Ухвала суду № 62592814, 09.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

09 листопада 2016 року м. Київ К/800/30314/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Ліквідаційної комісії Харківського міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Харківського міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди,

встановив:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року позов задоволено частково: стягнуто з Ліквідаційної комісії Харківського міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки належних до виплати при звільненні коштів в сумі 7670,67 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року змінено постанову суду першої інстанції, виклавши абзац 2 резолютивної частини постанови в наступній редакції: "Стягнути з Ліквідаційної комісії ХМУ ГУМВС України в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки належних до виплати при звільненні коштів в сумі 5322,06 грн.

Судами встановлено, що наказом від 06.11.2015 р. №631 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 р. №114., а розрахунок з позивачем фактично здійснений платіжним дорученням від 03.06.2016 р. № 60.

Згідно з довідкою, наданою відповідачем на вимогу апеляційного суду, посадовий оклад позивача складає 775 грн. Таким чином, сума грошового забезпечення, що підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за час затримки розрахунку при звільненні з 07.11.2015 р. по 02.06.2016 р. розрахована з розмірі грошового забезпечення позивача складає 5322,06 грн (590,48 грн + 4650,00 грн + 81,58 грн): за період з 07 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року (775грн. /21 робочий день *16 робочих днів) = 590,48 грн.; за грудень 2015 року; січень, лютий, березень, квітень, травень 2016 року (6 міс. *775 грн.) = 4650 грн.; за червень 2016 року (775грн. /19 робочих днів *2 робочих дня) = 81,58 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку - які не є складовими заробітної плати (грошового забезпечення) - не врегульовані положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення. Спеціальним законодавством також не передбачено виплату грошового забезпечення при звільненні працівника міліції (поліції) в інші строки, ніж це передбачено КЗпП України. Тому відповідач при звільненні позивача повинен був сплатити всі належні їй суми в день звільнення та у зв'язку з несвоєчасною сплатою зазначених сум необхідно застосувати вимоги статтей 116, 117 КЗпП України.

У касаційній скарзі Ліквідаційна комісія Харківського міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюється на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ, тощо).

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Ліквідаційної комісії Харківського міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Харківського міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак