Ухвала суду № 62592943, 02.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 року м. Київ К/800/35266/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,

за участю: секретаря Шевчук П.О.,

представника позивача Козачука М.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 у справі №826/1148/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.09.2012 №0008962202.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби 26.06.2013 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 02.09.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана» з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2012 року по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Папіртехнотрейд».

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1 та 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем від'ємного значення з податку на додану вартість за травень 2012 року на суму 488564,00грн.

Висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на нікчемність господарських операцій між Приватним акціонерним товариством «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Папіртехнотрейд» за договором від 28.03.2011 №28/03-11 як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби складено акт від 23.08.2012 №647/22-2/33939991 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.09.2012 №0008962202, яким позивачеві зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість за травень 2012 року у розмірі 448564,00грн.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності та документальне підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

В той же час, слід наголосити, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Разом з тим, спрямованість господарських операцій позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Папіртехнотрейд» на реальне настання правових наслідків підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства, зокрема, наданими позивачем договором поставки від 28.03.2011 №28/03-11, специфікаціями до договору за травень 2012 року, податковими накладними за травень 2012 року, платіжними дорученнями за відповідний період.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарської операції, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та спрямованість його дій на отримання реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентом.

В той же час, судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана» було здійснено попередню оплату товару (карбаміду) і за першою подією сформовано податковий кредит у травні 2012 року. При цьому, строк поставки товару сторонами визначено до 31.10.2012.

Станом на момент проведення перевірки (23.08.2012) строк виконання поставки (31.10.2012) не настав, а тому висновки органу державної податкової служби щодо неспрямованості господарських операцій між Приватним акціонерним товариством «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Папіртехнотрейд» на реальне настання правових наслідків зроблено передчасно.

Натомість, у зв'язку із отриманням від Товариства з обмеженою відповідальністю «Папіртехнотрейд» листа щодо неможливості здійснення ним у строк поставки товару за специфікаціями за травень 2012 року та повернення попередньої оплати за товар, позивачем було здійснено згідно податкової декларації за серпень 2012 року, що отримана податковим органом 20.09.2012, коригування суми податкового кредиту за травень 2012 року.

Таким чином, позивач у зв'язку із поверненням йому попередньої оплати за товар правомірно в порядку, передбаченому пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, здійснив коригування суми податкового кредиту самостійно знявши податковий кредит за травень 2012 року по операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю «Папіртехнотрейд».

З огляду на викладене, висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 14.09.2012 №0008962202 є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 у справі №826/1148/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ І.Я. Олендер