Ухвала суду № 62606888, 10.11.2016, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 листопада 2016 року м. Одеса Справа № 815/5965/16

Суддя Одеського окружного адміністративного суду - Іванов Е.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ДФС Суворовського району м. Одеси про призупинення рішення та вимоги ДФС Суворовського районі м. Одеси, визнання незаконною бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ДФС Суворовського району м. Одеси про призупинення рішення та вимоги ДФС Суворовського районі м. Одеси, визнання незаконною бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.

Частиною 4, ст. 105 КАС України передбачено адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Відповідно до ч. 2, ст. 107 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно із ч.4 та ч.5 ст.106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання; якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Згідно позовних вимог позивач ОСОБА_1 просить суд:

- призупинити виконання рішення ДФС Суворовського району про накладення штрафу та пені від 02.09.2016 року №1712/1554 (10357,03 грн.) та вимоги про сплату боргу від 03.11.2016 року №ф-1889-23 (15478,84 грн.) до прийняття рішення по справі;

- визнати незаконною бездіяльність ДФС Суворовського району м. Одеси на протязі 2013-2016 років про неповідомлення своєчасно про наявність заборгованості по ЕСВ у позивача;

- звільнити позивача від сплати судового збору та від сплати пені за несвоєчасне сплату ЕСВ.

Згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 він є фізичною особою - підприємцем, проте позов поданий як фізичною особою.

Тобто є не зрозумілим хто саме є позивачем по справі ОСОБА_1 як - фізична особа, чи ОСОБА_1 як - фізична особа - підприємець.

Відповідно до статті 15 КАС мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України від 3 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики» (далі - Закон № 5029-VI).

Відповідно до частини третьої статті 14 Закону № 5029-VI сторони, які беруть участь у справі, подають письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. Згідно частини першої статті 6 цього Закону державною мовою України є українська мова.

Проте позовна заява в супереч ст. 15 КАС України та ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 року №5029-VІ викладена не українською (державною) мовою, а частково українською та російською.

Аналогічний висновок зробив Верховний суд України у своїх рішеннях від 24.06.2014 року по справі № 21-227а14, від 09.04.2015 року по справі № 21-338а15 та від 04.09.2015 року по справі № 826/19807/14.

Крім того пункт перший позовних вимог позивача не відповідає частині 4, ст. 105 КАС України.

Також суд не зрозуміло яким саме чином суд може звільнити позивача від сплати пені за несвоєчасне сплату ЕСВ, оскільки вказані вимоги також не відповідають положенням ч. 4 ст. 105 КАС України, та доказів того, що він звертався з цього питання до податкового органу відповідно до вимог Податкового кодексу України та йому було відмовлено не надано.

Відповідно до п. 5, ч. 1, ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідачем по справі в позові зазначено ДФС Суворовського району м. Одеси та позивач просить призупинити рішення, вимоги та визнати бездіяльність саме ДФС Суворовського району, проте судом встановлено, що всі документи були складені ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Тобто суд не зрозуміло хто саме є відповідачем по справі ДФС Суворовського району, чи інший суб'єкт.

Згідно з приписами ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Статтею 4 передбачено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Також статтею 4 передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України", мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2016 року складає 1378 грн. та 0,4 її розміру в гривневому еквіваленті становить 551,20 грн..

З адміністративного позову вбачається, що позивач просить суд, серед іншого:

- призупинити виконання рішення ДФС Суворовського району про накладення штрафу та пені від 02.09.2016 року №1712/1554 (10357,03 грн.) та вимоги про сплату боргу від 03.11.2016 року №ф-1889-23 (15478,84 грн.) до прийняття рішення по справі;

- визнати незаконною бездіяльність ДФС Суворовського району м. Одеси на протязі 2013-2016 років про неповідомлення своєчасно про наявність заборгованості по ЕСВ у позивача.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Оскільки вказаний спір носить як немайновий характер так і майновий, то позивач повиннен сплатити суму судового збору за подання адміністративного позову як немайнового характеру так і майнового.

Одночасно, в позові позивачем заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання цього позову в зв'язку з відсутністю покупної здатності населення та АТО в Україні.

Проте суд вважає, що викладене позивачем в адміністративному позовні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання цього позову до прийняття рішення, в зв'язку з його матеріальним становищем, є безпідставним, необґрунтованим, документально не підтвердженим, та таким, що не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом № 3674-VI.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону: враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 88 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що умовою зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат є незадовільний майновий (матеріальний) стан сторони, незалежно від того, чи є сторона фізичною особою чи юридичною.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що вказані норми законодавства встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статтей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 КАС України) усіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, у зв'язку з чим застосування інституту звільнення від сплати судового збору можливе у разі тяжкого фінансового становища сторони.

Водночас, суд вважає за доцільне зауважити, що з урахуванням дії принципу змагальності, питання щодо звільнення від сплати судового збору вправі поставити перед судом позивач шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання, у якому повинні бути наведені обставини, котрі свідчать про наявність скрутного матеріального становища особи, та подати суду відповідні докази.

Доданий позивачем до адміністративного позову перший аркуш податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2015 рік не свідчить про наявність скрутного матеріального становища позивача, а відтак клопотання про звільнення від сплати судового збору, на думку суду, є необґрунтованим, та таким, що задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 108 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлюється строк достатній для усунення недоліків.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом подання до суду адміністративного позову, відповідно до ст. 106 КАС України..

Керуючись ст.ст.106, 108 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ДФС Суворовського району м. Одеси про призупинення рішення та вимоги ДФС Суворовського районі м. Одеси, визнання незаконною бездіяльності - залишити без руху.

Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-ти денний строк з дня отримання ухвали.

Суддя Е.А. Іванов