Ухвала суду № 62608908, 08.11.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.11.2016 р. Справа № 914/892/16

За позовом: ОСОБА_1, м. Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія", с.Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область

про стягнення 2080503,04 грн. вартості частини майна товариства, інфляційних втрат та 3 % річних

Суддя Н.Мороз

При секретарі М. Бурак

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: Тимофіїв Н.Ю.

Експерт: ОСОБА_4.

Суть спору:

Позовну заяву подано ОСОБА_1, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія", с.Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область про стягнення 2080503,04 грн. вартості частини майна товариства, інфляційних втрат та 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.05.2016р. провадження у справі 914/892/15 було зупинено та призначено судову експертизу, проведення експертизи доручено кваліфікованим фахівцям Львівського НДІ судових експертиз, м. Львів, вул. Липинського, 54.

26.10.2016р. через службу діловодства господарського суду представником ТзОВ «Телекомунікаційна компанія» подано заява про відвід експерта ОСОБА_4.

Ухвалою суду від 31.10.2016р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.11.2016р., судом витребувано матеріали справи №914/892/16 з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. Крім того, цією ж ухвалою суд викликав в судове засідання судового експерта ОСОБА_4.

07.11.2016р. матеріали господарської справи №914/892/16 повернуто на вимогу суду із Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

В судове засідання 08.11.2016р. представник позивача з'явився, проти заяви про відвід експерта заперечив усно. Зокрема, зазначив, що підстави для відводу експерта передбачені ст. 31 ГПК України відсутні, жодних доказів некомпетентності експерта ОСОБА_4 не надано, а дії відповідача спрямовані на затягування судового розгляду. В задоволенні заяви про відвід експерта просить відмовити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, заяву про відвід експерта від 26.10.2016р. підтримав. Доводи та мотиви заявником викладено у заяві про відвід. Зокрема, заявник ствердив, що проведення експертизи у даній справі доручили фахівцю, який не працює у державній спеціалізованій експертній установі Львівському науково-дослідного інституті судових експертиз. Посилається на те, що ОСОБА_5 являється керівником аудиторської фірми ТзОВ СП «Ертель- Аудит», в процесі ж досудового врегулювання спору було проведено аудиторську перевірку діяльності підприємства відповідача, перевірку проводила ТзОВ аудиторська консалтингова фірма «Бізнес Партнери», керівником якої є ОСОБА_6 Заявник вважає, що повторне проведення перевірки діяльності ТзОВ «Телекомунікаційна компанія» аудитором є недопустимим, оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_4 є колегами, перебувають між собою у приятельських відносинах та являються членами Львівського територіального відділення громадської організації «Спілка аудиторів України», а відтак, наведені обставини викликають сумніви в неупередженості позаштатного судового експерта ОСОБА_4 Заяву про відвід експерта просить задоволити та доручити проведення експертизи по справі штатному судовому експерту Львівського НДІ судових експертиз.

Експерт - ОСОБА_4 в судове засідання на вимогу суду з'явилась, надала усні пояснення, вирішення заяви про відвід покладає на розсуд суду. Повідомила, що не є заінтересована в результаті розгляду даної справи, не перебуває в родинних зв'язках з особами, які беруть участь в даному судовому процесі, проте дійсно є керівником аудиторської фірми «Ертель-Аудит» та є членом Львівського територіального відділення громадської організації «Спілка аудиторів України», а також знайома з колегою ОСОБА_6

Розглянувши подану відповідачем заяву про відвід експерта, дослідивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників сторін та судового експерта по суті заявленого відводу, судом встановлено:

Відповідно до ч.4. ст. 41 ГПК України, сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.

Пунктом 1.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 роз'яснено, статтею 31 ГПК передбачена участь в судовому процесі судового експерта, права, обов'язки і відповідальність якого визначаються цим Кодексом та Законом України "Про судову експертизу". Сторони, треті особи чи прокурор, який бере участь у процесі, мають право заявити відвід судовому експерту з підстав та у порядку, передбачених частинами шостою і сьомою цієї ж статті ГПК. Питання про відвід судового експерта вирішується судом, який виносить з цього приводу ухвалу. Остання не підлягає оскарженню в апеляційному та у касаційному порядку.

Згідно ч. 6 ст. 31 ГПК України, сторони мають право заявити відвід судовому експерту з таких підстав: експерт особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи; експерт є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі; з мотивів некомпетентності експерта.

У відповідності до ч.ч.7,8 ст. 31 ГПК України, відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у випадку, коли про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті. Питання про відвід вирішується суддею, який виносить з цього приводу ухвалу.

В обгрунтування поданої до суду заяви про відвід судового експерта відповідач посилається на те, що проведення експертизи доручено не експерту державної спеціалізованої установи, а фахівцю, який не є працівником Львівського НДІ судових експертиз.

У відповідно до ч.3 ст.41 ГПК України, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Згідно ст.7. Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Відповідно до ст. 9 вищевказаного Закону, атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, а у випадках, передбачених частиною четвертою статті 7 цього Закону, - іншим фахівцям з відповідних галузей знань.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про судову експертизу", до проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установа, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 3505/5 від 12.12.2011р., обов'язковою умовою здійснення судово-експертної діяльності судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих установах, є наявність свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Мін'юстом на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Мін'юсті, яким надається право на проведення конкретних видів експертиз.

Як встановлено судом та вбачається з картки атестованого судового експерта, ОСОБА_4 видано свідоцтво НОМЕР_1 на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України від 12-12-2014 №35 з продовженим терміном дії до 12.12.2017р. з правом проведення економічної експертизи (бухгалтерського та податкового обліку, фінансово-господарської діяльності, фінансово-кредитних операцій) зокрема, за спеціальністю 11.1 Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; 11.2 Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій; 11.3 Дослідження документів фінансово-кредитних операцій, що підтверджується даними Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України (http://rase.minjust.gov.ua/).

Враховуючи зазначене, судом не встановлено обставин, які б свідчили про некомпетентність судового експерта ОСОБА_4 при проведенні судової експертизи по справі № 914/892/16, яка призначена ухвалою господарського суду від 19.05.2016р.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст.4 Закону України "Про судову експертизу", незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: процесуальним порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Зі змісту абз. 2 п. 16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" вбачається необхідність попередження господарським судом особи, яка проводитиме судову експертизу, про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від покладених на неї обов'язків.

Відповідно до пункту 5 резолютивної частини ухвали господарського суду від 19.05.2016р. про зупинення провадження у справі та призначення судової експертизи по справі №914/892/16 до вимог ст.4 Закону України "Про судову експертизу", осіб, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу попереджено про кримінальну відповідальність передбачену Кримінальним кодексом України, зокрема за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову без поважних причин від виконання покладеного судом обов'язку.

Таким чином, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що судовий експерт ОСОБА_4 заінтересований в результаті розгляду справи №914/892/16, при цьому останній відповідно до ст. 4 Закону України "Про судову експертизу" попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України, а отже, особисто несе відповідальність за об'єктивність, повноту проведеного дослідження та правильність наданих висновків.

Як встановлено судом та не заперечується експертом, ОСОБА_4 являється керівником (директором) ТзОВ Аудиторської фірми «Ертель-Аудит», є членом Львівського територіального відділення громадської організації «Спілка аудиторів України», знайома з ОСОБА_6 та не є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі. Відтак, вищезазначені обставини не можуть слугувати підставою для відводу експерта згідно норм ст.31 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проаналізувавши матеріали справи та доводи й мотиви заяви про відвід, суд дійшов висновку про відсутність належних і допустимих доказів та наявності обставин, що відповідно до положень господарського процесуального законодавства ч. 6 ст. 31 ГПК України є підставами для відводу судового експерта, зокрема, на підтвердження упередженості, заінтересованості та некомпетентності судового експерта ОСОБА_4.

Керуючись ст.ст. 31, 32, 33, 34, 86 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Заяву про відвід експерта ОСОБА_4 від 26.10.2016р. у справі №914/892/16 - відхилити.

2.Ухвала про відхилення відводу є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Мороз Н.В.