Ухвала суду № 62608811, 07.11.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.11.2016 р. Справа № 5015/2050/11

За заявою: Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго"

про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2011р.

у справі №5015/2050/11

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ,

до відповідача: Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів,

про: стягнення 9 286 929,93 грн

Суддя М.Синчук

при секретарі Х.Карась

За участю представників:

заявника (боржника): ОСОБА_1 довіреність від 04.05.2016 р.;

позивача (стягувача): ОСОБА_2 довіреність №177/16 від 27.04.2016 р.

На розгляд господарського суду Львівської області подано заяву Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" про розстрочку виконання рішення суду від 14.06.2011 р. на 12 місяців з оплатою рівними частинами щомісяця.

Ухвалою від 26.10.2016 р. заяву прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 07.11.2016 р.

В судове засідання 07.11.2016 р. представник заявника (відповідача) зявився, вимоги ухвали суду від 26.10.2016р. не виконав, доказів погодження розстрочки виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2011р. у справі №5015/2050/11 з стягувачем (позивачем) суду не надано.

В судове засідання 07.11.2016 р. представник позивача (стягував) зявився, вимоги ухвали сууд від 26.10.2016 р. виконав, в судовому засіданні підтримав надіслані на адресу суду письмові заперечення на заяву боржника про розстрочку виконання рішення суду, в яких зазначив наступне. Ухвалою госпдарського суду Львівської області від 31.08.2015 р. у справі №5015/2050/11 заяву боржника про розстрочку виконання рішення суду від 14.06.2011 р. задоволено частково та розстрочено суму заборгованості 2 582 188,00 грн строком на 9 місяців. Однак, встановлений судом графік погашення заборгованості боржником не виконувався, будь-яких (часткови) платежів боржником не було здійснено. Стягувач просить суд відмовити в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду від 14.06.2011 р. у справі №5015/2050/11 в повному обсязі.

Проаналізувавши матеріали заяви, суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду Львівської області у справі №5015/2050/11 від 14.06.2011 р. позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (адреса: вул. Д. Апостола, 1, м. Львів, 79040; ідентифікаційний код 05506460) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (адреса: вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 31301827) 6 436 701,59 грн. основного боргу, 292 962,28 грн. пені, 1 895 285,08 грн. інфляційних збитків, 369 018,70 грн. 3% річних, 24 694,20 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 228,54 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 292 962,28 грн. пені відмовлено.

04.07.2011 р. Господарським судом Львівської області, на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2011 р., видано наказ у справі №5015/2050/11.

24.10.2016 р. заявником - Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" подано заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2011 р. у справі №5015/2050/11 на 12 місяців з оплатою рівними частинами щомісяця.

Заява мотивована несприятливою важкою фінансовою ситуацією підприємства, нерегулярністю отримання з бюджету субвенцій на погашення заборгованості з різниці в тарифах та накладенням арешту на рахунки підприємства в банківських установах, крім того, представник заявника зазначив, що проведення виконавчих дій, накладення стягнення на майно підприємства унеможливлює його господарську діяльність та створює загрозу банкрутства підприємства. Доказів погодження розстрочки виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2011р. у справі №5015/2050/11 з стягувачем (позивачем) боржником суду не надано.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Відповідно до п. 7.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За змістом наведеної норми, розстрочка виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, суд вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення у справі №5015/2050/11, повинен враховувати: 1). матеріальні інтереси сторін, 2). їх фінансовий стан, 3). ступінь вини відповідача у вирішенні спору, 4). вказати конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим для виконання у встановлений строк, 5). наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини надання розстрочки виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2011 р. у справі №5015/2050/11.

Ухвалою суду від 26.10.2016р. зобовязано відповідача (боржника) надати суду докази погодження розстрочки виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2011р. у справі №5015/2050/11 з стягувачем (позивачем).

В судове засідання 07.11.2016р. представник заявника (відповідача) зявився, вимоги ухвали суду від 26.10.2016р. не виконав, вище вказаних доказів суду не надав. Доказів оплати (часткової оплати) заборгованості встановленої рішенням господарського суду Львівської області від 14.06.2011 р. у справі №5015/2050/11 боржник суду не надав.

В судовому засіданні 07.11.2016 р. представник позивача (стягував) надав письмові заперечення на заяву боржника про розстрочку виконання рішення суду, в яких зазначив наступне. Ухвалою госопдарського суду Львівської області від 31.08.2015 р. у справі №5015/2050/11 заяву боржника про розстрочку виконання рішення суду від 14.06.2011 р. задоволено частково та розстрочено суму заборгованості 2 582 188,00 грн строком на 9 місяців. Однак, встановлений судом графік погашення заборгованості боржником не виконувався, будь-яких (часткови) платежів боржником не було здійснено. Стягувач просить суд відмовити в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду від 14.06.2011 р. у справі №5015/2050/11 в повному обсязі.

Суд відзначає, що особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.

Докази, у відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

Відповідно ст. 124 Конституції України рішення суду є обов'язковим до виконання.

За загальними правилами, закріпленим в ч. 1. ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Положеннями ст. 121 ГПК України встановлено десятиденний строк для розгляду заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання. Подальше відкладення розгляду заяви призведе до порушення процесуальних строків для розгляду відповідної категорії заяв господарським судом, враховуючи вищенаведене суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду заяви.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, в основу судового акту про надання, зокрема, розстрочки виконання рішення суду, має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Розстрочка виконання рішення суду означає виконання його частинами, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. Розстрочка має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що заявником не подано належних доказів на обґрунтування підстав для розстрочки виконання рішення суду, не підтверджено жодних обставин, які б перешкоджали чи унеможливлювали виконання рішення суду. Наведені у заяві про розстрочку виконання рішення суду обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду.

Значне протермінування виконання відповідачем своїх зобовязань істотно порушує права та інтереси позивача.

Враховуючи наведене вище, ступінь вини відповідача, матеріальні інтереси позивача, суд вирішив, що доводи заявника щодо неможливості виконання рішення господарського суду від 14.06.2011 р. у справі №5015/2050/11, у звязку із важким фінансовим становищем, є необґрунтованими та не доведеними, а тому в задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення потрібно відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.В задоволенні заяви Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" про розстрочку виконання рішення суду від 14.06.2011 р. на 12 місяців з оплатою рівними частинами щомісяця відмовити.

Суддя Синчук М.М.