Ухвала суду № 62607453, 26.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

26 жовтня 2016 року м. Київ № 826/13755/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., при секретарі судових засідань Стеценко А.В., за участю представників позивача, відповідача-2 та третьої особи, без участі представника відповідача-1, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання законного представника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

На підставі ч.ч. 3, 7 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 26 жовтня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлене клопотання, об'єктивно оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для його розгляду та вирішення, суд -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд), з урахуванням усунення виявлених недоліків, надійшов позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України (далі - позивач, Спеціалізована антикорупційна прокуратура) до Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - відповідач-1, Мінприроди) та Державної служби геології та надр України (далі - відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: товариство з обмеженою відповідальністю "Парі" (далі - третя особа, ТОВ "Парі"), про:

- визнання недійсним протокольного рішення Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування від 30 грудня 2010 року №10-11, яким погоджено надання ТОВ "Парі" дозволу на користування надрами з метою видобування газу природного на Пилипівському родовищі;

- визнання недійсним наказу Мінприроди від 10 січня 2010 року №6 на підставі якого оформлено та видано ТОВ "Парі" спеціальний дозвіл на користування надрами Пилипівського родовища від 13 січня 2010 року №5384;

- визнання недійним спеціального дозволу на користування надрами від 13 січня 2011 року №5384, виданого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України ТОВ "Парі" з метою видобування газу природного на Пилипівському родовищі (далі - оскаржувані рішення, наказ та дозвіл).

У подальшому, до суду від законного представника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшло письмове клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішення, наказу та дозволу (далі - заявлене клопотання).

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/13755/16 (далі - справа), яку разом із заявленим клопотанням призначено до розгляду у судовому засіданні колегією суддів.

У судовому засіданні 26 жовтня 2016 року представником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надано суду письмову заяву про зміну позовних вимог, а саме про:

- визнання недійсним протокольного рішення Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування від 30 грудня 2010 року №10-11 у частині погодження надання ТОВ "Парі" дозволу на користування надрами з метою видобування газу природного на Пилипівському родовищі;

- визнання недійсним наказу Мінприроди від 10 січня 2011 року №6 у тій частині, на підставі якої оформлено та видано ТОВ "Парі" спеціальний дозвіл на користування надрами Пилипівського родовища від 13 січня 2011 року №5384;

- визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами від 13 січня 2011 року №5384, виданого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України ТОВ "Парі" з метою видобування газу природного на Пилипівському родовищі (далі - оскаржувані рішення, наказ та дозвіл).

Вказану заяву судом, згідно з ч. 1 ст. 137 КАС України, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Як з'ясовано судом під час ознайомлення із заявленим клопотанням, необхідність вжиття заходів забезпечення позову законним представником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури обумовлено тим, що дія оскаржуваних рішень суб'єктів владних повноважень, а саме видобування газу природного на Пилипівському родовищі ТОВ "Парі" на підставі виданих з істотними порушеннями вимог законодавства актів суб'єктів владних повноважень, завдає шкоди інтересам народу України. Без вжиття заходів забезпечення позову триватиме порушення вимог законодавства щодо користування надрами, що ускладнить відновлення порушених такими діями прав.

Крім того, ознаки неправомірності оскаржуваних рішень щодо надання дозволу ТОВ "Парі" на видобування газу природного на Пилипівському родовищі є очевидними внаслідок викладених у позові обставин порушення процедури надання спеціальних дозволів на користування надрами загальнодержавного значення, встановленої Порядком надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2010 року №596, а також наказу Мінприроди від 06 серпня 2010 року №326, яким затвердженого "Організацію роботи структурних підрозділів Мінприроди, пов'язаної з реєстрацією та розглядом документів, що надійшли для надання спеціальних дозволів на користування надрами, продовження строку дії дозволів, переоформлення, видачі дублікатів, внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами та угоди про умови користування надрами у 2010 році".

Законним представником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури також зазначено, що обґрунтованість та терміновість заявленого клопотання полягає у явному порушенні вимог законодавства при прийнятті оскаржуваних рішень та у тому, що діяльність по видобуванню корисних копалин на підставі оскаржуваних рішень на теперішній час триває.

Присутні у судовому засіданні 26 жовтня 2016 року представник позивача підтримав заявлене клопотання та просив задовольнити його, представники відповідача-2 у вирішенні заявленого клопотання поклалися на розсуд суду, а представники третьої особи заперечували проти заявленого клопотання та просили відмовити у його задоволенні, однак письмових заперечень проти заявленого клопотання та доказів на їх обґрунтування до суду не надали.

Представник відповідача-1 у судове засідання 26 жовтня 2016 року не прибув, хоча про дату, час і місце судового розгляду справи та заявленого клопотання відповідач-1 повідомлений своєчасно та належним чином, заява про розгляд справи та заявленого клопотання без участі представника відповідача-1 до суду не надійшла.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 117, ч.ч. 1, 3 ст. 118 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Питання про забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених ч. 1 цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Розглядаючи і вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Однак, у ході розгляду заявленого клопотання судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди чиїмось правам та інтересам внаслідок прийняття оскаржуваних рішень, наказу та дозволу до прийняття у справі судового рішення по суті, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення по суті, якщо його буде прийнято на користь Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

При цьому, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, наказу та дозволу може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Таким чином, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, заслухавши думку присутніх у судовому засіданні представників позивача, відповідача-2 та третьої особи, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість і передчасність заявленого клопотання та, як наслідок, про відсутність підстав для його задоволення, оскільки за відсутності, станом на час розгляду заявленого клопотання, очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, наказу та дозволу, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення їх дії, є фактично прийняттям судового рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 24, 25, 117, 118, 122, 160, 165 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №826/13755/16.

Копії ухвали у повному обсязі направити сторонам та третій особі (вручити їх уповноваженим представникам), роз'яснивши, що ухвала може бути оскаржена. Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя І.А. Качур

Суддя В.І. Келеберда

Ухвала у повному обсязі складена 01 листопада 2016 року