Постанова № 62593475, 02.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2016 р. Справа№ 911/1480/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Суліма В.В.

за участю представників:

від позивача: Грищенко О.М. - представник

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Київської області від 27.06.2014 року у справі № 911/1480/14 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-

ТАЙС»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»

2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про стягнення 55 336,66грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» та до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення 55 336,66грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.06.2014 року у справі № 911/1480/14 позовні вимоги ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» задоволено в повному обсязі.

Присуджено до стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, буд. 22; код ЄДРПОУ 38267861) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, кв. 23; код ЄДРПОУ 38039872) 5 000 (п'ять тисяч гривень) 00 коп. боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011р., № А-00004139 від 25.05.2011р. згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2 від 17.05.2011р. та договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3 від 17.05.2011р., товар, 361 (триста шістдесят одну гривню) 42 коп. витрат на послуги адвоката та 165 (сто шістдесят п'ять гривень) 08 коп. судового збору.

Присуджено до стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» 50 336 (п'ятдесят тисяч триста тридцять шість гривень) 66 коп. боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011р., № А-00004139 від 25.05.2011р. згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2 від 17.05.2011р. та договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3 від 17.05.2011р., товар, 3 638 (три тисячі шістсот тридцять вісім гривень) 58 коп. витрат на послуги адвоката та 1 661 (одну тисячу шістсот шістдесят одну гривню) 92 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного Господарського суду в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 27.06.2014 року у справі № 911/1480/14 та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 апеляційну скаргу було прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 20.09.2016.

Представник позивача 09.09.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача-2, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

09.09.2016 від представника позивача надійшло клопотання про припинення апеляційного провадження у зв'язку з поданням апеляційної скарги після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного рішення.

20.09.2016 розгляд справи не відбувся, оскільки головуючий суддя: Тарасенко К.В. перебувала у відпустці.

20.09.2016 від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.09.2016, у зв'язку з звільненням у відставку судді ОСОБА_5, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Сулім В.В.

28.09.2016 справу прийнято до провадження у зазначеному вище складі судової колегії та призначено до розгляду на 12.10.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 розгляд справи відкладено на 02.11.2016 у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача-1.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши думку представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача-1 та відповідача-2.

Розглянувши клопотання представника позивача про припинення провадження у справі, колегія суддів зазначає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки положення ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України якими встановлено присічний строк для подання апеляційної скарги (1 рік), застосовується виключно за умови, що апелянтом є прокурор, орган державної влади або орган місцевого самоврядування, натомість, апелянтом у даній справі є ФОП, а тому зазначені положення не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Щодо клопотання відповідача-2 про призначення судової експертизи, колегія суддів зазначає, що справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, а тому підстави для призначення експертизи відсутні.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

17.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» (Постачальник) та Фізичною особою - підприємця ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2, згідно якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця насіннєвий матеріал та хімічні засоби захисту рослин, а покупець - прийняти товар для власних та виробничих потреб, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору.

Відповідно до специфікації № 1 до договору сторонами визначено порядок оплати вартості отриманого товару: 7 297,50грн. - до 21.05.2011р., 13 552,50грн. - до 02.10.2011р.

17.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» (Постачальник) та Фізичною особою - підприємця ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3, згідно якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця насіннєвий матеріал та хімічні засоби захисту рослин, а покупець - прийняти товар для власних та виробничих потреб, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору.

Відповідно до специфікації № 1 до договору сторонами визначено порядок оплати вартості отриманого товару: 12 070,08грн. - до 21.05.2011р., 22 415,87грн. - до 02.10.2011р.

На виконання договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2 від 17.05.2011р. та договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3 від 17.05.2011р. ТОВ «Корпорація «Агросинтез» поставило другому відповідачеві товар на загальну суму 55 336,66грн., що підтверджується видатковими накладними № А-00004138 від 23.05.2011р., № А-00004139 від 25.05.2011р. (а.с. 26, 32).

01.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (Новий кредитор) укладено угоду № 01-04/14-1 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), за умовами якої сторони дійшли згоди, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Фізичною особою - підприємця ОСОБА_3 (Боржник) зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості, 3 % річних, пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3 від 17.05.2011р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту ТК170511/3 від 17.05.2011р.

Відповідно до п. 1.2. угоди за угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в існуючому розмірі основної заборгованості у сумі 34 485,95грн.

Згідно п. 3.2. угоди новий кредитор зобов'язаний протягом 5 днів з дати виконання на його користь зобов'язання боржником письмово повідомити первісного кредитора про таке виконання.

У відповідності до п. 6.1. угоди угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за угодою.

01.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (Новий кредитор) укладено угоду № 01-04/14-2 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), за умовами якої сторони дійшли згоди, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Фізичною особою - підприємця ОСОБА_3 (Боржник) зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості, 3 % річних, пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2 від 17.05.2011р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту ТК170511/2 від 17.05.2011р.

Відповідно до п. 1.2. угоди № 01-04/14-2 від 01.04.2014р. за угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в існуючому розмірі основної заборгованості у сумі 20 850грн.

Згідно п. 3.2. угоди № 01-04/14-2 від 01.04.2014р. новий кредитор зобов'язаний протягом 5 днів з дати виконання на його користь зобов'язання боржником письмово повідомити первісного кредитора про таке виконання.

У відповідності до п. 6.1. угоди № 01-04/14-2 від 01.04.2014р. угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за угодою.

04.04.2014р. на виконання угод № 01-04/14-1 та № 01-04/14-2 від 01.04.2014р. про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012р. ТОВ «Корпорація «Агросинтез» надіслало на адресу ФОП ОСОБА_3 повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні (а.с. 36, 40), що підтверджується фіскальним чеком № 2875 від 04.04.2014р. (а.с. 41) та описом вкладення у цінний лист від 04.04.2014р. (а.с. 41).

07.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (Кредитор) укладено договір поруки № 07-04-2014, згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру основної заборгованості у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст. 2 договору.

Згідно п.п. 2.1., 3.1. договору поруки № 07-04-2014 від 07.04.2014р. під основними договорами в договорі розуміють угоду № 01-04/14-1 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 01.04.2014р., укладену згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3 від 17.05.2011р., та угоду № 01-04/14-2 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 01.04.2014р., укладену згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2 від 17.05.2011р. Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру основної заборгованості у сумі 5 000грн.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки № 07-04-2014 від 07.04.2014р. у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Пунктом 6.1. договору поруки № 07-04-2014 від 07.04.2014р. передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

09.04.2014р. позивач звернувся до першого відповідача з вимогою № 09-01/04 від 09.04.2014р. (а.с. 44), згідно якої позивач просив першого відповідача виконати зобов'язання відповідно до договору поруки № 07-04-2014 від 07.04.2014р., яка 10.04.2014р. отримана директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» Назаркевичем О.В., що підтверджується підписом останнього на вказаній вимозі.

11.04.2014р. перший відповідач звернувся до позивача з відповіддю на вимогу № 09-01/04 від 09.04.2014р. (а.с. 45), згідно якої останній повідомив позивача, що зобов'язання за договором поруки № 07-04-2014 від 07.04.2014р. будуть виконанні в строк до 31.08.2014р.

Суд встановив, що відповідачі за отриманий на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011р., № А-00004139 від 25.05.2011р. згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2 від 17.05.2011р. та договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3 від 17.05.2011р., товар не розрахувалися, внаслідок чого солідарний борг відповідачів перед позивачем на момент прийняття судового рішення у даній справі склав 5 000грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011р., № А-00004139 від 25.05.2011р. згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2 від 17.05.2011р. та договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3 від 17.05.2011р., товар, а борг другого відповідача перед позивачем на момент прийняття судового рішення у даній справі склав 50 336,66грн. боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011р., № А-00004139 від 25.05.2011р. згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2 від 17.05.2011р. та договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3 від 17.05.2011р., товар, що підтверджується довідкою ПАТ «Український професійний банк» № 34/05-07/151 від 06.05.2014р. (а.с. 73).

Предметом позову є вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 5 000грн. боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011р., № А-00004139 від 25.05.2011р. згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2 від 17.05.2011р. та договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3 від 17.05.2011р., товар, стягнення з другого відповідача 50 336,66грн. боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011р., № А-00004139 від 25.05.2011р. згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2 від 17.05.2011р. та договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3 від 17.05.2011р., товар.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами частини першої ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України (абзац перший п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013р.).

Матеріалами справи підтверджується, що до позивача згідно угод про заміну кредитора у зобов'язанні № 01-04/14-1 та № 01-04/14-2 від 01.04.2014р. та договору поруки № 07-04-2014 від 07.04.2014р. перейшло право вимоги до відповідачів, у зв'язку з неналежним виконанням останніми зобов'язань з оплати поставленого, на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011р., № А-00004139 від 25.05.2011р. згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2 від 17.05.2011р. та договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3 від 17.05.2011р., товару; відповідачі за отриманий на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011р., № А-00004139 від 25.05.2011р. товар не розрахувалися, внаслідок чого солідарний борг відповідачів перед позивачем на момент прийняття судового рішення у даній справі склав 5 000грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011р., № А-00004139 від 25.05.2011р. згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2 від 17.05.2011р. та договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3 від 17.05.2011р., товар, а борг другого відповідача перед позивачем на момент прийняття судового рішення у даній справі склав 50 336,66грн. боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011р., № А-00004139 від 25.05.2011р. згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2 від 17.05.2011р. та договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3 від 17.05.2011р., товар, що підтверджується довідкою ПАТ «Український професійний банк» № 34/05-07/151 від 06.05.2014р. (а.с. 73).

Доказів визнання недійсними чи скасування зазначених угод та договорів сторонами не надано.

Враховуючи те, що солідарний борг відповідачів перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 5 000грн., а борг другого відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 50 336,66грн., розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 5 000грн. боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011р., № А-00004139 від 25.05.2011р. згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2 від 17.05.2011р. та договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3 від 17.05.2011р., товар, стягнення з другого відповідача 50 336,66грн. боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011р., № А-00004139 від 25.05.2011р. згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2 від 17.05.2011р. та договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3 від 17.05.2011р., товар є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а отже, правомірно задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача-2 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 27.06.2014 року по справі № 911/1480/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 911/1480/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

В.В. Сулім