Ухвала суду № 62605941, 08.11.2016, Луганський окружний адміністративний суд

9.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення

08 листопада 2016 року СєвєродонецькСправа № 812/177/16

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С. розглянувши у порядку письмового провадження заяву відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про роз'яснення судового рішення від 19.04.2016 у справі № 812/177/16 за позовом Луганської митниці ДФС до управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дій,-

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2016 року до суду надійшла заява відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про роз'яснення судового рішення від 19.04.2016 у справі № 812/177/16.

В обґрунтування заяви про роз'яснення судового рішення заявник зазначив, що 29.07.2016 державним виконавцем, на підставі вимог ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження", винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

На адресу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області надійшла відповідь від Управління Державної казначейської служби у Старобільському районі Луганської області з якої встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 року №447 "Питання проведення розрахунків за спожиту електричну енергію з постачальником електричної енергії товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" управлінням перераховані кошти за спожиту активну електроенергію.

Відповідно, 10 серпня 2016 року була здійснена оплата платіжних доручень п/д № 1644 (за рішенням суду п/д № 112 від 26.01.2016) на суму 8447,34 грн.; п/д № 1646 за рішенням суду п/д № 114 від 26.01.2016) на суму 24237,72 грн.; п/д № 1643 (за рішенням суду п/д № 111 від 26.01.2016) на суму 2672,10 грн.; п/д № 1645 (за рішенням суду п/д № 113 від 26.01.2016) на суму 6259,69 грн.; п/д № 1634 (за рішенням суду п/д № 117 від 26.01.2016) на суму 20682,28 грн.; п/д № 1636 (за рішенням суду п/д № 119 від 26.01.2016) на суму 28741,30 грн.; п/д № 1633 (за рішенням суду п/д № 116 від 26.01.2016) на суму 5971,27 грн.; п/д № 1637 (за рішенням суду п/д № 115 від 26.01.2016) на суму 11216,21 грн.; п/д № 1648 (за рішенням суду п/д № 321 від 29.02.2016) на суму 2698,80 грн.; п/д № 1650 (за рішенням суду п/д № 323 від 29.02.2016) на суму 17684,30 грн.; п/д № 1649 (за рішенням суду п/д № 322 від 29.02.2016) на суму 2353,58 грн.; п/д №1647 (за рішенням суду п/д № 320 від 29.02.2016) на суму 2799,89 грн.; п/д № 1638 (за рішенням суду п/д № 510 від 22.03.2016) на суму 4655,68 грн.; п/д № 1639 (за рішенням суду п/д № 511 від 22.03.2016) на суму 2681,64 грн. п/д № 1640 (за рішенням суду п/д № 512 від 22.03.2016) на суму 17796,83 грн.; п/д № 1642 (за рішенням суду п/д № 514 від 22.03.2016) на суму 6425,63 грн. Усього здійснено перерахунок коштів на суму 165324,26 грн.

Не сплачені залишились два платіжних документа за рішенням суду п/д №118 від 26.01.2016 на суму 449,71 грн. та п/д № 513 від 22.03.2016 на суму 1185,98 грн. за реактивну електроенергію.

Оскільки вказаною постановою КМУ від 06 липня 2016 року №447 не врегульоване питання оплати за реактивну енергію, Управління Державної казначейської служби у Старобільському районі Луганської області не має можливості виконати рішення суду в повному обсязі у зв'язку з тим, що відсутній порядок та спосіб виконання рішення суду в частині оплати заборгованості за перетоки реактивної електроенергії, пені за прострочення термінів платежів, 3% річних, інфляційних нарахувань та судового збору.

В обгрунтування вимог щодо роз'яснення рішення суду заявник посилається на вимоги ст.170 КАС України.

В зв'язку з цим просить суд роз'яснити судове рішення, на підставі якого видано виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 № 812/177/16, оскільки відсутній порядок та спосіб виконання рішення суду в частині оплати заборгованості за перетоки реактивної електроенергії, пені за прострочення термінів платежів, 3% річних, інфляційних нарахувань та судового збору.

Сторони у судове засідання не прибули, повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд заяви за їх відсутністю не надавали.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву про роз'яснення судового рішення необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року адміністративний позов Луганської митниці ДФС до управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області, що полягає у безпідставній відмові у проведенні платежів за зобов'язаннями Луганської митниці ДФС.

