Постанова № 62594578, 04.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/5809/16-п Головуючий у І інстанції Ткаченко Д. В.Провадження № 33/780/612/16 Доповідач у 2 інстанції СливаКатегорія 429 04.11.2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2016 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області СливаЮ.М., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3 та представника митниці ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС ОСОБА_5 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку Луганської області, громадянку України, приватного підприємця, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №0454/125120101/16 від 01.07.2016 року, валюту у розмірі 2 955 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять) Євро повернуто ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 01 липня 2016 року о 05:15 годині в зоні митного контролю заду «Відліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль» у ОСОБА_2, яка відлітала з України до Нідерландів, м. Амстердам авіакомпанії «KLM», рейсом №KL1382 та обрала за формою проходження митного контролю проходження (проїзд) через «зелений коридор», після перетину нею «білої лінії» було виявлено 12 955 Євро, які переміщувалися без ознак приховування. За протоколом вилучено 2 955 Євро, решту грошових коштів у сумі 10 000 Євро пропущено пасажиру.

На вказану постанову суду, представник Київської митниці ДФС ОСОБА_5 подав апеляцію, в якій вважає, що постанова не відповідає меті адміністративного стягнення та не сприяє вихованню порушника в дусі додержання чинного законодавства. Суд однобічно та упереджено підійшов до накладення стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації обмежених до переміщення валютних цінностей, взагалі не вивчив рівень майнового становища ОСОБА_2 та не зробив висновки щодо того чи буде покладання «індивідуального надмірного тягаря» на порушника в результаті конфіскації предметів правопорушення. Жодних документів зі строком дії 30 календарних днів, які б підтверджували зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує еквівалент 10 000 Євро, ні порушником, ні її представником, суду надано не було, взагалі ніяких документів про походження тимчасово вилучених коштів надано не було. Тому просить постанову скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винною за ст.471 МК України та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700,00 грн. з конфіскацією вилученої валюти у розмірі 2 955 Євро.

У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та її представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вказували, що постанова суду першої інстанції правильна та законна, просили залишити її без змін.

Представник Київської митниці ДФС ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній доводи, просив апеляцію задовольнити.

Вислухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, її представника та представника митниці, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст.471 Митного кодексу України є правильною.

При розгляді справи, суд врахував характер скоєного, особу правопорушника та призначив стягнення, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Звільняючи правопорушника від стягнення у виді конфіскації вилученої у неї готівки, суд правомірно врахував те, що ОСОБА_2 є особою, переміщеною з тимчасово окупованої території України, має на утриманні батьків, які є пенсіонерами, хворіють та потребують лікування.

За даних обставин, суд дійшов правомірного висновку про те, що стягнення у виді конфіскації вилученої у ОСОБА_2 валюти в розмірі 2 955 євро, покладає на громадянку України ОСОБА_2 індивідуальний надмірний тягар та не може бути застосований у даному випадку.

Таким чином, постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2016 року є законною та обґрунтованою. Підстав для її скасування, зміни або винесення нової постанови, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2016 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива