Ухвала суду № 62597464, 07.11.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2521/930/2012 Провадження № 22-ц/795/2048/2016 Головуючий у I інстанції Цигура Н. А. Доповідач - Висоцька Н. В.Категорія цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.,

суддів: Губар В.С., Скрипки А.А.

при секретарі Халимон Т.Ю.,

за участю: представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, подану представником ОСОБА_2, на ухвалу Срібнянського районного суду Чернігівської області від 21 вересня 2016 року у справі за скаргою «NIBULON S.A.» про визнання протиправними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3, визнання протиправною та скасування постанови від 22.07.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачу,

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Срібнянського районного суду від 21.09.2016 року, якою скаргу «NIBULON S.A.» задоволено, визнано протиправними дії головного державного виконавця примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3, пов'язані з винесенням 22.07.2016 року постанови про повернення виконавчого документа стягувачу; визнано незаконною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 від 22.07.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Заявник просить в задоволенні скарги «NIBULON S.A.» відмовити повністю.

Доводи скарги зводяться до того, що ухвала суду від 21.09.2016 року постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У скарзі заявник зазначає, що 22.07.2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, керуючись п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки з інформації наданої установами, які посвідчують право власності, рухоме та нерухоме майно не зареєстровано, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна, на яке можливо звернути стягнення, виявилось безрезультатними.

Обставини справи, які мають значення для справи судом встановлені невірно, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник скаржника «NIBULON S.A.», головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3, представник ТОВ «Насіння-Агрохім» в судове засідання апеляційного суду не з»явились, про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст.305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №50093603 з примусового виконання виконавчого листа Срібнянського районного суду №2521/930/2012 від 01.04.2013, яким надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами ГАФТА, прийнятому у м. Лондон 23.12.2011 року № 14-283А про стягнення з ТОВ „Насіння-Агрохім на користь «NIBULON S.A.» в зв'язку з невиконанням відповідачем зобовязань за контрактом від 27.08.2009 року між ТОВ „Насіння-Агрохім та „NIBULON S.A. грошових коштів разом з відсотками, що нараховуються щоквартально, на рівні 5% річних в розмірі 3 664 946, 90 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 24.01.2013 року складало 29 293 920, 57 грн. (а.с. 79, 86 т.с. 1)

13.07.2016 „NIBULON S.A. направило до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 клопотання про організацію заходів примусового виконання рішення щодо встановлення інформації про належні боржнику кошти від інших осіб, до якого було приєднано грошові чеки про надання боржником ТОВ «Насіння-Агрохім» зворотної фінансової допомоги фізичним особам, у зв»язку з чим боржнику можуть належати кошти від третіх осіб (а.с. 9-29 т. 1).

Вказане клопотання отримано відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України 18.07.2016 року (а.с. 30).

З матеріалів справи вбачається, що при виконанні виконавчого листа № 2521/930/2012 виданого 01.04.2013 року, рухомого та нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, за боржником не виявлено.

Проте, суду першої інстанції надано докази, що впродовж 2013-2014 років боржник надавав зворотну фінансову допомогу фізичним особам у розмірі 887 350,00 грн, на підтвердження вказаних обставин надано копії грошових чеків про надання зворотної фінансової допомоги. У звязку з цим боржнику можуть належати грошові кошти від третіх осіб, на які може бути звернено стягнення в рахунок виконання рішення суду.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 в порушення вимог ст. 55 ЗУ «Про виконавче провадження», не розглянув та не прийняв до уваги клопотання „NIBULON S.A. від 13.07.2016 року, не перевірив існування у боржника дебіторської заборгованості, на яку може бути звернено стягнення в рахунок виконання рішення, не вжив заходів примусового виконання з урахуванням зазначеного клопотання, чим порушено права та законні інтереси стягувача у виконавчому провадженні № 50093603.

Висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам нормативних актів, які регулюють правовідносини між сторонами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Положеннями ст. 387 ЦПК України передбачено, що в разі порушення неправомірності рішень, дій чи бездіяльність державного виконавця суд зобов'язує його усунути порушення або іншим шляхом поновлює порушені права скаржника.

Приведені в апеляційній скарзі доводи заявника щодо правомірного винесення державним виконавцем 22.07.2016 року постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання у скарзі на те, що за боржником рухомого та нерухомого майна не зареєстровано, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна, на яке можливо звернути стягнення, виявилось безрезультатними, що стало підствою для повернення виконавчого документа стягувачу, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Главою 4 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено загальний порядок звернення стягнення на майно боржника, зокрема на кошти боржника та інші цінності, а в разі їх відсутності стягнення звертається на інше належне боржнику майно, а після цього на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Відповідно до ст. 55 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Суд першої інстанції, послався на надані докази, а саме копії грошових чеків (а.с. 12-29 т. 1) за 2013-2014 роки, згідно яких боржник ТОВ „Насіння-Агрохім надало зворотну фінансову допомогу фізичним особам у розмірі 887 350,00 грн., про що було письмово повідомлено Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконачої служби Міністерства юстиції України.

Враховуючи викладене, посилання представника суб»єкта оскарження, щодо можливості не отримання вказаних документів державним виконавцем станом на 22.07.2016 року, тобто на момент винесення постанови про повернення виконавчого листа, спростовуються матеріалами справи, оскільки до матеріалів скарги приєднано зворотне повідомлення про вручення зазначеного клопотання 18.07.2016 року (а.с. 30 т. 1).

Крім того суд звертає увагу, що ч. 2 ст. 55 ЗУ "Про виконавче провадження" прямо передбачено право державного виконавця на примусове вилучення майна боржника, таким чином, дії державного виконавця повинні бути спрямовані на здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і ЗУ "Про виконавче провадження".

Обгрунтованість висновків суду в частині одночасного визнання незаконною і скасування постанови, підтверджується Постановою ВСУ від 06.07.2015 року у справі № 6-785цс15, якою ВСУ переглядаючи справу задовольнив заяву частково та ухвалив постанову, якою одночасно визнав незаконною та скасував постанову державного виконавця.

Оцінивши всі докази по справі в сукупності, як це регламентовано приписами статті 212 ЦПК України, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення скарги, оскільки заявником не доведено, та судом не встановлено наявність підстав для скасування ухвали, законність та обґрунтованість якої перевірено в межах доводів апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін, оскільки постановлена з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, подану представником ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Срібнянського районного суду Чернігівської області від 21 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: