Ухвала суду № 62592085, 08.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 листопада 2016 рокусправа №804/4636/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді:Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

секретарі судового засідання: Федосеєвої Ю.В.,

за участі представника позивача Журавльова О.С.,

представника відповідача Василенка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року у справі №804/4636/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 21.07.2016 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України, в якому просив визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська та Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «Стелс» з податку на додану вартість за червень 2016 року, та вказану податкову декларацію визнати такою, що прийнята датою її фактичного отримання, тобто 13.07.2016 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» з податку на додану вартість за червень 2016 року.

Визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 року такою, що подана у день її фактичного отримання Державною фіскальною службою України - 13.07.2016 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та у задоволенні позову ТОВ «Стелс» відмовити повністю.

Державна фіскальна служба України також не погодилась з рішенням суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача - Державної фіскальної служби України в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Стелс» є юридичною особою (код ЄДРПОУ - 23940869), знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Відповідачі - Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державна фіскальна служба України є суб'єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані їм Податковим кодексом України повноваження.

08.10.2015 року між Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стелс» укладено договір №081020152 про визнання електронних документів (а.с.11-12).

Згідно із зазначеним договором орган ДФС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп'ютерну обробку, забезпечити направлення квитанцій на електронну адресу платника податків.

09.09.2015 року рішенням ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №8280/10/04-62-11-01-43 анульовано реєстрацію ТОВ «Стелс» як платника податку на додану вартість відповідно до абзацу «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового Кодексу України на підставі наявності в Єдиному державному реєстрі інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у справі №804/15083/15, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року, скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Стелс» та скасовано рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 09.09.2015 року №8280/10/04-62-11-01-43 про анулювання реєстрації ТОВ «Стелс» як платника податку на додану вартість (а.с.17-21).

13.07.2016 року ТОВ «Стелс» направило Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в електронному вигляді податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 року, однак документ не було прийнято, що підтверджується квитанцією №1, в якій зазначено причину неприйняття - «платник податків не був платником ПДВ в період червень 2016 року, дата анулювання реєстрації платника ПДВ 09.09.2015 року» (а.с.13-16).

Дії податкового органу щодо неприйняття податкової декларації, позивач оскаржив до суду.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу було протиправно відмовлено ДФС України в прийнятті декларації за червень 2016 року з посиланням на те, що він не є платником податку на додану вартість, оскільки станом на момент подання декларації за червень 2016 року рішення про анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, скасоване рішенням суду, яке набрало законної сили.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно пункту 49.15 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Наказом Державної податкової адміністрації від 10.04.2008 року №233 затверджена Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису (далі по тексту - Інструкція).

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Інструкції квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - це електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - це електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Відповідно до пункту 7.4 розділу 3 Інструкції перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з пунктом 7.5 розділу 3 Інструкції підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин (пункт 7.6 розділу 3 Інструкції).

Відповідно до пункту 7 розділу 1 Інструкції підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є:

- його відповідність затвердженому формату (стандарту);

- підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»;

- чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до квитанції №1, підставою для відмови в прийнятті декларації стало анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» (а.с.16).

З вказаної квитанції вбачається, що документ (податкову декларацію з ПДВ за червень 2016 року) доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 13.07.2016 року. Далі в квитанції зазначено, що документ не прийнято - порушено вимоги п.48.4 ст.48 Податкового кодексу України, а саме: ІПН не був платником ПДВ в періоді Червень 2016 року.

Проте, як зазначалося вище, рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 09.09.2015 року №8280/10/04-62-11-01-43 про анулювання реєстрації ТОВ «Стелс» як платника податку на додану вартість, скасовано постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у справі №804/15083/15, що набрала законної сили 26.05.2016 року.

Відповідно до частини другої статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта - ДФС України на ту обставину, що дії ДФС України вчинені у період між анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість та набранням законної сили судовим рішенням щодо протиправності такого анулювання, оскільки постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у справі №804/15083/15 набрала законної сили 26.05.2016 року, а податкова декларація була доставлена до ДФС України 13.07.2016 року, тобто після набрання судовим рішенням законної сили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що позивачу було протиправно відмовлено в прийнятті декларації за червень 2016 року з посиланням на те, що він не є платником податку на додану вартість, оскільки станом на момент подання декларації за червень 2016 року рішення про анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість скасоване рішенням суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до пункту 49.13 статті 49 ПК України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно ч.1, ч.3, ч.4 пункту 49.17 статті 49 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, впроваджує та утримує автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності» для надання послуг з подання за допомогою мережі Інтернет в електронному вигляді звітності, обов'язковість подання якої встановлено законодавством, до міністерств, інших органів державної влади та фондів загальнообов'язкового державного страхування.

Опис форматів (стандартів), структура електронних документів, що забезпечує подання електронної звітності до автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності», повинні розміщуватися та підтримуватися в актуальному стані на безоплатній для користувачів основі на загальнодоступних інформаційних ресурсах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику та тих органів державної влади, до яких обов'язковість подання звітності встановлена законодавством.

Автоматизована система «Єдине вікно подання електронної звітності» та всі її компоненти є державною власністю.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині вимог до ДФС України, оскільки декларацію позивача за червень 2016 року відхилено на центральному рівні під час автоматичного виконання пункту 49.8 статті 49 ПК України, тобто декларація до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська не надходила.

Крім того, відомості щодо стану позивача (опис форматів (стандартів)) в автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС України на час подання позивачем електронної декларації 13.07.2016 року не відповідали актуальному стану, який змінився з 26.05.2016 року у зв'язку з набранням законної сили судового рішення.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що Державна фіскальна служба України протиправно не прийняла декларацію позивача з податку на додану вартість за червень 2016 року, тому зазначену декларацію необхідно вважати такою, що подана у день її фактичного отримання Державною фіскальною службою України засобами електронного зв'язку.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо спростування висновків суду першої інстанції стосовно визнання протиправними дій ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо відмови у прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2016 року, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки оскаржуваним рішенням в задоволенні таких вимог відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною фіскальною службою України не доведено правомірність дій щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» з податку на додану вартість за червень 2016 року.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Згідно частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року у справі №804/4636/16 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року у справі №804/4636/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 10 листопада 2016 року.

Головуючий суддя І.В.Юрко

Судді М.М.Гімон

С.Ю.Чумак