС).

Відповідні відомості у вказаній залізничній накладній свідчать, що завантаження вантажу у напіввагони здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобовязаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обовязку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082. При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом залізничної накладної вбачається, що вантаж розміщувався і закріплювався вантажовідправником відповідно п. 4 гл. 1 ТУ, та відправником вжиті заходи щодо маркування вантажу.

Отже, при завантаженні вантажу у напіввагони вантажовідправником вжиті заходи щодо забезпечення транспортабельності та схоронності вантажу в процесі його перевезення і вантаж переданий до перевезення перевізнику. Водночас, жодних зауважень щодо неправильностей завантаження і кріплення вантажу позивачем, а тим більш щодо відсутності його маркування, перевізником не висловлено і вантаж прийнятий до перевезення.

Статтею 12 Закону України Про залізничний транспорт та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях. Стаття 110 Статуту залізниць України також передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно зі ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Під час прибуття вантажу у напіввагонах № 61654570, № 60632122 на станцію призначення Сороче Донецької залізниці залізницею складені комерційні акти БИ №570979/80 від 08.12.2015р., БИ № 570980/81 від 08.12.2015р., в яких встановлені обставини недостачі вантажу у спірних напіввагонах, а також щодо наявності ознак втрати вантажу в процесі його перевезення, а саме у напіввагоні № 61654570 - по ходу потягу на довжину 6-7 люків, на всю ширину вагона заглиблення вантажу 800 мм, порушення маркування, у напіввагоні № 60632122 - по ходу потягу на довжину 6-7 люків, на всю ширину вагона заглиблення вантажу 650 мм, порушення маркування.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача -1 завданих збитків у розмірі 5 195,48 грн.

Згідно до п. а) ч. 1 ст.114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу вантажу залізниця відповідає у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

У ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України встановлено, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно п.27 Правил видачі вантажів, які затверджені наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані становить 2%.

Як було судом, розрахунок вартості недостачі вантажу здійснений позивачем з урахуванням норми природної втрати 1 % маси нетто вантажу, та виходячи із вартості 1 тонни вугілля камяного марки г-газовий в розмірі 1523,60 грн. з ПДВ.

У графі 20 залізничної накладної № 50407733 від 04.12.2015р. зазначено, що рівень вологості вантажу у спірних напіввагонах складає 7%, а отже, вантаж зданий до перевезення у вологому стані, а тому, при визначенні розміру недостачі маси вантажу у спірних напіввагонах необхідно враховувати норму недостачі (суму норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) - 2%.

За даними комерційних актів БИ №570979/80 від 08.12.2015р., БИ № 570980/81 від 08.12.2015р. недостача вантажу складає: у напіввагонах № 61654570 - 2470 кг; № 60632122 - 2320 кг.

Дослідивши розрахунок позовних вимог в частині стягнення збитків за відправкою вантажу у на піввагонах, суд встановив, що вартість недостачі вантажу складає:

У напіввагоні № 61654570: недостача вантажу - 1090 кг, вартість -1660,73 грн. з ПДВ

У напіввагоні № 60632122: недостача вантажу - 940 кг, вартість - 1 432,18 грн. з ПДВ

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог у сумі 3 092,91 грн. з ПДВ. В решті вимог у сумі 2102,57 грн. судом першої інстанції було правомірно відмовлено у задоволенні стягнення суми нестачі, приймаючи до уваги, що позивач невірно здійснив розрахунок позовних вимог.

Щодо доводів апелянта відносно правонаступництва стосовно прав та обовязків Державного підприємства Донецька залізниця, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 3 статті 2 Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування №4442 VI від 23.02.2012 року зазначено, що Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту).

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 року Про утворення Публічного акціонерного товариства Українська залізниця створено Публічне акціонерне товариство Українська залізниця, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Згідно додатку 1 вказаної Постанови визначено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство Українська залізниця, до якого ввійшло й Державне підприємство Донецька залізниця.

Статтями 1, 2 Статуту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. № 735 зазначено, що Приватне акціонерне товариство Українська залізниця є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, Постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 року Про утворення Публічного акціонерного товариства Українська залізниця.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.08.2016р., Державне підприємство Донецька залізниця з 25.11.2014р. перебуває в стані припинення за рішенням засновників.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 07.12.2015 року за № НОМЕР_1 до ЄДР внесено інформацію щодо юридичної особи - Публічного акціонерного товариства Українська залізниця м. Київ (код за ЄДРПОУ 40075815) з місцезнаходженням - 03680, м. Київ, Печерський район, вул. Тверська, буд. 5 (т.1 а.с. 22-24).

Відповідно до розділу ОСОБА_3 про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця, м. Київ є правонаступником Державного підприємства Донецька залізниця, (код за ЄДРПОУ 01074957), 83000, Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Артема, 68.

Таким чином, беручи до уваги положення ч. 6 ст. 2 Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, а також факт реєстрації Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, положення статей 1, 2 статуту якого визначають положення щодо правонаступництва, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що всі права та обов'язки Державного підприємства Донецька залізниця, як відповідача 2 у даній справі, перейшли до його правонаступника - Публічного акціонерного товариства Українська залізниця.

За змістом зведеного передавального акту від 06.08.2015р., затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015р., комісією з утворення Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (до складу якої входив голова комісії з реорганізації Державного підприємства Донецька залізниця), на підставі ст.107 Цивільного кодексу України складено та підтверджено вартість і склад активів та зобовязань. При цьому, визначено, що майно, яке розташовано на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції не включено до переліків і зведених актів інвентаризації майна, а відображено в балансі (крім зобовязань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюються в частині активів за Публічним акціонерним товариством Українська залізниця на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, відповідно до п.2 постанови №604 від 12.11.2014р. Кабінету Міністрів України.

При цьому, розмежування таких прав та обовязків Державного підприємства Донецька залізниця баланс (звіт про фінансові результати) та розшифровки його статей не містять.

Одночасно, твердження апелянта відносно порушення судом при винесенні рішення ст. ст. 104, 107 Цивільного кодексу України, а також незастосування п.5 Постанови Кабінету Міністрів України №200 Про утворення Публічного акціонерного товариства Українська залізниця та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №604 Про деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції не приймається колегією суддів до уваги, оскільки:

- по-перше, ч.6 ст.2 Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування має спеціальний (пріоритетний у застосуванні) характер по відношенню до загальних норм ст. ст. 104, 107 Цивільного кодексу України, що вбачається з п.2 Перехідних та прикінцевих положень цього Закону, і за своїм змістом не покладає факт правонаступництва створеного Приватного акціонерного товариства Українська залізниця за правами і обовязками визначених підприємств Укрзалізниці в залежність від обовязкового попереднього припинення означених підприємств (у тому числі і первісного відповідача);

- по-друге, аналіз ч.ч. 3, 9 ст. 2 Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування та послідовності дій зі створення Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, визначений Постановою КМУ №200 від 25.06.2014 року, дає підстави для висновку, що злиття підприємств, на базі яких мало створюватися Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, у тому числі: складання відповідних передавальних актів та формування статутного фонду, мало хронологічно передувати державної реєстрації їх правонаступника - Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, тобто, моменту набуття ним статусу субєкта правовідносин у розумінні ст.ст. 91, 92 Цивільного кодексу України. Отже, факт створення правонаступника за умов чинності ч. 3 ст. 2 Закону і перебування первісного відповідача серед переліку підприємств, на базі яких мало бути створено Публічне акціонерне товариство Українська залізниця як їх правонаступник, є цілком самодостатнім для правонаступництва;

- по-третє, за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які за ч.1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань презюмуються достовірними, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця визначено правонаступником, у тому числі і первісного відповідача у цій справі, що узгоджується і зі змістом ч. 2 п. 2 Статуту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, затвердженого постановою КМУ №735 від 02.09.2015 року, які не були змінені чи скасовані у встановленому діючим законодавством порядку на підтвердження наведених скаржником аргументів щодо відсутності правонаступництва;

- по-четверте, ч.1 ст.2 Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування уповноважує Кабінет Міністрів України прийняти рішення про створення означеного Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, проте його статус як правонаступника відповідних підприємств (у тому числі первісного відповідача) безпосередньо визначений цим Законом і можливість запровадження винятків чи обмежень щодо такого правонаступництва за підприємствами визначеного переліку, у тому числі в залежності від здійснення/нездійснення дій з інвентаризації майна у розумінні Постанови КМУ №604 від 12.11.2014 року, на яку посилається апелянт, вказаним Законом не передбачена.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає цілком обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо того, що належним відповідачем у справі є саме Публічне акціонерне товариство Українська залізниця, м. Київ в особі Регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Красний Лиман, Донецька область.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 03.10.2016 року у справі №905/1888/16 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м.Красний Лиман, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 03.10.2016 р. у справі №905/1888/16 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 03.10.2016 р. у справі №905/1888/16 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді О.В. Стойка

ОСОБА_3

Надруковано : 5 прим.

1 позивачу

1 відповідачу

1 у ДАГС

1 у справу

1 ГСДО