Постанова № 62605276, 25.08.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 р. Справа № 804/4732/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіОСОБА_1, секретаря судового засіданняОСОБА_2, за участю: представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо - збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.11.2013 № НОМЕР_1 (форми «В1»),-

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2014 року Відкрите акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.11.2013 № НОМЕР_1 ( форми "В1").

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведено камеральну перевірку даних Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо - збагачувальний комбінат», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року, за результатами якої складено акт від 08.11.2013 №306/32.3/00191000. На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 25.11.2013 № НОМЕР_1 ( форми "В1"), за яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 513366,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 256683,00 грн. Позивач вважає оскаржене податкове повідомлення - рішення від 25.11.2013 №0000433230 ( форми "В1") протиправним та таким, що підлягає скасуванню судом.

Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2013 року (від 18 вересня 2013 року № НОМЕР_2) та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2013 року (від 18 вересня 2013 року №9058038520), не визнано як податкову звітність. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 25 листопада 2013 року № НОМЕР_1, за яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 513 366 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 256 683 грн., яке є правомірним, а тому відсутні підстави для його скасування судом.

За наслідками касаційного оскарження позивачем рішень судів першої та апеляційної інстанції у цій справі, Вищим адміністративним судом України винесено ухвалу від 06.07.2016 №К/800/2883/15, за якою касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Вищий адміністративний суд України в означеній ухвалі від 06.07.2016 вказав на те, що податкові декларації, в тому числі й уточнюючі розрахунки до них, вважаються поданими в разі недотримання податковим органом вимог щодо направлення платнику податків, за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, письмової відмови рекомендованим листом з повідомленням про вручення, зазначивши також що, попередні судові інстанції наведеному правовому регулюванню спірних правовідносин оцінки не надали та не перевірили чи направлялася Інспекцією письмова відмова прийняти уточнюючі розрахунки у спосіб, що визначений положеннями Податкового кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 справу прийнято до провадження, присвоєно їй номер № 804/4732/16 та призначено до судового розгляду на 18.08.2016 року о 14:00.

У судовому засіданні 25.08.2016 судом за клопотанням відповідача здійснено заміну Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів її правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову, просив суд відмовити в його задоволенні повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року, за результатами якої складений акт від 08 листопада 2013 року № 306/32.3/00191000, згідно з яким позивачем порушено вимоги пунктів 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та завищено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 513366,00 грн., заявленої позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року у сумі 25 645 756 грн.

Зазначені висновки відповідача обумовлені тим, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2013 року (від 18 вересня 2013 року № НОМЕР_2) та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2013 року (від 18 вересня 2013 року № НОМЕР_3), не визнано як податкову звітність.

На підставі вказаного акта перевірки від 08.11.2013 №306/32.3/00191000, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 25 листопада 2013 року № НОМЕР_1, за яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 513366,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 256683,00 грн.

Відповідно до пункту 16.1.3 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

У пункті 46.1 статті 46 ПК України визначено податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п.49.3 ст.49 ПК України).

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 49.8 ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як передбачено нормою абзацу першого пункту 49.9. ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно з п. 48.3 ст.48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Підпунктом 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 ПК України передбачено у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (п.49.15 ст.49 ПК України).

Як встановлено судом, повідомлення від 18 вересня 2013 року №8442/10.32.5, яким відмовлено у прийнятті уточнюючих розрахунків від 18 вересня 2013 року № НОМЕР_2 та від 18 вересня 2013 року № НОМЕР_3, надіслані на адресу головного бухгалтера Товариства, за адресою: вул. Квартальна, буд № 29, м.Кривий Ріг, 20 вересня 2013 року та отримано останнім 2 жовтня 2013 року, що підтверджується копіями фіскального чека та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

За змістом пункту 42.1 статті 42 ПК України, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

З аналізу наведених норм слідує, що податкові декларації, в тому числі й уточнюючі розрахунки до них, вважаються поданими в разі недотримання податковим органом вимог щодо направлення платнику податків, за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, письмової відмови рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, податковою адресою Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо - збагачувальний комбінат» є Інгулецький район, м. Кривий Ріг, індекс 50026. У той же час повідомлення від 18 вересня 2013 року №8442/10.32.5, яким відмовлено у прийнятті уточнюючих розрахунків від 18 вересня 2013 року № НОМЕР_2 та від 18 вересня 2013 року № НОМЕР_3, надіслані на домашню адресу головного бухгалтера позивача по вул. Квартальній буд. 29, м. Кривий Ріг, індекс 50081, та отримано останнім 2 жовтня 2013 року, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, контролюючим органом не надано платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті уточнюючих розрахунків від 18 вересня 2013 року № НОМЕР_2 та від 18 вересня 2013 року №9058038520, а наявність копії фіскального чека та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за адресою, яка не відповідає податковій адресі платника податків не є доказами направлення відповідачем письмової відмови у прийнятті уточнюючих розрахунків у спосіб, що визначений положеннями Податкового кодексу України.

За таких обставин, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2013 року (від 18 вересня 2013 року № НОМЕР_2) та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2013 року (від 18 вересня 2013 року № НОМЕР_3) вважаються поданими, у звязку із чим у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскарженого податкового повідомлення - рішення від 25.11.2013 № НОМЕР_1 (форми «В1»).

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, про обґрунтованість заявлених позовних вимог і доведеність позивачем невідповідності винесеного оскарженого податкового повідомлення - рішення від 25.11.2013 № НОМЕР_1 (форми «В1») вимогам чинного законодавства, відтак позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо -збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.11.2013 № НОМЕР_1 (форми «В1») задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 25.11.2013 № НОМЕР_1 (форми «В1»).

Стягнути зі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо - збагачувальний комбінат» (і.к. 00191000) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 80 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 серпня 2016 року.

Суддя ОСОБА_1