Ухвала суду № 62597965, 09.11.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/819/2016(м)

265/5994/15-ц

Головуючий у 1-й інстанції Козлов Д.О.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Категорія 27

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі у складі:

головуючої - Биліни Т.І.,

суддів Гаврилової Г.Л., Лопатіної М.Ю.

при секретарі Зал Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 серпня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про стягнення боргу, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 серпня 2016 року відмовлено в задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, укладеному 19 грудня 2005 року з ОСОБА_5 на суму 21000 доларів США, поданому на підставі договору про відступлення права вимоги укладеному нею 1 червня 2014 року з ОСОБА_5

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 серпня 2016 року скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором позики. Апеляційну скаргу обґрунтувала тим, що у відповідача відсутня розписка від 19.12.2005 року, як доказ виконаного боргового зобовязання. Крім того рішення прийнято на підставі висновку експерта, виконаного без наявності оригіналів експериментальних зразків почерку.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 підтримала доводи апеляційної скарги, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_7 просила скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Позивач, відповідач та третя особа в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Зважаючи на положення ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з фактичного виконання відповідачем ОСОБА_3 прийнятих на себе зобовязань по поверненню позики в сумі 21000 доларів США в повному обсязі. Підтвердженням виконання грошового зобовязання відповідачем ОСОБА_3 є розписка від 28.07.2006 року, згідно якої грошові кошти в сумі 21000 доларів США за борговою розпискою від 19 грудня 2005 року були відповідачем повернуті ОСОБА_4 Дійсність підпису ОСОБА_4 у розписці про отримання грошових коштів від 28.07.2006 року підтверджена висновком судової почеркознавчої експертизи. (а.с.138-145,160)

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

У відповідності зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із ч.2 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно правового висновку Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі за № 6-63 цс 13, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обовязки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Прийнявши виконання зобовязання, на вимогу боржника (позичальника) кредитор (позикодавець) повинен видати йому розписку про одержання боргу частково або у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до положень ст..654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З огляду на вказане колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з обставинами та правовідносинами встановленими судом першої інстанції, вважає, що норми закону, які регулюють спірні відносини застосовано вірно. Відповідач надав докази належного виконання ним договору, укладеного 19 грудня 2005 року з ОСОБА_4

Доводи апеляційної скарги, що у відповідача відсутня розписка від 19.12.2005 року, як доказ не виконаного боргового зобовязання спростовується наявністю оригіналу розписки від 28.07.2006 року про прийняття грошових коштів в сумі 21000 доларів США ОСОБА_4

Доводи апеляційної скарги, що рішення суду постановлено на підставі висновку експерта, виконаного без наявності оригіналів експериментальних зразків почерку неспроможні.

Судом першої інстанції були застосовані усі заходи для повного та обєктивного розгляду справи. За клопотанням представника відповідача до участі у справі в якості третьої особи була залучена ОСОБА_4, оскільки саме вона була стороною договору про відступлення права вимоги, укладеного 01.06.2014 року. Судом неодноразово застосовувалися заходи для отримання експериментальних зразків підпису ОСОБА_4, проте остання до суду не зявилася, а позивач, як зацікавлена особа цьому не сприяла.

Висновок судової почеркознавчої експертизи ґрунтувався на достатній кількості вільних зразків підпису, виконаних у період часу, який відповідає часу виготовлення розписки, а надання експерту експериментальних підписів є обовязковою умовою для проведення експертизи тільки у разі недостатньої кількості вільних зразків підпису.

Крім того, згідно п. 3 Постанови пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 р. "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими доказами, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на загальному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_2 не сплатила судовий збір у розмірі 3413,08 грн. Задовольняючи її клопотання, ухвалою апеляційного суду від 10.10.2016 року сплату судового збору було розстрочено до ухвалення рішення у справі.

З огляду на вказане позивачу ОСОБА_2 необхідно сплатити 3413,08 грн. на розрахунковий рахунок 31212206780015, код класифікації доходів бюджету 22030101, МФО 834016, Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, ЄДРПОУ - 37868870, отримувач коштів Артемівське УК/м. Артемівськ/22030101, призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь).

Усі доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи колегія суддів переглянула і дійшла висновків, що судом першої інстанції фактичні обставини з`ясовані повно та всебічно, висновки суду відповідають встановленим фактам. Суд розглянув цивільну справу з дотриманням загальних засад цивільного судочинства - принципу змагальності сторін і диспозитивності цивільного судочинства, що передбачено ст. 11 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, а також, те, що апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 серпня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави судовий збір в розмірі 3413(три тисячі чотириста тринадцять) гривень 08 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий: Т.І. Биліна

Судді: Г.Л. Гаврилова

ОСОБА_8