Рішення № 6259221, 27.07.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

іменем України

"27" липня 2009 р. справа № 5020-1/028 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Алсуфєва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(99003, АДРЕСА_1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мірідіс”

(99058, м. Севастополь, вул. Пролетарська, 21, кв.18)

про стягнення заборгованості в розмірі 20295,64 грн., з яких: 18334,70 грн. основний борг; 1205,56 грн. пеня; 183,34 грн. штраф; 421,70 грн. інфляційні витрати; 150,34 грн. 3% річних;

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_2, довіреність ВМС №976062 від 28.05.2009;

ОСОБА_3, довіреність ВМС №976062 від 28.05.2009;

відповідача не зявився.

01.06.2009 фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мірідіс” (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 20295,64 грн., з яких: 18334,70 грн. основний борг; 1205,56 грн. пеня; 183,34 грн. штраф; 421,70 грн. інфляційні витрати; 150,34 грн. 3% річних.

Представники Позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, на задоволенні позову наполягає.

Відповідач у судове засідання 07.07.2009, 27.07.2009не з`явився, вимоги ухвал суду від 15.06.2009, 07.07.2009 не виконав, витребувані судом документи без поважних причин не надав і не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, ухвали суду від 15.06.2009, 07.07.2009 надіслані на адресу: 99058, м. Севастополь, вул. Пролетарська, буд. 21, кв. 18, яка відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №Г-2/110 від 11.06.2009 /а.с. 19/ є місцезнаходженням Відповідача.

Оскільки Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення, суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2009 між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Мірідіс”(Покупець) укладено договір поставки товару №03/09 (далі Договір), згідно з умовами якого Постачальник зобовязався передати товар у власність Покупця, а останній прийняти його і оплатити на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що кількість товару, який поставляється і його асортимент вказується в накладних, що є невідємними частинами Договору.

За період з 21.01.2009 по 06.02.2009 Відповідачу було поставлено товар на суму 19602 грн., що підтверджується накладними № Ч.П-000065 від 21.01.2009, № Ч.П-000089 від 29.01.2009, № Ч.П-000104 від 02.02.2009, № Ч.П-000133 від 06.02.2009 та актом звірення розрахунків станом на 12.03.2009 /а.с. 10-14/.

Згідно з положеннями статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 3.1. Договору Покупець зобовязаний провести оплату за кожну окрему поставку товару в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту відвантаження кожної партії товару Покупцю.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до акту звірення розрахунків б/н від 12.03.2009 розмір загальної заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором станом на 12.03.2009 становила 19602,00 грн.

26.03.2009 Відповідач оплатив частину заборгованості в розмірі 1267,30 грн. /а.с.15/ Заборгованість за Договором станом на день розгляду справи складає 18334,70 грн. і залишається на даний час непогашеною.

На підставі вищевказаного, суд вважає заборгованість Відповідача у розмірі 18334,70 грн. доведеною і обґрунтованою.

У звязку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобовязань, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню у розмірі 1205,56 грн. та штраф у розмірі 183,34 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

У відповідності із частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Статтею 230 Господарського кодексу України також передбачено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідальність Покупця у вигляді пені передбачена і пунктом 7.1 Договору у разі невиконання умов цього Договору. При цьому пеня обчислюється із розрахунку 0,2% від суми простроченого зобовязання за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно з пунктом 7.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець зобовязаний сплатити Постачальнику штраф в розмірі 1% від вартості поставленого, але не сплаченого товару.

З огляду на вищезазначене, а також здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку розміру пені за період з лютого по травень 2009 року та штрафу, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені у розмірі 1205,56 грн. за вказаний період та штрафа у розмірі 183,34 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Крім того, у звязку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобовязань за договором, Позивач просить стягнути з останнього 3% річних за період з 21.02.2009 по 31.05.2009 у розмірі 150,34 грн. та 421,70 грн. індексу інфляції за період з березня по квітень 2009 року.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги про стягнення з Відповідача 3 % річних за період з 21.02.2009 по 31.05.2009 у розмірі 150,34 грн. та індекс інфляції за період з березня по квітень 2009 року в розмірі 421,70 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем при подачі позовної заяви в суд сплачено державне мито в розмірі 215 грн., що на 12,04 грн. більше розміру державного мита встановленого підпунктом „а” пункту 2 статті третьої Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993 (із заяв майнового характеру ставка державного мита складає 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.).

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 202,96 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. покладаються на Відповідача, а надмірне сплачене державне мито в розмірі 12,04 грн. підлягає поверненню Позивачу з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 33, 34, 44, 47, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мірідіс” (99058, м.Севастополь, вул. Пролетарська, 21, кв.18; ідентифікаційний код 31682896, р/р 26003733866001 в СФ „Приватбанк”, МФО 324935) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (99003, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в СФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324195) заборгованість за договором поставки товару №03/09 від 05.01.2009 в розмірі 20295,64 грн. (двадцять тисяч двісті девяносто пять грн. 64 коп.), з яких: з яких: 18334,70 грн. основний борг; 1205,56 грн. пеня; 183,34 грн. штраф; 421,70 грн. інфляційні витрати; 150,34 грн. 3% річних; витрати по сплаті державного мита у розмірі 202,96 грн. (двісті дві грн. 96 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн. (триста дванадцять грн. 50 коп.).

3.Повернути з Державного бюджету України (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в м. Севастополі, банк отримувача: ДУ ДКУ в м.Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код платежу: 22090200) фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (99003, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в СФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324195) надмірно сплачене державне мито у сумі 12,04 грн. (дванадцять грн. 04 коп.) за квитанцією №012-29 від 29.05.2009, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис В.В. Алсуф`єв