Рішення № 62593307, 10.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.11.2016 Справа № 904/8414/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс", смт. Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області

про стягнення 4 756 грн. 79 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 22/09-2016 від 22.09.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" штрафні санкції в розмірі 4 756 грн. 79 коп., з яких: 117 грн. 38 коп. - 24% річних, 158 грн. 41 коп. - пеня, 4 481 грн. 00 коп. -50% штрафу, відповідно до умов договору купівлі-продажу від 19.04.2016р. ВП 14 №513

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань в частині своєчасного розрахунку за поставлений товар.

У призначені судові засідання 13.10.2016р. та 08.11.2016р. відповідач явку свого повноважного представника не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Поштові повідомлення про вручення позивачу ухвал від 26.09.2016р. та від 13.10.2016р. або поштові конверти з вказаними ухвалами на адресу господарського суду не поверталися.

Відповідно до п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

На підтвердження направлення на адресу позивача ухвали господарського суду від 13.10.2016р. до матеріалів справи долучена належним чином засвідчена копія реєстру на відправку рекомендованої пошти з повідомленням по Україні від 18.10.2016р. № 144 та засвідчений судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки за вказаних вище підстав, він вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

встановив:

19.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" (покупець) укладений договір купівлі-продажу ВП 14 № 513 (надалі-Договір), відповідно до умов якого, продавець зобовязується передати у власність покупця товари (запасні частини до транспортних засобів), а покупець зобовязується прийняти та оплатити його на умовах даного ОСОБА_2. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній, виданій продавцем, яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України (п.1.1 ОСОБА_2).

Відповідно до п. 11.3 ОСОБА_2 цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2016р. включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань за даним ОСОБА_2. Якщо за два тижні до закінчення терміну дії даного ОСОБА_2 жодна із сторін не повідомить іншу сторону письмово про припинення дії ОСОБА_2, то дія ОСОБА_2 автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік.

Згідно п. 2.2 ОСОБА_2 датою поставки вважається дата підписання представником покупця видаткової накладної на товар, що поставляється.

За умовами п. 4.3 ОСОБА_2 оплата товару здійснюється покупцем на підставі даного ОСОБА_2 і видаткових накладних до нього шляхом переказу безготівкових грошових коштів на поточний рахунок продавця або шляхом внесення наявних грошових коштів в касу продавця протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Датою та фактом оплати вважається дата надходження безготівкових грошових коштів на поточний рахунок продавця або дата внесення наявних грошових коштів в касу продавця (п. 4.4 ОСОБА_2).

На виконання умов ОСОБА_2 позивач передав, а покупець прийняв у власність товар на загальну суму 8 961 грн. 00 коп., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № 9843 від 09.08.2016р. на суму 562 грн. 00 коп.;

- № 10235 від 16.08.2016р. на суму 6 603 грн. 00 коп.;

- № 10631 від 23.08.2016р. на суму 1 796 грн. 00 коп.

Відповідач в порушення приписів п. 4.3 ОСОБА_2 свої зобовязання з оплати отриманого товару здійснив несвоєчасно, сплативши його вартість 20.09.2016р., що підтверджується платіжними дорученнями № № 837, 838, 839 від 20.09.2016р.

У п. 5.1 ОСОБА_2 сторони узгодили, що у разі порушення термінів оплати покупець в першу чергу зобовязаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення протягом всього часу прострочення, а також відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України 24% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочення, а потім сплатити суму основного боргу.

Окрім вищезгаданих пені і річних у разі прострочення платежу терміном понад 15 календарних днів, покупець зобовязаний сплатити продавцю штраф у розмірі 50% від простроченої суми.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір пені становить 158 грн. 41 коп. за загальний період з 24.08.2016р. по 20.09.2016р. по кожній накладній окремо, 24% річних 117 грн. 38 коп. за вказаний період та штраф 4 481 грн. 00 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується: договором з додатками, видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору купівлі-продажу пального, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

З урахуванням умов п. 4.3 ОСОБА_2, строк оплати поставленого позивачем товару є таким, що настав:

- за видатковою накладною № 9843 від 09.08.2016р. 23.08.2016р.;

- за видатковою накладною № 10235 від 16.08.2016р. 31.08.2016р.;

- за видатковою накладною № 10631 від 23.08.2016р. 07.09.2016р.

Відповідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із п. 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За приписами п. 1.9 зазначеної постанови день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Оскільки при проведенні розрахунку пені та 24% річних позивачем не враховано, що день оплати не вважається днем прострочки виконання зобовязання, згідно перерахунку, здійсненого господарським судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня у загальному розмірі 135 грн. 91 коп. та 24% річних в сумі 106 грн. 27 коп.

Крім того, позивачем при розрахунку штрафу допущено арифметичну помилку, оскільки 50% від суми 8 961 грн. 00 коп. складає 4 480 грн. 50 коп., а не 4 481 грн. 00 коп., як зазначено позивачем.

За нормами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої обовязки щодо своєчасної оплати отриманого товару, чим порушив умови укладеного із позивачем ОСОБА_2 та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 135 грн. 91 коп. пені, 106 грн. 27 коп. 24% річних та 4 480 грн. 50 коп. штрафу - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" (52532, Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Роздори, вул. Робоча, буд. 10-Б, код ЄДРПОУ 34590337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" (49080, м. Дніпро, вул. Висоцького, буд. 4, код ЄДРПОУ 33109363) 135 грн. 91 коп. (сто тридцять пять грн. 91 коп.) пені, 106 грн. 27 коп. (сто шість грн. 27 коп.) 24% річних, 4 480 грн. 50 коп. (чотири тисячі чотириста вісімдесят грн. 50 коп.) штрафу, 1 368 грн. 12 коп. (одну тисячу триста шістдесят вісім грн. 12 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_3

Повне рішення складено 10.11.16р.