Зобов'язано управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області провести оплату поданих Луганською митницею ДФС платіжних доручень: №112 від 26.01.2016 на суму 8447,34 грн.; №114 від 26.01.2016 на суму 24237,72грн.; №111 від 26.01.2016 на суму 2672,10 грн.; №113 від 26.01.2016 на суму 6259,69 грн.; №117 від 26.01.2016 на суму 20682,28 грн.; №118 від 26.01.2016 на суму 449,71грн.; №119 від 26.01.2016 на суму 28741,30грн; №116 від 26.01.2016 на суму 5971,27 грн.; №115 від 26.01.2016 на суму 11216,21 грн.; № 321 від 29.02.2016 на суму 2698,80 грн; № 323 від 29.02.2016 на суму 17684,30 грн; № 322 від 29.02.2016 на суму 2353,58 грн; №320 від 29.02.2016 на суму 2799,89 грн.; №510 від 22.03.2016 на суму 4655,68 грн.; №511 від 22.03.2016 на суму 2681,64 грн.; №512 від 22.03.2016 на суму 17796,83 грн.; №513 від 22.03.2016 на 1185,98 грн.; №514 від 22.03.2016 на суму 6425,63 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області суму сплаченого судового збору у розмірі 2756, 00 грн. на користь Луганської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39500819).

Постанова суду набрала законної сили 06 липня 2016 року - з моменту проголошення ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду в цій справі, якою постанова залишена без змін.

З матеріалів, що додані до заяви, вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження № ВП 51811407 від 29.07.2016 приймалася на підставі виконавчого листа №812/177/16 щодо виконання вказаної постанови суду лише в частині зобов'язання УДКСУ в Старобільському районі Луганської області провести оплату поданих платіжних доручень (т.2 а.с.105).

Доказів на підтвердження того, що в цьому ж виконавчому провадженні виконується постанова суду в частині стягнення судового збору суду не надані, отже заявник звернувся з вимогами про роз'яснення постанови суду поза межами виконавчого провадження № ВП 51811407.

Також заявником зазначено, що постанова боржником вже виконана частково, що залишається не сплаченими лише платіжні доручення №118 (Т.1 а.с. 45-46) про сплату за перетоки реактивної енергії за грудень 2015 року та №513 (Т. 1 а.с. 116-117) про сплату за перетоки реактивної енергії за березень 2016 року, що підтверджено розрахунками, які додані до цих платіжних доручень, отже вимога про роз'яснення рішення суду в частині оплати пені за прострочення термінів платежів, 3% річних, інфляційних нарахувань також є необгрунтованою.

Суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Питання роз'яснення судового рішення регламентовані статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, за частиною 1 вказаної статті, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. В межах наведеної норми може бути роз'яснено постанову або ухвалу суду лише у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" визначено, що в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак, без зміни рішення по суті.

В мотивувальній частині постанови Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі № 812/177/16 зазначено усі обставини справи та мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, якими він керувався з огляду на об'єкт порушеного права.

Резолютивна частина постанови містить обґрунтований висновок суду по суті вимог. Заявник же не посилається на незрозумілість прийнятого судом рішення, що підтверджено самим фактом його виконання боржником в більшій частині. Він просить роз'яснити спосіб його виконання, що не передбачено нормами Кодексу адміністративного судочинства України чи іншого нормативно-правового акту.

З огляду на викладене, вимоги заяви відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про роз'яснення судового рішення від 19.04.2016 у справі № 812/177/16 стосуються порядку виконання судового рішення і виходять за межі питань надання роз'яснення судового рішення, що передбачені статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, посилання заявника на неврегульованість питання оплати за реактивну енергію постановою КМУ від 06 липня 2016 року №447 є недоречним, рішення суду, що набрало законної сили підлягає виконанню незалежно від вимог пізніше прийнятих нормативних актів, що за своєю дією в часі не можуть розповсюджуватися на спірні правовідносини. Тобто зазначена постанова КМУ від 06.07.2016 року №447 судами першої та апеляційної інстанцій не приймалася до уваги, рішення суду постановлено на підставі тих нормативно правових актів та документів, які мали чинність на час виникнення спірних правовідносин. Отже постанова КМУ від 06.07.2016 року №447 не має жодного впливу на порядок виконання судового рішення, що передбачений в тому числі вимогами Закону України "Про виконавче провадження".

Крім іншого, необґрунтовані також є посилання заявника, що наявність нормативного акту КМУ, яким не врегульовані питання оплати реактивної енергії, впливає на неможливість виконання постанови суду в частині стягнення судового збору, пені прострочення термінів платежів, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що відповідно до вимог статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про виконавче провадження" звернутися до суду з заявою має право саме державний виконавець, в провадженні якого знаходиться зазначене виконавче провадження, а не відділ, в якому він працює, отже заявник - відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області також є неналежним.

Отже, враховуючи ту обставину, що до суду з заявою про роз'яснення рішення суду звернувся неналежний заявник, а також необгрунтованість самої заяви, оскільки спосіб виконання рішення суду не підлягає роз'ясненню відповідно до вказаних вимог законодавства, є наявним висновок суду про необхідність відмовити в задоволенні такої.

Керуючись статтями 158, 160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про роз'яснення судового рішення від 19.04.2016 у справі № 812/177/16 за позовом Луганської митниці ДФС до управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дій - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя В.С. Шембелян