Ухвала суду № 62592809, 09.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

09 листопада 2016 року м. Київ К/800/30262/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року апеляційну скаргу відповідача на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 05 вересня 2016 року залишено без руху з підстав несплати 606,32 грн судового збору.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року апеляційну скаргу повернуто відповідачу.

Апеляційний суд виходив з необґрунтованості заявленого 28.09.2016 р. відповідачем клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги (відсутність коштів, призначених на сплату судових витрат), оскільки звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема, юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобов'язані сплачувати відповідний збір. У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем у встановлений судом строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, тому вона підлягає поверненню відповідно до статтей 108, 189 КАС України.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду. Зазначає, що не може сплатити судовий збір з тих мотивів, що відсутні кошти, призначені на сплату судових витрат.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, зважаючи на те, що згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-УШ, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак