Вирок № 62605738, 09.11.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/6682/16-к

Провадження №1-кп/127/733/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бернади Є.В.

при секретарі Бондарчук А.В.,

за участю прокурора Слабого О.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2016 р. за № 12016020010000930, 07.09.2016 р. за № 12016020010007062, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

10.02.1998 р. Вінницьким обласним судом за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі;

17.09.1999 р. Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 3 ст. 222 КК України до покарання у виді 2 років виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави;

28.08.2007 р. Калинівським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 185 КК України з урахуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн.;

23.10.2013 р. Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України з урахуванням ст. 69, 70 КК України до покарання у виді 1 року 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2016 р. біля 10.45 год. в приміщенні ТЦ «Поділля Сіті» по вул. Зодчих, 2 в м. Вінниці ОСОБА_2 помітив раніше не знайому йому ОСОБА_3, у якої в правій зовнішній кишені куртки знаходився мобільний телефон марки «Ай-фон». В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.

З метою реалізації свого злочинного умислу на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_2, скориставшись сприятливими умовами для вчинення крадіжки, що виключала можливість бути поміченим сторонніми особами, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, переслідуючи корисливий мотив, підійшов до ОСОБА_3 і на ескалаторі, що почав рух на перший поверх торгівельного центру, викрав її мобільний телефон марки «Ай-фон». Вартість викраденого мобільного телефону згідно з висновком експерта № 483/16-21 від 23.02.2016 р. становить 24057 грн. Після цього ОСОБА_2 викрадений телефон сховав до правої зовнішньої кишені своєї куртки і в подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 24057 грн.

Крім того, 06.09.2016 р. біля 10.20 год. ОСОБА_2 підійшов до магазину «Люкс оптика» по вул. Соборній, 56 в м. Вінниці. Перебуваючи в приміщенні даного магазину, ОСОБА_2 помітив на плечі у ОСОБА_4, яка також перебувала у приміщенні вказаного магазину біля робочого місця адміністратора та розмовляла з консультантами магазину, незачинену сумку, яка висіла в неї на плечі. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 цього ж дня біля 10.36 год. своєю правою рукою викрав з сумки ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Ай-фон» та поклав його собі в кишеню штанів. Вартість викраденого ОСОБА_2 мобільного телефону згідно з висновком експерта № 2390/16-21 від 26.09.2016 р. становить 4214 грн. Після цього ОСОБА_2 залишив місце вчинення злочину, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 4214 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 винуватість у вчиненні злочину за фактом викрадення майна ОСОБА_3 в судовому засіданні не визнав та суду пояснив, що він проживає неподалік ТЦ «Поділля Сіті», тому часто буває у даному центрі. Телефону ОСОБА_3 він не викрадав, зі свідком ОСОБА_5 не знайомий.

В подальшому обвинувачений ОСОБА_2 змінив показання та суду повідомив, що вчинив злочин за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Факт вчинення крадіжки мобільного телефону ОСОБА_4 визнав та суду повідомив, що вчинив даний злочин за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона пішла в магазин за продуктами. Вийшовши з магазину, вона згадала, що забула дещо купити, тому повернулась у магазин. Пізніше вона вирішила подзвонити матері, однак виявила зникнення мобільного телефону. Вона повернулась у магазин і переглянула записи з камер спостереження, на яких було зафіксовано момент викрадення телефону. На записі вона впізнала ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_2 вона не знайома. В магазині вона зустріла хлопця, який попросив передати пакет охоронцям ТЦ «Поділля Сіті». Вона до пакету не заглядала.

