ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
09 листопада 2016 року м. Київ К/800/30215/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 у справі № 821/2254/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ватра-Дніпро» до Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішень, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.08.2015 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ватра-Дніпро» до Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішень - відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.08.2015 та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у місті Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області 01.11.2016 звернулась з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.
Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Станом на 01.01.2015 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1218 гривень (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 № 80-VIII).
У відповідності до абзацу 2 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, яка діяла на момент звернення до суду з позовом - 14.07.2015) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
У справі подано позовну заяву майнового характеру - загальна оспорювана за податковими повідомленнями-рішеннями від 05.02.2015 сума становить 456531,75грн.
Таким чином, ставка судового збору, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, є максимальною і складає 4872 грн.
Отже, ставка судового збору, яку відповідач повинен сплатити при поданні касаційної скарги, складає: 4872 грн. х 120% = 5846,4 грн.
Як вбачається з матеріалів поданої касаційної скарги, вимоги частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо сплати судового збору виконано частково, до касаційної скарги додано платіжне доручення від 21.10.2016 № 1417 в сумі 5261,80грн., що свідчить про сплату судового збору не у повному обсязі, встановленому законодавством.
Таким чином, скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним на час подання касаційної скарги законодавством, та надати суду документ про його сплату.
Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Відповідно до частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків.
З доданої до касаційної скарги відповідачем копії постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 вбачається, що таке рішення прийняте в порядку письмового провадження та набрало законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі, що відповідає положенням частини п'ятої статті 254 кодексу адміністративного судочинства України.
Як на підставу для поновлення пропущеного строку, Державна податкова інспекція у місті Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області посилається на те, що відповідачем вже подавалась касаційна скарга на оскаржуване судове рішення, зокрема ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2016 (К/800/424/16) податковому органу було відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а касаційну скаргу повернуто у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору.
Суддя-доповідач зазначає, що невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Як зазначено вище, відповідач всупереч вимогам частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснив сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі при зверненні до суду з касаційною скаргою вперше.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Відповідно до паспорту бюджетної програми на 2016 рік, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 84, за відомчою класифікацією видатків (КПКВК) 3507010 затверджено напрями використання бюджетних коштів із загального фонду для сплати судового збору органами Державної фіскальної служби у розмірі 710982,70 тис. грн.
Податковий орган не надав доказів відсутності на його рахунках коштів та вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення до суду з касаційною скаргою вперше.
Вищевикладене свідчить лише про відсутність у відповідача наміру своєчасно реалізувати своє право на касаційне оскарження.
Враховуючи викладене, наведені податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції підстави пропуску такого строку не є поважними.
На підтвердження поважності пропуску строку відповідачу слід вказати інші підстави та надати відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк, визначений законом.
Зазначені обставини за приписами частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати термін для усунення недоліків.
Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -
У Х В А Л И Л А :
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 у справі № 821/2254/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ватра-Дніпро» до Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.
2. Надати відповідачу строк для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Направити відповідачу копію ухвали для виконання.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 62592855, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 09.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 821/2254/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: