Вирок № 62605723, 10.11.2016, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №№ 148/1513/15-к

В И Р О К

Іменем України

10 листопада 2016 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі суду присяжних, головуючого судді: Ковганича С.В.

судді Робак С.О.

присяжних Чорного О.М., Барбалюка В.А., Клименко А.А.

при секретарі Носулько К.П., Галькевич І.В.

за участю прокурора Барановського О.Б., Зайцева Д.В.

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

представника потерпілих ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тульчина матеріали кримінального провадження по обвинуваченню

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Немирівського району, АДРЕСА_2, українця, гр. України, освіта середня, розлучений, пенсіонер, інвалід І групи, не судимий, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 27 ч.3, 115 ч.2 п.11 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 склались неприязні стосунки на ґрунті родинних зв'язків, які продовжувались на протязі тривалого часу, у зв'язку з чим ОСОБА_9 вирішив здійснити організацію його вбивства.

Реалізуючи свій злочинний умисел на протиправне позбавлення життя потерпілого ОСОБА_11, ОСОБА_9 в квітні місяці 2014 року познайомившись з жителем смт. Теплик Вінницької області ОСОБА_12, під час розмов з останнім неодноразово висловлював йому намір на фізичну розправу шляхом вбивства ОСОБА_10, у зв'язку з неприязними стосунками, які склались між ними, при цьому повідомляючи про готовність виплатити грошову винагороду особі, яка здійснить його вбивство.

У травні 2014 року ОСОБА_9 під час розмови з ОСОБА_12 в черговий раз запропонував останньому вчинити вбивство ОСОБА_10, пообіцявши виплатити за це грошову винагороду в сумі 1 200 доларів США.

Після згоди ОСОБА_12 на пропозицію ОСОБА_9, останній через деякий час, в цьому ж місяці зустрівшись з ОСОБА_12, передав йому, за виконання вбивства потерпілого, грошові кошти в сумі 700 доларів США, та 01.06.2014 передав ОСОБА_12 ще 500 доларів США, як оплату за здійснення обумовленого між ними вбивства ОСОБА_10

Для реалізації свого злочинного умислу на позбавлення потерпілого ОСОБА_10 життя, ОСОБА_9 з метою організації даного злочину здійснив дії по керуванню його вчиненням, фактично створивши умови та організувавши його виконання ОСОБА_12, а саме: розповів про спосіб життя та діяльність потерпілого ОСОБА_10, надав його фотокартку, номер мобільного телефону, вказав та фактично на місці показав місце його проживання.

В свою ж чергу, з врахуванням отриманих від ОСОБА_9 грошових коштів, як оплату за вчинення вбивства, а також даних щодо контактного номеру телефону потерпілого, його вигляду, способу життя та місця фактичного проживання, ОСОБА_12 для втілення вказаних домовленостей купив стартовий пакет оператора мобільного зв'язку «Лайф», з якого неодноразово телефонував потерпілому ОСОБА_10, з метою організації зустрічі з надуманих приводів щодо купівлі будівельних матеріалів.

Крім того, 04.06.2014 в своєму домогосподарстві по АДРЕСА_2 ОСОБА_9 передав ОСОБА_12 знаряддя для вчинення злочину, заряджений обріз мисливської рушниці моделі «J.P.SAUER&SOHN SUHL» НОМЕР_4.

Після отримання від ОСОБА_9 знаряддя вчинення злочину, ОСОБА_12, виконуючи умови домовленості між ним та ОСОБА_9 про вчинення вбивства ОСОБА_10, взявши з собою обріз мисливської рушниці моделі «J.P.SAUER&SOHN SUHL» НОМЕР_4, 05.06.2014 попередньо організувавши зустріч по мобільному телефону з ОСОБА_10, біля 08:00 на своєму автомобілі НОМЕР_1, приїхав в м. Немирів Вінницької області, де залишив свій автомобіль в провулку, який сполучає вулиці 25 років Жовтня та Леніна. Біля 08:10 ОСОБА_10 на своєму автомобілі марки «Daewoo Lanos» державний номерний знак НОМЕР_5 зупинився біля одного із домогосподарств по вулиці 25 років Жовтня, де до нього підійшов ОСОБА_12, і відкривши задні дверцята, з дозволу ОСОБА_10 сів до салону автомобіля. Знаходячись на задньому сидінні автомобіля, ОСОБА_12 здійснив один постріл з обрізу мисливської рушниці в потиличну частину голови ОСОБА_10 Від отриманого вогнепального поранення ОСОБА_10 помер на місці події.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 79 від 03.07.2014 смерть ОСОБА_10 настала внаслідок сліпого вогнепального поранення голови з розтрощенням кісток склепіння та основи черепу, забою та розміжчення головного мозку, гострої крововтрати, часткової втрати речовини головного мозку.

Після скоєння вбивства, ОСОБА_12 в цей же день прийшов до домогосподарства ОСОБА_9, яке розташоване по АДРЕСА_2, та віддав йому знаряддя злочину - обріз мисливської рушниці моделі «J.P.SAUER&SOHN SUHL» НОМЕР_4 та набої до нього, які в свою чергу ОСОБА_9 з метою приховання слідів вчиненого злочину, вказаний обріз мисливської рушниці викинув в водоймище, розташоване поблизу вулиці Володарського в м. Немирів Вінницької області, а набої до нього сховав на території домогосподарства, де в подальшому всі вказані об'єкти вилучили працівники поліції.

Обвинувачений ОСОБА_9 свою вину в скоєні інкримінованих йому злочинів передбачених ст. ст. 27 ч.3, 115 ч.2 п.11 КК України не визнав і суду показав, що проживає він м. Немирів. В цьому ж місті проживав його зять ОСОБА_10, з яким в нього виникли неприязні відносини, з приводу того, що той постійно наносив йому шкоду в його домогосподарстві. А саме, травив кури, викидав в сміття плоди з його саду, а також разом з його дружиною відібрали в нього будинок. Це сталося тоді, коли він знаходився в лікарні. ОСОБА_10 разом з його дружиною змусили його підписати договір дарування його частини будинку. Такі відносини длились на протязі майже трьох-чотирьох років. Приблизно, в квітні 2014 року, він познайомився із чоловіком на ім'я ОСОБА_12, який ремонтував в нього в домогосподарстві скутер. Пізніше він з'ясував, що його прізвище ОСОБА_12. Даний чоловік декілька разів приїздив до нього додому, щоб відремонтувати скутер. В них склались доволі приятельські відносини, тому він і розповів йому про свої біди та відносини із зятем. В одній із таких розмов, він запропонував ОСОБА_12 налякати ОСОБА_10, а саме здійснити з ним фізичну розправу для того, щоб той більше його не ображав та повернув частину будинку. Під фізичною розправою, він мав на увазі спричинення шкоди здоров'ю, нанесенні тілесних ушкоджень. При цьому, він сказав ОСОБА_12, що заплатить йому кошти в сумі 1200 доларів США. ОСОБА_12 погодився на дану пропозицію. Але ніякої домовленості на позбавлення життя ОСОБА_10 між ними не було. Після цього, він передав ОСОБА_12 гроші в сумі 700 доларів США, та через деякий час ще 500 доларів США. При вказаних розмовах, він також показав ОСОБА_12 фото його зятя - ОСОБА_10, та будинок в якому той проживав. Також він надав йому номер мобільного телефону, по якому можна було зв'язатись з ОСОБА_10 05.06.2014, до нього додому приїхав ОСОБА_12 і сказав, що сьогодні, він виконає домовленість і налякає ОСОБА_10 Тоді, він поїхав, а через деякий час повернувся, і перебував в збудженому стані, сказав, що виконував домовленість, і що він згодом про все дізнається. При цьому, ОСОБА_12 попросив, щоб він дав йому якийсь одяг, бо його був в крові. Але про жодні обставини, він нічого не повідомляв. ОСОБА_13, він пішов до будинку взяти одяг, а ОСОБА_12 залишився на вулиці. Коли, він зайшов до хати, то через вікно побачив, як ОСОБА_12 побіг в сад, що в домогосподарстві, і в руках тримав якийсь пакет. Винісши з будинку одяг, ОСОБА_12 переодягнувся, сів в автомобіль і поїхав. ОСОБА_13 він зрозумів, що сталось щось погане. Він пішов в дальній кут саду, і під казаном знайшов обріз мисливської рушниці та патрони до нього. Він зрозумів, що його там залишив ОСОБА_12 Тоді він патрони заховав в стовпчики паркану, що огороджують його домогосподарство, а обріз рушниці викинув в ставок, що неподалік від будинку. Де ОСОБА_12 взяв даний обріз і патрони йому невідомо, він нічого йому не давав. Про те, що відбулось вбивство ОСОБА_10 він дізнався від працівників поліції, і вже тоді здогадався, що це міг зробити ОСОБА_12 Стверджує, що ніякої домовленості на вбивство ОСОБА_10 між ним та ОСОБА_12 не було, домовлялись лише щодо фізичної розправи - налякати та нанести тілесні ушкодження.

Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 27 ч.3, 115 ч.2 п.11 КК України не визнав, його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема показами потерпілих, свідків, матеріалами кримінального провадження.

Так, потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що вона проживає разом з чоловіком ОСОБА_5 ОСОБА_10 являвся її сином та проживав зі сім'єю в м. Немирів. Вранці 05.06.2014, вона пішла на базар в м. Немирові. Купивши продукти харчування, біля 08:13, зателефонувала сину ОСОБА_14 з проханням приїхати та забрати дані продукти, оскільки ще мала іти на роботу. Син повідомив про те, що відвіз дружину на роботу та приїде через хвилин 10. Вона залишилась чекати на нього неподалік від базару. Оскільки той довго не їхав, хвилин через 15 знову подзвонила йому на мобільний телефон, однак син трубки не брав. Вона ще декілька разів телефонувала йому, однак, він трубки так і не брав. ОСОБА_13 вона залишила куплені продукти харчування знайомій, а сама пішла на роботу. З роботи ще декілька разів телефонувала до сина, однак, він так трубки і не брав та не передзвонював. На протязі певного періоду, вона та невістка почергово телефонували, але син трубки не брав та не передзвонював, також він був відсутній і вдома. Ще через деякий час, коли вона поверталась з роботи, хтось з знайомих, повідомив їй про те, що машина сина знаходиться на вулиці 25 років Жовтня м. Немирова. Коли вона почала туди іти, то по дозорі її наздогнав ОСОБА_15, який повідомив, що з її сином сталась трагедія - його вбили. Пізніше вона дізналась про те, що дане убивство замовив саме ОСОБА_9 Хоча, як розповідала їй невістка ОСОБА_6, ОСОБА_9 перший подзвонив до неї та повідомив про те, що ОСОБА_13 убили. ОСОБА_9 приходив на похорон до сина. Однак, жодним словом чи жестом він не обмовився про те, що має відношення до убивства її сина.

Між її сином та ОСОБА_9 були добрі відносини, зі сторони сина, так як той завжди підтримував нормальні стосунки з батьками дружини, в тому числі і з її вітчимом ОСОБА_9 Однак, зі слів ОСОБА_6, а також онуків, вона знала про те, що між батьками ОСОБА_16 стосунки не дуже добрі. Наскільки вона знає, між ОСОБА_9 та його дружиною доволі часто відбувались сварки, ініціатором яких завжди був ОСОБА_9, також він неодноразово бив матір ОСОБА_16. Близько чотирьох років тому назад, восени, ОСОБА_13 разом з ОСОБА_6 та дітьми поїхали додому до батьків ОСОБА_16, так як допомагали в садку зі збором урожаю. Коли син з сім'єю повернулись, то вона запитала, як у них справи, син розповів про те, що коли вони з ОСОБА_6 повертались з яблуками з саду, вони почули, що кричала мати ОСОБА_16. Підійшовши ближче, вони побачили, що мати ОСОБА_16 стояла, закривши обличчя руками та у неї на обличчі була кров. Наскільки вона зрозуміла зі слів сина, її побив вітчим ОСОБА_6, здається, що шлангом чи відром. Як розповів син, побачивши дану ситуацію, він підійшов до ОСОБА_9 та узяв його руками за одяг. При цьому він запитав ОСОБА_9, скільки він буде знущатись над своєю жінкою. Однак, дана ситуація в конфліктну не переросла, так як до них підбігла мати ОСОБА_16, яка попросила ОСОБА_13 відпустити чоловіка. ОСОБА_13 сказав, що більше не буде до них приїжджати. З тих пір ОСОБА_13 дійсно перестав їздити додому до ОСОБА_9 та взагалі спілкуватись з вітчимом ОСОБА_6. Хоча, не дивлячись на це, ОСОБА_6 та діти продовжували спілкування з ОСОБА_9 та його дружиною.

Також, приблизно в 2006 році ОСОБА_9 переніс інсульт. Її син, оскільки сам був лікарем та мав багато друзів та знайомих лікарів, відразу ж допоміг йому лягти спочатку в Немирівську ЦРЛ. Після чого, коли постала необхідність завезти ОСОБА_9 в м. Київ на консультацію, син допоміг завезти ОСОБА_9 в лікарню в м. Київ, а саме в інститут нейрохірургії. ОСОБА_13, він допомагав усіма можливими способами. Також, від ОСОБА_6 та її матері вона дізналась про те, що коли ОСОБА_9 захворів, він виявив бажання переписати частину будинку, в якому вони проживали з дружиною, на свою дружину ОСОБА_17, тобто матір її невістки. Як він пояснював, він не хотів, щоб даний будинок дістався його сину від попереднього шлюбу. Через декілька років, після того, як ОСОБА_9 переніс інсульт, приблизно років два тому назад, він почав вимагати у своєї дружини переписати назад на нього дану частину будинку. В кінці минулого року ОСОБА_9 поїхав в санаторій в Крим. Його дружина ОСОБА_17 в той час поїхала в м. Москву на заробітки. З її слів, їй відомо про те, що ОСОБА_9 це дуже обурило, він погрожував їй фізичною розправою. Після того, як ОСОБА_9 повернувся з санаторію, ОСОБА_6 та діти продовжували ходити до нього додому. Однак, ОСОБА_14 до нього не ходив та з ним не спілкувався. Наскільки їй відомо, у ОСОБА_9 не було номера мобільного телефону ОСОБА_13. Однак, приблизно за пів року до трагедії, ОСОБА_9 просив онука ОСОБА_6 дати йому номер мобільного телефону ОСОБА_13, і той з дозволу сина дав даний номер ОСОБА_9

Заявлений цивільний позов вона підтримує в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві, який просить суд задовільнити.

Потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що вона проживає разом з дітьми ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_19 З 14 листопада 2000 року вона проживала в офіційно зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 Її мати ОСОБА_17, з 1987 року проживала з ОСОБА_9 В 1989 році вони зареєстрували шлюб. Мати та її чоловік ОСОБА_9 проживали в одному будинку, який розташований в АДРЕСА_2. Вона з чоловіком та дітьми проживала окремо в своєму будинку, який також знаходиться в м. Немирові. Чоловік ОСОБА_10 працював лікарем на Немирівському лікеро-горілчаному заводі. З чоловіком матері ОСОБА_9, вони нормально спілкувались. В тому числі і чоловік ОСОБА_10 Хоча, додому до матері та ОСОБА_9 більше ходила вона та діти. В 2006 році ОСОБА_9 переніс інсульт. В зв'язку з тим, що він постійно хворів, вона доволі часто приходила додому до ОСОБА_9 та матері. Саме в цей період, коли він знаходився в лікарні, він, з огляду на стан його здоров'я, виявив бажання зробити дарчу на будинок, в якому проживали її мати та ОСОБА_9, на ім'я її матері. З 2012 року ОСОБА_9 почав вимагати у матері, щоб вона переписала даний будинок назад на нього. В зв'язку з тим, що одного разу виник конфлікт між її чоловіком ОСОБА_10 та вітчимом ОСОБА_9, в зв'язку з тим, що той вдарив її матір, чоловік перестав спілкуватись з ОСОБА_9, ходити до них додому. Він міг лише підвезти її та дітей до будинку матері, однак, сам не заходив до них. Сам ОСОБА_9 ніколи до них додому не приходив.

В грудні 2013 року її мати поїхала в м. Москву на заробітки. ОСОБА_9 в той час поїхав лікуватись в санаторій. З того часу ОСОБА_9 постійно говорив про те, що мати покинула його хворого, та не хоче віддавати будинок. По телефону мати та ОСОБА_9 домовились про те, що вона приїде в червні місяці, а саме 8 червня, та вони остаточно вирішать питання з їх будинком. За цей період вона та син продовжували ходити до ОСОБА_9 додому, допомагати йому. Її чоловік ОСОБА_10 жодного разу не приходив до нього додому. Також, він ніколи не розповідав про те, що вони будь-коли зустрічались з ОСОБА_9 в місті, чи в інших місцях. Ніколи не говорив про те, що між ними були якісь сварки чи конфліктні ситуації.

Про вбивство її чоловіка, і що до цього причетний ОСОБА_9, вона дізналась від працівників міліції. Також підтвердила покази потерпілої ОСОБА_4 щодо вказаних обставин. При судовому розгляді нею заявлено цивільний позов, який вона повністю підтримує.

Потерпілий ОСОБА_5 суду надав аналогічні покази, що і потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Також вказав на те, що ним заявлений цивільний позов, який він повністю підтримує.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що приблизно, в квітні 2014 року, він познайомився з ОСОБА_9, якому ремонтував скутер, і в них склались доволі приязні стосунки. В розмовах ОСОБА_9 неодноразово скаржився на своє життя. Розповідав, що після перенесеного ним інсульту, його дружина та сім'я, скориставшись його безпорадним станом, привезли в лікарню, де він лікувався, нотаріуса, та дали підписати договір дарування його частини в спільному майні, в тому числі і будинку, на його дружину. Наскільки він зрозумів, ОСОБА_9 підписав даний договір. Однак, після того, коли йому стало легше, він почав вимагати від дружини, щоб вона переписала назад на нього його частину будинку. З даного приводу той дуже ображається на свою рідню, в тому числі і на зятя. В одній із розмов ОСОБА_9 сказав йому, що зятя необхідно покарати та запропонував здійснити це. А саме, він сказав, що його необхідно налякати словесно, для того, щоб його родичі переписали назад на нього документи на будинок. При цьому, ОСОБА_9 нічого не говорив про те, щоб убити його зятя. Ніяких деталей вони з ОСОБА_9 не обговорювали. Також, ОСОБА_9 пообіцяв заплатити гроші в сумі тисячу двісті доларів США. Він погодився на дану пропозицію. ОСОБА_13 не пам'ятає, коли ОСОБА_9 передав йому гроші в сумі 700 доларів США. Після чого, приблизно в середині травня 2014 р., ОСОБА_9 сам зателефонував йому, щоб він приїхав до нього додому. Коли він приїхав та зайшов на подвір'я, то побачив, що у нього на подвір'ї знаходилось два незнайомих хлопці. Він підійшов до них та привітався. Після чого ОСОБА_9 покликав його у веранду будинку, де передав пакет, в який щось було загорнуто. Даний пакет був світлого кольору. Коли він його розгорнув та подивився в середину, то побачив там чорний пакет. Розгорнувши його, він побачив обріз мисливської рушниці, невеликого розміру. Наскільки він пам'ятає, коли оглянув його, то виявив, що він був не заряджений. Коли ОСОБА_9 дав обріз, то сказав, щоб він за допомогою даного обрізу налякав його зятя, продемонструвавши його. Після того, як він знаходячись у веранді будинку ОСОБА_9, забрав пакет з обрізом, вийшов з будинку, та уже не підходячи близько до хлопців, які ще знаходились на подвір'ї у ОСОБА_9, попрощався з ними та пішов до свого автомобіля. В той день зятя ОСОБА_9 не шукав. Взагалі, після того, як ОСОБА_9 попросив налякати зятя, він показав, де знаходиться його будинок. Також, коли вони одного разу з ОСОБА_9 знаходились в м. Немирові, він показав свого зятя, який в той час ішов, чи можливо їхав на автомобілі, а також надав фото свого зятя. В той день, коли ОСОБА_9 передав обріз рушниці, він ввечері знову повернувся до нього додому, та віддав йому даний обріз. При цьому, дома у ОСОБА_9 нікого не було. Він пояснив ОСОБА_9, що не зумів виконати їхню домовленість. Після того, як він повернув ОСОБА_9 обріз, той почав постійно телефонувати йому та запитувати, коли він виконає домовленість. Оскільки, той постійно морально «тиснув» на нього, тому він 1.06.2014, знову приїхав до нього додому, де той передав ще 500 дол. США. Після того, 04.06.2014, ОСОБА_9 у себе дома передав йому пакет, в якому знаходився той самий обріз 2-х ствольної мисливської рушниці. Коли він узяв даний обріз, то не дивився, чи він був заряджений. Також, він не дивився, чи знаходились в даному пакеті патрони. Вранці 05.06.2014р., він на своєму автомобілі приїхав в м. Немирів, та зі стартового пакета оператора «Лайф», який купив спеціально для того, щоб телефонувати до зятя ОСОБА_9, здзвонився з ним. Вони домовилися про зустріч біля великого базару. Свою машину він залишив в провулку неподалік від місця, де чекав зятя ОСОБА_9 Через хвилин 20-25 під'їхав зять ОСОБА_9 Він підійшов до машини та сів на заднє сидіння майже ззаду нього. Окрім них двох в машині нікого не було. З собою на зустріч він взяв обріз рушниці, який був загорнений в пакет. Коли він сів в машину, то поклав його біля себе на сидіння з правої сторони. Коли вони почали їхати, то почали говорити з зятем ОСОБА_9 про цеглу, оскільки він, для того, щоб з ним зустрітись, ще раніше зателефонував, та сказав, що йому необхідно купити цеглу. Коли вони проїхали декілька метрів, водій повернув до нього голову. В цей момент пакет трохи розкрився та з нього стало видно приклад обріза. Мабуть, водій щось запідозрив, оскільки почав говорити «що це за діла», та однією рукою намагався дотягнутись до пакету. Він вирішив вистрибнути з машини. Коли він узяв в одну руку пакет з обрізом, а іншою рукою відкривав дверцята машини, при цьому проносив руку з обрізом біля сидіння з водієм, водій намагаючись відібрати у нього обріз, якось підбив його. В той момент пролунав постріл. Він налякався, та не дивлячись в сторону водія, вистрибнув з машини. Після чого, він побіг до свого автомобіля та поїхав додому до ОСОБА_9 Приїхавши до нього додому, він зайшов на подвір'я, де знаходився ОСОБА_9, та сказав йому про те, що сталось. Після чого він залишив пакет, в якому знаходились обріз рушниці та футболку, яку він зняв з себе, біля підсобного приміщення, яке розташовано за літньою кухнею. Також, він попросив ОСОБА_9 дати щось одягнутись. ОСОБА_9 дав йому сорочку з коротким рукавом біло-коричневого кольору. Стверджує про те, що саме ОСОБА_9 надав йому обріз мисливської рушниці для того щоб налякати ОСОБА_10, але домовленості на вбивство між ними не було.

Свідок ОСОБА_20 суду показав, що проживає він в АДРЕСА_3. Приблизно з 2011 року він почав спілкуватись зі своїм сусідом ОСОБА_9, який проживає на сусідній вулиці Володарського. Даний чоловік на той час уже хворів. З його слів він знав про те, що він переніс інсульт. Проживав ОСОБА_9 разом з дружиною. Після перенесеної хвороби ОСОБА_9 доволі часто їздив лікуватись в санаторії. ОСОБА_13 він просив його, щоб він доглядав за його господарством, оскільки він тримав кролів. Також, коли ОСОБА_9 знаходився дома, він періодично дзвонив по телефону та просив прийти до нього допомогти по господарству. Взагалі він приходив часто до ОСОБА_9 сам. Однак, бували випадки, коли приходив до нього додому разом зі своїм рідним братом ОСОБА_21 В розмовах ОСОБА_9 часто жалівся на своє життя, говорив, що він переніс інсульт, а його усі покинули. Однак, подробиць свого сімейного життя та відносин з рідними він не розповідав. Приблизно в середині травня 2014 року, ОСОБА_9 подзвонив йому та, повідомив про те, що йому повинні привезти скутера, попросив прийти до нього додому допомогти його розгрузити. В цей же день біля 18:00, він разом з братом ОСОБА_21 прийшли додому до ОСОБА_9 Біля господарства ОСОБА_9 знаходився легковий автомобіль іноземного виробництва, чорного кольору, здається, що марки «Хюндай». Коли вони зайшли на подвір'я, то ОСОБА_9 надворі не було. ОСОБА_13 він підійшов до веранди будинку, відкрив двері та, не заходячи до будинку, покликав його. ОСОБА_9 крикнув, щоб він почекав. Вони з братом пішли до приміщення літньої кухні та сіли на лавку. Приблизно хвилин через 15 хвилин з будинку вийшов ОСОБА_9 Разом з ним з будинку вийшов незнайомий молодий чоловік, якого він бачив вперше. ОСОБА_9 зайшов в підсобне приміщення, де він зазвичай зберігає яблука та також там знаходились піддони. Через декілька хвилин ОСОБА_9 вийшов з приміщення. При цьому він ніс в руках невеликий згорток. Точніше, пакет білого кольору, який був згорнутий, довжиною біля 15 см. Здається, що даний пакет був не дуже об'ємний. Що в ньому знаходилось, сказати не може, та як ОСОБА_9 при них його не розгортав, та що в ньому знаходиться не казав. ОСОБА_9 передав даний пакет незнайомцю, після чого останній пішов від них.

Свідок ОСОБА_21 надав суду покази аналогічні тим, що і свідок ОСОБА_20.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду показав, що ОСОБА_10 являвся його батьком, в якого з дідом ОСОБА_9, останнім часом склались неприязні стосунки, із-за того, що батько заступився за бабушку, коли ОСОБА_9 її побив. Після того, батько не спілкувався з дідом взагалі. Приблизно за пів року до вбивства батька, ОСОБА_9 зателефонував до нього на мобільний і попросив номер мобільного телефону батька. Після цього він розповів батькові про дану розмову, і той не заперечив, щоб він дав дідові номер мобільного телефону батька.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_9 підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження:

- протоколом огляду місця події від 5.06.2014 року та фототаблицею до нього (т.2 а.с. 43-49, 52-81), відповідно до якого на вулиці 25 років Жовтня м. Немирова, виявлено автомобіль НОМЕР_2, в якому знаходився труп гр. ОСОБА_10;

- протоколом огляду трупа ОСОБА_10 та фототаблицею до нього (т.2 а.с. 82-84, 85-88);

- протоколами додаткового огляду автомобіля НОМЕР_2 (т.2 а.с. 97-98, 99-101);

- протоколом обшуку від 7.06.2014 року домогосподарства ОСОБА_22 за адресою АДРЕСА_4, відповідно до якого у вказаному домогосподарстві було виявлено та вилучено речі. (т.2 а.с. 116-118);

- протоколом обшуку від 7.06.2014 року домогосподарства ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_2, відповідно до якого в домогосподарстві виявлено патрони до мисливської рушниці 16 кал. та стріляну гільзу, які знаходились в середині металевих стовпчиків, які є огорожею домогосподарства та фототаблицею до нього (т.2 а.с. 124-126, 128-139);

- протоколом обшуку від 7.06.2014 року домогосподарства за адресою АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_12, в ході якого виявлено та вилучено автомобіль, який використовувався ОСОБА_12, а також одяг останнього та мобільний телефон моделі «Нокіа» (т.2 а.с.145-147);

- протоколом огляду місця події від 8.06.2014 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого у водоймі м. Немирів виявлено обріз мисливської рушниці (т.2 а.с. 163-164, 167-171);

- висновком судово-медичної експертизи № 79 від 3.07.2014 року, відповідно до якого при експертизі ОСОБА_10 виявлено ушкодження у вигляді вогнепальної рани в потилочній ділянці голови справа, що підтверджується її формою та дефектом тканини, мінус тканина, розтрощенням кісток та основи черепу, забій та розміщення речовини головного мозку з частковою втратою речовини головного мозку, гострої крововтрати.

Дані ушкодження виникли від пострілу з вогнепальної зброї, який мав дробовий заряд, що підтверджується виявленням металевих кульок пижа в черепній порожнині, до складу металевих кульок входить свинець, що підтверджується судово-криміналістичним дослідженням.

Вищевказані ушкодження мають ознаки прижиттєвого утворення та могли виникнути можливо, 5.06.14 року та за обставин на які вказує підозрюваний ОСОБА_12 та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили загрозливі для життя явища в момент їх заподіяння.

Виключається можливість, що після нанесення вищевказаних тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_10 міг самостійно рухатись, говорити, кликати на допомогу, керувати автомобілем.

Враховуючи тяжкість черепно-мозкової травми, експерт рахує, що вони не сумісні із життям ОСОБА_10

Крім вогнепальної рани в області голови на тілі ОСОБА_10 характерних слідів, які б вказували на боротьбу чи самооборону не виявлено.

Медичних даних в якому положенні знаходився ОСОБА_10 в момент нанесення йому тілесних ушкоджень немає, але не виключена можливість, що в момент пострілу останній знаходився в сидячому положенні задньою поверхнею по відношенню до особи, яка здійснювала постріл, що не суперечить показам підозрюваного ОСОБА_12

Враховуючи характер ушкоджень (характер рани), розривної дії заряду, розтрощення кісток склепіння та основи черепу, можливо говорити про те, що постріл було здійснено з близької відстані, а відсутність додаткових факторів пострілу може бути пов'язано з можливою перешкодою в момент пострілу, що не суперечить показам підозрюваного ОСОБА_12 (постріл зроблений через поліетиленовий пакет в якому знаходився обріз). Раневий канал проходить майже горизонтально, під незначним кутом до 5 градусів вверх, сліпо закінчується в області клиновидної кістки, решітчастої кістки.

Смерть гр. ОСОБА_10 наступила від сліпого вогнепального поранення голови з розтрощенням кісток склепіння та основи черепу, забоєм та розміщенням головного мозку, частково втратою речовини головного мозку та гострою крововтратою. Дана травма стоїть в причинному зв'язку зі смертю.

Експерт рахує, що після нанесеної вищевказаної травми, смерть ОСОБА_10 могла наступити, як відразу та невеликий проміжок часу, відрахований в секундах до хвилини.

При судово-хімічній експертизі крові та сечі трупа ОСОБА_10 етиловий спирт не встановлений. (т.2. а.с. 205-208);

- висновком судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 161 від 3.07.2014 року, відповідно до якого, на наданому для дослідження марлевому тампоні, яким «зроблено змив з правої руки ОСОБА_12», виявлено сліди нітрит-іонів, які можуть бути віднесені до продуктів пострілу нітроцелюлозного (бездимного) пороху, але сукупність речовин, яка категорично свідчить про наявність продуктів пострілу, не виявлена. На наданому для дослідження марлевому тампоні, яким «зроблено змив з лівої руки ОСОБА_12», виявлено сліди нітрит-іонів, які можуть бути віднесені до продуктів пострілу нітроцелюлозного (бездимного) пороху, але сукупність речовин, яка категорично свідчить про наявність продуктів пострілу, не виявлена. (т.3 а.с. 38-42);

- висновком судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 149 від 7.06.2014 року, відповідно до якого, на поверхнях наданих на фрагменту марлевої тканини та фрагментів полімерного матеріалу виявлено сліди нітрит-іонів та сліди дифеніламіну, які є характерними для продуктів пострілу нітроцелюлозного (бездимного) пороху. (т.3 а.с. 54-57);

- висновком судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 148 від 11.06.2014 року, відповідно до якого, на двох чохлах із підголовників передніх автомобільних сидінь, на ватному тампоні, який просочений речовиною сіро-коричневого кольору, що поіменований в постанові про призначення судової експертизи як «змив з внутрішньої поверхні лобового скла напроти сидіння водія» та на фрагменті тканини світло-сірого кольору, що поіменована в постанові про призначення судової експертизи як «вирізка зі стелі автомобіля з плямами темного кольору» - виявлено сліди нітрит-іонів та сліди дифеніламіну, які є характерними для продуктів пострілу нітроцелюлозного (бездимного) пороху. (т.3 а.с. 70-76);

- висновком судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 150 від 12.06.2014 року, відповідно до якого, на наданих на дослідження футболці та спортивних штанах, які вилучені «під час проведення розтину трупа ОСОБА_10.», виявлено сліди нітрит-іонів, які можуть бути віднесені до продуктів пострілу нітроцелюлозного (бездимного) пороху, але сукупність речовин, яка категорично свідчить про наявність продуктів пострілу, не виявлена. (т.3 а.с. 112-116);

- висновком судово-балістичної експертизи № 290-Б від 6.06.2014 року, відповідно до якого предмети виявлені та вилучені 5.06.2014 року в м. Немирів Вінницької області, у салоні автомобіля НОМЕР_2, в якому знаходився труп ОСОБА_10, являються:

предмет, є частиною бойового припасу - стріляною картечиною, яка використовується для споряджання патронів до гладкоствольної мисливської зброї. Дана картечина могла бути стріляна в складі мисливського патрону з гладкоствольної вогнепальної зброї.

2 (два) предмети, являються частинами бойових припасів - стріляними прокладками, які використовуються для спорядження мисливських патронів 16 калібру.

4 (чотири) паперові предмети, являються частинами бойових припасів - стріляними пижами, які використовуються для спорядження мисливських патронів 16 калібру.

П'ять предметів, є частинами бойових припасів - стріляними картечинами, які використовуються для спорядження патронів до гладкоствольної мисливської зброї.

Дані картечини могли бути стріляні в складі мисливського патрону з гладкоствольної вогнепальної зброї. (т.3 а.с. 166-171);

- висновком судово-балістичної експертизи № 291-Б/153 від 4.07.2014 року, відповідно до якого обріз мисливської рушниці, який був виявлений та вилучений 08.06.2014 року під час проведення огляду водойми в м. Немирів біля вулиці Володарського, на дні ставу, є гладкоствольною вогнепальною зброєю - обрізом мисливської рушниці моделі «J.P.SAUER&SOHN SUHL», НОМЕР_4, 16 калібру, виробництва Німеччини, заводського виготовлення.

Обріз мисливської рушниці придатний для стрільби мисливськими патронами 16 калібру.

Провести постріли з обрізу мисливської рушниці «J.P.SAUER&SOHN SUHL» НОМЕР_4, без натискання на спускові гачки - не можливо.

4 (чотири) патрони вилучені 7.06.2014 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 в АДРЕСА_2, є бойовими припасами до мисливської вогнепальної зброї - мисливськими патронами 16 калібру, призначеними для стрільби з гладкоствольних мисливських рушниць 16 калібру, споряджені 2 (два) патрони дробом (шротом) саморобним способом, 1 (один) патрон кулею саморобним способом, 1 (один) патрон картеччю заводським способом.

Патрони придатні для стрільби.

Гільза, яка була вилучена 07.06.2014 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 в АДРЕСА_2, була ідентично споряджена до патрону № 1.

Гільза, яка була вилучена 07.06.2014 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 в АДРЕСА_2, відстріляна з правого ствола обрізу мисливської рушниці моделі «J.P.SAUER&SOHN SUHL» НОМЕР_4, виробництва Німеччини.

В правому та лівому каналах ствола, наданого на дослідження обрізу мисливської рушниці, «який був виявлений під час огляду ставу в м. Немирів по вул. Володарського» виявлено сліди нітрит- та нітрат-іонів, які можуть бути віднесені до продуктів пострілу нітроцелюлозного (бездимного) пороху, але сукупність речовин, яка категорично свідчить про наявність продуктів пострілу, не виявлена та слідів сукупності вуглеводнів,характерних для нафтопродуктів не виявлено. (т.3. а.с. 181-195);

- висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 336 від 15.07.2014 року, згідно якої в плямах на носовій хустинці (об'єкт № 1), вилученій під час обшуку в господарстві ОСОБА_9, встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої встановлено антиген В.

Таким чином, кров у вказаному об'єкті може відноситись до групи В з ізогемаглютинином анти-А,що не виключає походження її як від ОСОБА_10, так і від будь-якої іншої особи з такою ж групою крові (т.4. а.с. 75-76);

- висновком стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи № 49 від 28.08.2014 року, відповідно до якої, в період вчинення злочину ОСОБА_9 на хронічне душевне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності.

В період вчинення злочину ОСОБА_9 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

В теперішній час ОСОБА_9 на хронічне душевне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, у нього виявлений легкий когнітивний розлад внаслідок органічного ураження головного мозку судинного генезу.

В теперішній час ОСОБА_9 може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_9 не потребує.

ОСОБА_9 під дію ст. 19 КК України не підпадає.

До індивідуально-психологічних властивостей ОСОБА_9 належать: збереженість пізнавальних процесів, зниження пам'яті, схильність до конкретного мислення, відповідний віковим стандартам інтелектуальний розвиток. В сфері особистості: емоційна лабільність, дратівливість, схильність до немотивованих афективних спалахів, егоцентричність, фіксованість на власних переживаннях, демонстративність, намагання привернути до себе увагу, викликати співчуття, образливість. Відмічені особливості експертно могли оформити його поведінку в досліджуваний період часу.

ОСОБА_9 не виявляє змін в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які б перешкоджали його нормальному соціальному функціонуванню, як особистості.

ОСОБА_9, з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку, вікового рівня при обставинах даної справи, спроможний усвідомлювати повною мірою реальний зміст власних дій, свідомо керувати ними та передбачати їх наслідки.

ОСОБА_9 на час скоєння інкримінованого йому діяння перебував в стані емоційного збудження, образи, які у нього виникли на тлі тривалої конфліктної ситуації. Зазначений емоційний стан міг оформити поведінку експертного на час інкримінованого йому діяння, проте не вплинув на його свідомість та не досяг ефектної глибини.

ОСОБА_9 в момент вчинення злочину в стані фізіологічного афекту не знаходився.

ОСОБА_9 здатний правильно сприймати обставини, що мають значення по справі та давати про них відповідні показання. За складом свого характеру він до фантазування та навіювання не схильний. (т.4 а.с. 118-124);

- висновком судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 200 від 19.09.2014 року, відповідно до якого, на наданих на експертизу марлевих тампонах, якими були зроблені змиви з керма автомобіля, з ричагів на кермі автомобіля, з внутрішніх дверних ручок переднього водійського сидіння виявлено сліди нітрит-іонів, які можуть бути віднесені до продуктів пострілу нітроцелюлозного (бездимного) пороху, але сукупність речовин, яка категорично свідчить про наявність продуктів пострілу, не виявлена. (т.4 а.с. 133-136);

- протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_12 від 20.06.2014 року та відеозаписом до нього, відповідно до якого останній розповідає та вказує на місцевості про обставини вчиненого злочину. (т.4 а.с. 177-182);

- протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_9 від 16.06.2014 року та відеозаписом до нього, відповідно до якого останній надав покази щодо оплати коштів ОСОБА_12, а також поміщення патронів та стріляної гільзи в металевий стовпчик, який є огорожею його домогосподарства, а також обставини щодо викидання обрізу мисливської рушниці у водойму. (т.4 а.с. 227-229);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімках, відповідно до якого свідок ОСОБА_20 вказав на фото ОСОБА_12,зазначивши, що саме дану особу він бачив в домогосподарстві ОСОБА_9 (т.5 а.с. 42-43);

- протоколом результатів здійснення негласної слідчої дії (аудіо відео контролю) стосовно ОСОБА_9, в якому відображена розмова останнього щодо обставин вчиненого злочину (т.5 а.с. 63-64);

- протоколом результатів здійснення негласної слідчої дії (аудіо відео контролю) стосовно ОСОБА_12, в якому відображені розмови останнього щодо обставин вчиненого злочину (т.5 а.с. 65-66);

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, судом враховано, що у сторін не виникло сумнівів щодо їх допустимості та достовірності, окрім, як в сторони захисту сумнівів щодо допустимості як доказу заяви написаної власноручно ОСОБА_12 на адресу начальника УМВС України у Вінницькій області.

Вирішуючи питання щодо допустимості вказаного доказу, судом враховано вимоги ст. 84-86 КПК України, а відтак вказаний доказ не може бути допустимим так, як він отриманий в порядку, що не встановлений цим Кодексом.

Разом з тим, даючи оцінку доводам обвинуваченого про відсутність умислу спрямованого на вбивство ОСОБА_10, суд вважає, що вони в повній мірі спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку відповідно до вимог ст. 370 КПК України. Крім того, суд вважає, що умисел обвинуваченого ОСОБА_9 на вбивство випливає з обставини, які передували вчиненню злочину, а саме попередня домовленість та оплатність послуг ОСОБА_12, а також дії ОСОБА_9 щодо способу вчинення та знаряддя злочину, використання обрізу мисливської рушниці, який був попередньо заряджений та переданий ОСОБА_12 та його поведінка щодо приховування знаряддя та слідів після вчинення злочину.

За вказаних обставин, суд вважає, що доводи обвинуваченого ОСОБА_9, які не знайшли свого об'єктивного підтвердження, є одним із способів його захисту для уникнення відповідальності за вчинений злочин.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, в межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст. 337 КПК України, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_9 в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині (вбивство), кваліфікуючою ознакою якого являється умисне вбивство вчинене на замовлення, де останній виступає організатором злочину, доведена в судовому засіданні в повному обсязі, тому його дії вірно кваліфіковано за ст. ст. 27 ч.3, 115 ч.2 п. 11 КК України, що узгоджується з позицією Верховного Суду України викладену в п. 15 Постанови № 2 Пленуму ВСУ від 7.02.2003 року «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров'я особи».

Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обвинуваченого обставин, судом не встановлено.

Зазначені в обвинувальному акті пом'якшуючі обставини, як збіг тяжких сімейних обставин, судом не можуть братись до уваги, так як в судовому засіданні встановлено, що потерпілий ОСОБА_10 не являвся членом сім'ї ОСОБА_9

Також суд не визнає обтяжуючою обставину вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, так як вказана обставина є кваліфікуючою ознакою ст. 115 ч.2 п.12 КК України.

Враховуючи викладені у вироку обставини справи та особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, приймаючи до уваги тяжкість скоєного ним злочину і наслідки, що настали, суд вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, призначити покарання обвинуваченому в умовах ізоляції його від суспільства,у виді позбавлення волі, в межах санкції визначеної ч.2 п. 11 ст. 115 КК України, яке останній повинен відбувати.

Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілими, з врахуванням встановленої в судовому засіданні вини обвинуваченого, а також вироку суду відносно ОСОБА_12, яким частково вирішенні позовні вимоги, на підставі ст. ст. 1166, 1167, 1177 ЦК України, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню,

Так, частковому стягненню з обвинуваченого ОСОБА_9 підлягають кошти як відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих. Суд враховує, що останні зазнали моральних страждань, які супроводжувались психологічними переживаннями пов'язаними з втратою чоловіка - потерпілою ОСОБА_6, втратою єдиного сина - потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 З врахуванням вимог позивачів про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що еквівалентом грошового стягнення, яке підлягає відшкодуванню обвинуваченим, буде стягнення коштів в сумі по 125000 грн. відповідно кожному потерпілому.

Щодо запобіжного заходу, суд вважає, що підстав для його зміни немає.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 необхідно рахувати з моменту затримання, з 8.06.2014, зарахувавши строк перебування під вартою та строк тримання в психіатричному закладі в умовах, що виключають небезпечну поведінку, в період з 8.06.2014 по 7.11.2014, в строк відбуття покарання. Також підлягає зарахуванню в строк відбуття покарання і строк перебування під вартою з 8.05.2016. Відповідно до вимог ст. 72 ч.5 КК України строк тримання особи під вартою та строк тримання в психіатричному закладі в умовах, що виключають небезпечну поведінку підлягає перерахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до ст. 330 КПК України, вирішуючи питання речових доказів, суд вважає, що:

- шматок газетного листа, чохол для керма автомобіля, 2 недопалки сигарет, 3 фрагменти обшивки автомобільного сидіння, 2 частини чохла з підголовника автомобіля, вирізку з тканини зі стелі автомобіля, 2 підголовника з сидінь, фрагмент полімерного матеріалу, металевий предмет сірого кольору, 2 пижі, предмет з полімерного матеріалу чорного кольору, чотири паперових прокладки, 6 металевих предметів сірого кольору, 2 килимка автомобільних, чоловічу футболку, спортивні штани, чоловічу сорочку з коротким рукавом світло-коричневого кольору, носову хустинку, мобільний телефон марки «Нокіа», вилучений у ОСОБА_9, аркуш з зошита з рукописним текстом-розпискою та паперовий конверт з надписом «1000 $», якізберігаються в камері зберігання речових доказів Немирівського ВП ГУНП України у Вінницькій області підлягають знищенню;

- 4 патрони мисливських, одна стріляна гільза, двухствольний обріз мисливської рушниці марки «J.P.SAUER&SOHN SUHL» НОМЕР_4, маркувальні позначки: «372027», які зберігаються у ВРЗ та озброєння УМЗ ГУНП України у Вінницькій області підлягають знищенню;

Питання судових витрат вирішено вироком Тульчинського районного суду відносно ОСОБА_12

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 27 ч.3, 115 ч.2 п. 11 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ятнадцять років.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_9 рахувати з моменту затримання, з 8.06.2014 року, зарахувавши строк перебування під вартою та строк тримання в психіатричному закладі в умовах, що виключають небезпечну поведінку, в період з 8.06.2014 по 7.11.2014, в строк відбуття покарання та зарахувати в строк відбуття покарання і строк перебування під вартою з 8.05.2016.

Відповідно до ст. 72 ч.5 КК України строк тримання ОСОБА_9 під вартою та строк тримання в психіатричному закладі в умовах, що виключають небезпечну поведінку перерахувати із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 125000 грн. кожному за завдання моральної шкоди.

Речові докази по справі:

- шматок газетного листа, чохол для керма автомобіля, 2 недопалки сигарет, 3 фрагменти обшивки автомобільного сидіння, 2 частини чохла з підголовника автомобіля, вирізку з тканини зі стелі автомобіля, 2 підголовника з сидінь, фрагмент полімерного матеріалу, металевий предмет сірого кольору, 2 пижі, предмет з полімерного матеріалу чорного кольору, чотири паперових прокладки, 6 металевих предметів сірого кольору, 2 килимка автомобільних, чоловічу футболку, спортивні штани, чоловічу сорочку з коротким рукавом світло-коричневого кольору, носову хустинку, мобільний телефон марки «Нокіа», вилучений у ОСОБА_9, аркуш з зошита з рукописним текстом-розпискою та паперовий конверт з надписом «1000 $», якізберігаються в камері зберігання речових доказів Немирівського ВП ГУНП України у Вінницькій області підлягають знищити;

- 4 патрони мисливських, одна стріляна гільза, двухствольний обріз мисливської рушниці марки «J.P.SAUER&SOHN SUHL» НОМЕР_4, маркувальні позначки: «372027», які зберігаються у ВРЗ та озброєння УМЗ ГУНП України у Вінницькій області знищити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Судді: С.В. Ковганич

С.О. Робак

Присяжні: О.М. Чорний

В.А. Барбалюк

А.А. Клименко