Судом відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України було досліджено й інші докази, клопотання про дослідження яких було заявлене сторонами кримінального провадження, а саме:

-записи з камер відеоспостереження в приміщенні ТЦ «Поділля Сіті»;

-висновок експерта № 483/16-21 від 23.02.2016 р., відповідно до якого ринкова вартість телефону мобільного зв'язку торгової марки «Епл» моделі «Ай-фон» станом на 09.02.2016 р. складала 24057 грн.;

-протокол пред'явлення особи для впізнання від 18.03.2016 р., згідно з яким ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_2 як особу, яка передала їй пакет, щоб вона занесла його в ТЦ «Поділля Сіті»;

-довідку щодо опрацювання номерної інформації та аналітичну довідку, якими визначено основні базові станції покриття, в межах азимутів яких фіксувався абонентський номер, визначено мобільні термінали, в яких працювала сім-карта та абоненти, з якими відбувалось контактування;

-висновок експерта № 2390/16-21 від 26.09.2016 р., відповідно до якого ринкова вартість телефону мобільного зв'язку торгової марки «Епл» моделі «Ай-фон» станом на 06.09.2016 р. складала 4214 грн.

Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілої та свідків, дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні факту свого перебування у приміщенні ТЦ «Поділля Сіті» на час викрадення у ОСОБА_3 мобільного телефону не заперечував, зазначивши, що проживає неподалік даного торгового центу і часто буває в ньому. Однак суд враховує, що з оглянутих в судовому засіданні вищевказаних записів випливає, що викрадення мобільного телефону потерпілої було здійснено особою, схожою на обвинуваченого. При цьому суд приймає до уваги, що потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні впізнала обвинуваченого, як особу, яку вона бачила на записах з камер відеоспостереження.

Згідно з наданими суду матеріалами свідок ОСОБА_5 під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками впізнала ОСОБА_2, як особу, яка передала їй пакет і просила передати його охоронцям ТЦ «Поділля Сіті». В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 не заперечуючи даної обставини, повідомила, що з обвинуваченим раніше знайома не була. Разом з тим, суд враховує, що під час опрацювання телефонних з'єднань абонентських номерів, якими користувались ОСОБА_2 та ОСОБА_5 дані показання свідка ОСОБА_5 спростовуються. Однак, суд відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України здійснює судовий розгляд кримінального провадження лише стосовно особи, якій пред'явлене обвинувачення, і в межах пред'явленого обвинувачення.

Таким чином, не зважаючи на зміну обвинуваченим ОСОБА_2 своєї правової позиції щодо визнання винуватості у вчиненні даного злочину, суд вважає, що його винуватість була підтверджена і наданими сторонами кримінального провадження доказами у їх сукупності.

За таких обставин суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 за фактом викрадення майна ОСОБА_3 охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якої є вчинення злочину повторно.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні винуватість у вчиненні злочину стосовно ОСОБА_4 визнав, надав суду чіткі та послідовні показання з цього приводу. Судом розгляд кримінального провадження в цій частині здійснено відповідно до положень ч. 3 ст. 26 КПК України: потерпіла надана до суду заяву, згідно з якою просила не здійснювати її виклику до суду, сторони кримінального провадження на виклику потерпілої та свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування не наполягали. Також сторонами кримінального провадження не було заявлено клопотань про дослідження інших письмових доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого за даним фактом.

За таких обставин суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 за фактом викрадення майна ОСОБА_4 охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якої є вчинення злочину повторно.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочини середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Суд враховує, що потерпілі подали до суду заяви, відповідно до яких завдана їм шкода обвинуваченим відшкодована, вони претензій до обвинуваченого не мають і просили його суворо не карати. Також суд враховує, що обвинувачений здійснює догляд за мітар'ю-пенсіонером.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є добровільне відшкодування заподіяної шкоди та щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його негативного ставлення до вчиненого, обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання, думки потерпілих щодо виду та міри покарання для обвинуваченого: не пов'язаного з позбавленням волі, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України витрати за проведення товарознавчої експертизи слід покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно з ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили - залишити заставу.

Речові докази, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах справи.

Речові докази, що передані на зберігання потерпілим, - залишити останнім.

Речові докази, що передані на зберігання ОСОБА_2, - залишити останньому.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 668 (шістсот шістдесят вісім) грн. 20 коп. вартості проведення судово-товарознавчого дослідження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: