Ухвала суду № 62593006, 09.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 року м. Київ К/800/976/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого Приходько І.В.

суддів Бухтіярової І.О.

Веденяпін О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.02.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 р.

у справі № 826/317/13-а

за позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2011 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) подано до суду позов до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м.Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2011 р. №853/17-01/НОМЕР_1.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.02.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 12.09.2011 р. №853/17-01/НОМЕР_1.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просила залишити її без задоволення, рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідачем проведена камеральна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб позивачем за період з 1 січня 2010 р. по 31 грудня 2010 р., за результатами якої складено акт від 14 липня 2011 року №1/17-01/НОМЕР_1.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення вимог підпункту 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: не оподаткування доходу, отриманого від продажу майнового паю, що є продажем корпоративного права та має оподатковуватись у вигляді інвестиційного прибутку за ставкою 15% у сумі 3 006 750 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 вересня 2011 року № 853/17-01/НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 3006750 грн. за платежем: податок з доходів фізичних осіб від продажу нерухомого майна, код платежу: 11010100.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовував свої висновки тим, що відповідачем, всупереч вимогам ч.2 статті 71 КАС України, не доведено правомірності прийнятого рішення, з огляду на не підтвердження порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Судова колегія вважає за правильне погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до п. 4.1 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

В силу пп. 8.1.3 п. 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Згідно із пп. 4.2.12 п. 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів; інші доходи, крім зазначених у пункті 4.3 цієї статті.

В силу пп. 4.3.18 п. 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Статтею 5 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» встановленою, що приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або у відкриті акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).

Відповідно до статті 6 цього Закону працівникам підприємства, що приватизується, та прирівняним до них відповідно до частини третьої статті 3 цього Закону особам безоплатно надається частка державного майна (акції), розмір якої визначається як добуток вартості майна, що припадає на одного члена колективного сільськогосподарського підприємства по області (Автономній Республіці Крим), на кількість працівників підприємства, що приватизується, та прирівняних до них осіб.

Безоплатна передача частки державного майна проводиться при перетворенні в процесі приватизації радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств у колективні сільськогосподарські підприємства або у відкриті акціонерні товариства.

Розподіл безоплатно переданого майна (акцій) між працівниками здійснюється відповідно до трудової участі за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» передбачено, що об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство.

Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства (ч. 2 статті 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску.

Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.04.2010 р. між позивачкою, як продавцем, та ТОВ «Будівельні інновації-Плюс», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу майнового паю №160410, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує належний продавцеві майновий пай Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кайтанівка», номінальною вартістю 150 грн., що становить 0,06відсотків, який отриманий продавцем у процесі приватизації.

Право власності позивачки на майновий пай засвідчене свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_2, виданим Кайтанівською сільською радою Катеринопільського району Черкаської області від 15 січня 2010 року.

Відповідно до довідки сільського голови Кайтанівської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області позивачем отримано у власність майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) СТОВ «Кайтанівка» внаслідок реорганізації сільськогосподарського підприємства.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшли вірного висновку про задоволення позову, оскільки спірні операції не є доходом у розумінні пп. 4.2.12 п. 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а сума доходу, отримана платником податку внаслідок відчуження майнового паю, безпосередньо отриманого нею у власність в процесі приватизації, не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Доводи касаційної скарги правильності висновків суду першої та апеляційної інстанції не спростовують.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстави для скасування постановлених у справі рішень з мотивів, викладених у касаційній скарзі відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.02.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий суддя І.В.Приходько

Судді І.О.Бухтіярова

О.А.Веденяпін