Ухвала суду № 62599517, 10.11.2016, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5125/15-к

Провадження № 1-кп/496/36/16

У Х В А Л А

10 листопада 2016 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Трушиної О.І.

при секретарі - Поцелуйко К.Ю.

за участю прокурора - Курсова О.В.

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Біляївка клопотання прокурора Військової прокуратури Південного регіону України Курсова О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України.

У судовому засіданні від прокурора надійшло клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі не менше 3628 мінімальних заробітних плат, з визначенням необхідності виконання обвинуваченим ОСОБА_6 у разі внесення застави наступних обов»язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з м. Києва без дозволу суду, утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, здати на зберігання до відповідного підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

При цьому він посилається на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України - прохання надати неправомірну вигоду для себе та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади і службового становища у великому розмірі. 29.08.2015 року відносно ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався судом як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду кримінального провадження. Законність прийнятих слідчими суддями рішень про обрання та продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою перевірено судами апеляційної інстанції. Останнього разу строк тримання ОСОБА_6 від вартою продовжувався в ході судового розгляду кримінального провадження 02.07.2016 року. 30.08.2016 року у зв»язку із заявленим стороною захисту та нерозглянутим відводом судді, який здійснював правосуддя у кримінальному провадженні та закінченням строку дії ухвали суду від 02.07.2016 року про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою останній на підставі ч.5 ст. 202 КПК України був звільнений з-під варти. Але підстави застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати і надалі - він обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, обвинувачення обґрунтовується зібраними в ході досудового розслідування доказами. Наразі існують ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме того, що перебуваючи на волі, він може вчинити спроби переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Інші більш м»які запобіжні заходи не зможуть запобігти наведеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Прокурор у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягав.

Захисники і обвинувачені заперечували проти задоволення клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.3 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Прокурор у клопотанні посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. При цьому посилається на ту обставину, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, він зареєстрований в м. Києві, станом на теперішній час не працює, раніше проживав та працював на території Донецької області, де здобув тісні зв»язки з працівниками правоохоронних органів та громадянами, які залишились на непідконтрольній Україні території, а тому може переховуватись від суду. Крім того, свідок ОСОБА_8 заявив про те, що після надання ним свідчень на його адресу стали надходити погрози від невідомих йому осіб з вимогою відмовитись від своїх показань. До того ж, ОСОБА_8 звернувся до військової прокуратури Південного регіону України з заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, яке полягало у незаконному впливі на нього невстановленими особами в інтересах ОСОБА_6 і ОСОБА_5 після 26.08.2016 року як на свідка у кримінальному провадженні.

30 серпня 2016 року у зв»язку з закінченням строку тримання під вартою ОСОБА_6 був звільнений з-під варти. До теперішнього часу міра запобіжного заходу відносно нього застосована не була, він вчасно з»являвся до суду, хоча зареєстрований і проживає в м. Києві. Крім того, ОСОБА_6 одружений, має двох дітей, працює, протягом тривалого часу проживає в м. Києві. Доказів наявності тісних зв»язків з працівниками правоохоронних органів Донецької області прокурор не надав, а тому ризик, передбачений п.1.ч.1 ст. 177 КПК України суд до уваги не приймає.

Ризики, передбачені п.п.3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення, а також посилання на витяг з ЄРДР № 42016160690000072 за правовою кваліфікацією ч.4 ст. 296 КК України є недоречним, оскільки свідок ОСОБА_8 вже допитаний у судовому засіданні, дав суду свої свідчення, а відповідальність за примушування особи до давання завідомо неправдивих показань настає не за ч.4 ст. 296 КК України, а за ст. 386 КК України. До того ж, кримінальне провадження відкрите 30.08.2016 року, а відомостей про те, що під час проведення досудового розслідування було встановлено, що до вчинення вказаного злочину причетний зокрема ОСОБА_6, суду не надано.

Прокурором у судовому засіданні не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як не доведено і неможливість застосування більш м»якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що клопотання прокурора з наведених підстав задоволенню не підлягає, але суд вважає за доцільне, виходячи з положень ч.3 ст. 194 КПК України зобов»язати ОСОБА_6 з»являтися до суду за кожною вимогою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Військової прокуратури Південного регіону України Курсова О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Зобов»язати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 прибувати до Біляївського районного суду Одеської області (м. Біляївка Одеської області вул. Кіпенко, 1) за кожною вимогою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Біляївського районного суду

Одеської області: Трушина О.І.