Рішення № 6260807, 23.10.2008, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа №2-303/08

РІШЕННЯ

іменем України

23 жовтня 2008 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Новік Л.М. при секретарі - Силкіній О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою Синельниківського міського комунального підприємства „Водоканал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з водовідведення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що між ним та відповідачем був укладений договір про надання послуг з водовідведення від 01 жовтня 2002 року, на підставі якого позивач надає відповідачу послуги з водовідведення, а останній зобов'язаний сплачувати надані йому послуги. В період з 01 жовтня 2002 року до 01 листопада 2007 року відповідач свої зобов'язання не виконувала та послуги не сплачувала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 1074, 54 грн. Позивач неодноразово вживав заходів щодо сплати відповідачем заборгованості, але останній у добровільному порядку її не погашає. Просить суд поновити позовну давність та стягнути з відповідача заборгованість по оплаті послуг з водовідведення у вищезазначеному розмірі, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

У відкритому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги уточнила і просить суд стягнути заборгованість з відповідача в період з 01.10.2002 року по 01.01.2008 року у розмірі 1036, 55 грн.

У відкритому судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що починаючи з січня 2002 року по 08.08.2006 року була відсутня, у зв'язку з чим було складено акт про не проживання, а також зазначає, що борг за минулі роки має бути списаний.

ОСОБА_3 про не проживання який було складено у 2008 році, на який посилається відповідач, представник позивача пояснила, що даний документ не може братися в даному випадку до уваги, оскільки у відповідності до змісту Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжилкомунхоза України від 01 липня 1994 року та п. 33 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водолвідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року за №1497, відповідачка повинна повідомляти Водоканал про наявність всіх членів сім'ї, проживаючих з нею, про зміну свого місця проживання, що було б підставою для оформлення договірних відносин з іншою особою, яка мешкає у зазначеній квартирі. Оскільки ці обов'язки відповідач не виконала, факт її проживання в іншому місці не є підставою для зняття з неї обов'язку сплачувати послуги з водовідведення

Таким чином, суд, заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу за весь час прострочення.

З копії договору про надання населенню послуг з водовідведення від 01 жовтня 2002 року вбачається, що послуги водовідведення надавалися 4 мешканцям квартири №30буд. 185а по вул. Леніна м. Синельникове, отже, 01 жовтня 2002 року між сторонами дійсно виникли цивільні правовідносини і вони перебували у договірних стосунках.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за надані йому послуги з водовідведення в період з 01.10.2002 року по 01.01.2008 року

складає 1036, 55 грн., розрахунок складено з врахуванням, що послуги надавалися 4 мешканцям квартири.

Заборгованість за послуги з водовідведення у відповідача виникла з 2002 року, а з позовом про стягнення заборгованості позивач звернувся 26.11.2007 року.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, яка обчислюється з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України.

У відповідності до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З вищезазначеного вбачається, що до суми боргу, яка виникла до 01 листопада 2004 року позовна давність сплила і позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Заборгованість за період з 01 листопада 2004 року до 01 січня 2008 року складає 445 грн. 24 коп.

Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, частково встановленою.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи позивачем сплачено у розмірі 30 грн., а від сплати державного мита позивача звільнено на підставі рішення сесії Синельниківської міської ради від 10.01.2007 року №142-9/У, отже з відповідачки повинно бути стягнуто судові витрати пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено виходячи з вищенаведеного судовий збір на користь держави складатиме 21, 90грн., а витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 12, 88 коп. на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 67, 68 Житлового Кодексу України, ст. ст. 257, 261, 267, 526, 625 ЦК України, Правилами надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року за №1497, ст. ст. 10, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 217 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Синельниківського міського комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги водовідведення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, яка проживає за адресою: вул. . Леніна, 183-А кВ. 30 у м. Синельникове Дніпропетровської області на користь Синельниківського міського комунального підприємства „Водоканал", р/р 26007310026902 в СФ АКБ „Новий" у м. Синельникове, МФО 305954, ЗКПО 31802662, заборгованість за надані послуги з водовідведення у сумі 445 (чотириста сорок п'ять) грн. 24 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Синельниківського міського комунального підприємства „Водоканал" витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 12 (дванадцять) грн. 88 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 21 (двадцять одна) грн. 90 коп. Реквізити рахунку: Одержувач ВДК у м. Синельникове, ОКПО 23929833, банк одержувача УДК у Дніпропетровській області, МФО банку: 805012, р/р 31410537700034.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.