Ухвала суду № 62592749, 07.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

07 листопада 2016 року К/800/21224/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2016

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016

у справі № 810/869/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс»

до 1. Державної фіскальної служби України

2. Головного управління ДФС у Київській області

3. Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області

про визнання незаконними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016 у справі № 810/869/16.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016 касаційну скаргу Державної фіскальної служби України, у зв'язку із порушенням ч. 5 ст. 213 КАС України (до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору) залишено без руху, відмовлено скаржнику в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 26.08.2016.

Як вбачається з наявних матеріалів, на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016 скаржником надіслано суду касаційної інстанції платіжне доручення № 1470 від 15.08.2016 про сплату судового збору в сумі 1653,60 грн.

Однак, як встановлено з наявних матеріалів, заявником судовий збір сплачений не у повному розмірі - не доплачено 4 960,80 грн., виходячи з розрахунку: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме: 120% х 5 512,00 грн. (за чотири вимоги немайнового характеру) = 6 614,00 грн.

У зв'язку з чим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.09.2016 касаційну скаргу Державної фіскальної служби України повторно залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги до 30.09.2016.

На підставі розпорядження керівника апарату від 25.10.2016 № 1066 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2016 касаційна скарга Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016 у справі № 810/869/16 перерозподілена на суддю Борисенко І.В.

Як вбачається з наявних матеріалів, на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.09.2016 відповідачем надіслано клопотання від 26.09.2016, в якому зазначено, що позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру, які постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016, задоволено частково. Крім того, одна із чотирьох позовних вимог (визнати податкову декларацію з ПДВ за липень 2015 року ТОВ «Вітаполіс» такою, що подана в день її фактичного отримання органом ДФС - 10.08.2015) заявлена безпосередньо до ДФС, та інші вимоги заявлені до інших органів виконавчої влади, а саме - до ГУ ДФС у Київській області, ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, а ДФС в касаційній скарзі оскаржено лише одну вимогу, тому судовий збір за подання даної касаційної скарги становить 1 653,60 грн., виходячи з розрахунку 120% х 1 378,00 грн., який відповідачем сплачений згідно платіжного доручення № 1470 від 15.08.2016.

Однак, наведені твердження Державної фіскальної служби України є безпідставними, оскільки не відповідають вимогам Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, вимоги ухвал Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016 та від 07.09.2016 відповідачем-1 не виконано, а саме - не надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Виходячи з викладеного та в зв'язку із невиконанням скаржником вимог ухвал від 04.08.2016 та від 07.09.2016, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення названої касаційної скарги.

Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України повернути скаржнику.

2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Державній фіскальній службі України, а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

3. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис

Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко