Постанова № 62609608, 08.11.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2016 року Справа № 904/2103/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів Джихур О.В., Іванова О.Г.

при секретарі Крицькій Я.Б.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №00.01.0208 від 25.10.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №3 від 15.04.2016 р.;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вісон" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 року у справі № 904/2103/16

за позовом комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", м. Камянське

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вісон", м. Камянське

про стягнення 65076 грн. 04 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 року (суддя Юзіков С.Г.) з товариства з обмеженою відповідальністю "Вісон" на користь комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" стягнуто 48009 грн. 36 коп. основного боргу, 7740 грн. 72 коп. пені, 7194 грн. 26 коп. збитків від інфляції, 904 грн. 46 коп. 3 % річних, 1352 грн. 01 коп. судового збору. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Вісон" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2014 року сторонами укладено договір №370т/14 на постачання теплової енергії, за п.1.1 якого постачальник - комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" зобовязався відпускати споживачеві - товариству з обмеженою відповідальністю "Вісон" теплову енергію для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені у даному договорі.

Облік відпущеної теплової енергії проводиться розрахунковим способом, що передбачено п.2.3 договору.

У відповідності з п. 5.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач самостійно одержує платіжну вимогу та акт про постачання теплової енергії у постачальника після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця.

Споживач на протязі розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної в договорі місячної кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться постачальником після 20 числа наступного за розрахунковим місяця при наявності заборгованості у споживача.

Споживач щомісячно зобовязаний проводити звірку розрахунків за теплову енергію в бухгалтерії постачальника. У разі невиконання звірки на протязі кварталу сума боргу нараховується в безспірному порядку.

Пунктом 5.2. договору визначено, що всі розрахунки за даним договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання теплової енергії, що виписує постачальник споживачу.

Двосторонній акт про постачання теплової енергії споживач підписує і один екземпляр повертає постачальнику в 5 - денний термін. В разі неповернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.

За даними позивача у період з жовтня 2014 року по січень 2016 року. відповідачеві поставлено теплової енергії на суму 48144 грн., що підтверджується актами про постачання теплової енергії. В порушення строків, вказаних у п.5.1. договору, відповідач розрахувався за поставлену теплову енергію частково в сумі 134 грн. 64 коп. Отже, борг відповідача становить 48009 грн. 36 коп.

За спірний період позивачем складено акти про постачання теплової енергії та рахунки на оплату.

З супровідним листом від 09.03.2016 року №00.09.0345/1 позивач направив відповідачеві акти про постачання теплової енергії за період з жовтня 2014 року по січень 2016 року та рахунки на оплату (а.с. 18-41, 103).

Доказів оплати заборгованості за спожиту теплову енергію товариством з обмеженою відповідальністю "Вісон" не надано.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

У відповідності з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" нараховано 3% річних з 21.11.2014 року по 29.02.2016 року в сумі 907 грн. 27 коп. та 7358 грн. 70 коп. втрат від інфляції з листопада 2014 року по лютий 2016 року.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як зазначено у ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

На підставі п.5.1 договору відповідачеві нараховано пеню за період з 21.11.2014 року по 29.02.2016 року в сумі 8800 грн. 71 коп.

Належні до стягнення суми річних, інфляційних втрат, пені та періоди їх нарахування судом першої інстанції визначено правильно.

Посилання відповідача у скарзі на відсутність потреби у самостійному отриманні у позивача платіжних вимог та актів про постачання теплової енергії, оскільки теплова енергія комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" не поставлялася, судом апеляційної інстанції відхиляються виходячи з такого.

У пп. «д» п.3.1 договору на відпуск теплової енергії вказано, що споживач має право у разі порушення теплопостачальною організацією умов договору викликати її представника для складання та підписання акта-претензії, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник повинен зявитися на виклик не пізніше визначеного законодавством строку. Акт-претензія складається споживачем та представником постачальника і скріплюється їх підписами. У разі неприбуття представника постачальника в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається постачальнику, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії.

Доказів складання актів про надання позивачем послуг неналежної якості або ненадання послуг взагалі товариством з обмеженою відповідальністю "Вісон" не надано. Відключення у встановленому порядку приміщення відповідача від теплопостачання товариством документально не доведено.

Твердження скаржника про неотримання ним актів про постачання теплової енергії і рахунків, надісланих позивачем разом з супровідним листом від 09.03.2016 року № 00.09.0345/1, колегією суддів до уваги не приймаються, тому що надсилання відповідачеві актів про постачання теплової енергії за спірний період і платіжних вимог підтверджується наявними у справі копіями фіскального чеку «Укрпошти» від 09.03.2016 року №3000045335 та описом вкладення у цінний лист (а.с. 103).

У відповідності з п.5.2 договору від 01.10.2014 року № 370т/14 двосторонній акт про постачання теплової енергії споживач підписує і один екземпляр повертає постачальнику в 5-денний термін. В разі неповернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.

Між тим доказів відмови від підписання наданих позивачем актів про постачання теплової енергії з відповідним обґрунтуванням товариством з обмеженою відповідальністю "Вісон" не надано.

З урахуванням викладеного висновок господарського суду про часткове задоволення позову відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а рішення прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» змінено назву позивача на комунальне підприємство Камянської міської ради "Тепломережі", яке згідно Статуту (п.1.1) є правонаступником усіх майнових і немайнових прав, юридичних обовязків, коштів комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа".

Керуючись ст. ст. 25, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провести заміну позивача з комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" на комунальне підприємство Камянської міської ради "Тепломережі".

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 року у справі № 904/2103/16 залишити без змін, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вісон" без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя О.В. Джихур

Суддя О.Г. Іванов

повний текст постанови виготовлений 10.11.16р.