Рішення № 62590698, 09.11.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/8065/15-ц 22-ц/774/1739/К/16

Справа № 182/8065/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1739/К/16 суддя Рибакова В.В.

Категорія № 55 (IV) Суддя-доповідач - Барильська А.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Зубакової В.П., Михайлів Л.В.,

секретар: Чубіна А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, в порядку ст. 197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «АКБ «Капітал» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, середнього заробітку за період затримки видачі трудової книжки та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» (надалі - ПАТ «АКБ «Капітал»), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «АКБ «Капітал» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, середнього заробітку за період затримки видачі трудової книжки та моральної шкоди, який уточнила та в обґрунтування позову зазначила, що з 24.09.2007 року вона працювала у ПАТ «АКБ «Капітал». Наказом № 201-к від 12.10.2015 року її було звільнено з 12.10.2015 року у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, з виплатою компенсації за невикористану відпустку в розмірі 33 календарних дні та виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку.

Вихідна допомога в розмірі середньомісячного заробітку та компенсація за 33 дні відпустки їй було виплачено 15.10.2015 року, а трудову книжку вона отримала 26.10.2015 року. Вважає такі дії ПАТ «АКБ «Капітал» незаконними, оскільки власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у день звільнення.

Таким чином, ПАТ «АКТ «Капітал» незаконно здійснив всі виплати 15.10.2015 року, затримавши розрахунок на 4 дні, а видачу трудової книжки затримав на 14 днів, у зв'язку з чим їй підлягає до виплати середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 924 грн. 64 коп., за період затримки видачі трудової книжки - 3236 грн. 24 коп.

Також зазначає, що із-за несвоєчасного розрахунку з нею при звільненні та несвоєчасного отримання трудової книжки вона зазнала моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях, душевному болю, була вимушена шукати засоби для влаштування свого життя. Психологічні переживання безпосередньо вплинули на стан її здоров'я: боліла голова, підвищувався тиск. Розмір завданої їй моральної школи оцінила у 2000 грн.

У зв'язку з тим, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.07.2015 року № 466 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.07.2015 року було прийнято рішення № 140 про запровадження з 21.07.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» (код ЄДРПОУ 13486837, МФО 334828, місцезнаходження: 83001, Україна, м. Донецьк, вул. Артема, 63), вона вважає за необхідне другим відповідачем зазначити саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал».

Просила суд стягнути з відповідача тимчасової адміністрації ПАТ «АКБ «Капітал» середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 924 грн. 64 коп., середній заробіток за період затримки видачі трудової книжки - 3236 грн. 24 коп. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2016 року позов ОСОБА_3 - задоволено частково.

Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 924 грн. 64 коп., за період затримки видачі трудової книжки суму в розмірі 3236 грн. 24 коп., у відшкодування моральної шкоди 300 грн. В іншому - відмовлено.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2016 року заява представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду від 25.04.2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, за період затримки видачі трудової книжки, моральної шкоди - залишена без задоволення.

Додатковим рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2016 року доповнено заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.04.2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, за період затримки видачі трудової книжки, моральної шкоди наступним: Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» на користь держави судовий збір в розмірі 1102 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі відповідач Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_3 в задоволенні позову.

Зокрема, апелянт посилається на те, що судом не враховано, що Фонд гарантування вкладів не вступав з позивачем в жодні трудові відносини, не приймав позивача на роботу та не звільняв, а також не міг затримати видачу трудової книжки позивачу, оскільки вона ніколи в Фонді не перебувала.

Зазначає, що на підставі постанови Правління НБУ від 20.07.2015 року № 466/БТ ПАТ «АКБ «Капітал» віднесено до категорії неплатоспроможних, у зв'язку з чим було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів на тимчасову адміністрацію в ПАТ «АКБ «Капітал» - Лемеша М.В. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 31.07.2015 року змінено уповноважену особу Фонду та призначено ОСОБА_6

Так, судом не враховано, що у відповідності із Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вся документація Банку, в тому числі відомості щодо працівників банку, знаходяться у уповноваженої особи, у зв'язку з чим у Фонду гарантування вкладів відсутня будь-яка інформація щодо позивача. Так, уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень, має право приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, а, відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку та провести з ним розрахунок. В даному випадку саме уповноваженій особі було надано повноваження щодо звільнення позивача та проведення розрахунку з нею, а тому він є належним відповідачем по справі.

Також апелянт вважає, що позивачем не підтверджено факту спричинення їй моральної шкоди, не доведено факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням та шкодою.

Позивач та відповідачі Тимчасова адміністрація ПАТ «АКБ «Капітал», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «АКБ «Капітал» в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с. 137-139).

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи, являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог ч. 3 ст. 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, ст. 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та ст. 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку учасників процесу в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду від 25 квітня 2016 року та додаткове рішення суду від 15 серпня 2016 року - скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_7, з наступних підстав.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_3 працювала в ПАТ «АКБ «Капітал» з 24 вересня 2007 року на різних посадах, а з 02 березня 2015 року - начальником відділу № 52 ПАТ «АКБ «Капітал» в м. Нікополь (а.с. 7-8).

Відповідно до наказу № 201-к від 12 жовтня 2015 року тимчасової адміністрації ПАТ «АКБ «Капітал», ОСОБА_3 була звільнена з посади начальника відділення № 52 ПАТ «АКБ «Капітал» в м. Нікополь з 12 жовтня 2015 року за скороченням штату працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗПП України, з виплатою компенсації за невикористану відпустку у розмірі 33 календарних днів та виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку на підставі наказу № 115-к від 07.08.2015 року, про що ОСОБА_3 письмово попереджена 07.08.2015 року (а.с. 3).

З матеріалів справи вбачається, що остаточний розрахунок при звільненні, а саме - виплату вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку та компенсацію невикористану відпустку у розмірі 33 календарних днів, позивачу було здійснено 15 жовтня 2015 року (а.с. 4-6).

Згідно копії експрес-накладної «Нова Пошта» № 59000139030078 від 23.10.2015 року, позивач ОСОБА_3 отримала трудову книжку від ПАТ «АКБ «Капітал» 26 жовтня 2015 року (а.с. 14).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 та стягуючи середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 924 грн. 64 коп., середній заробіток за період затримки видачі трудової книжки суму в розмірі 3236 грн. 24 коп. та у відшкодування моральної шкоди 300 грн. саме з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «АКБ «Капітал», суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «АКБ «Капітал» перебуває у стані припинення.

Колегія суддів не може повністю погодитись з даними висновками суду, з наступних підстав.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.07.2015 року № 466/БТ «Про віднесення ПАТ «АКБ «Капітал» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.07.2015 року № 140 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Капітал», згідно з яким з 21.07.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову ліквідацію в ПАТ «АКБ «Капітал» - Лемеша Миколу Володимировича, якому передано всі повноваження передбачені Розділом VII Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 146 від 31.07.2015 року змінено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Капітал» та уповноваженою особою Фонду на тимчасову ліквідацію в ПАТ «АКБ «Капітал» призначено ОСОБА_6.

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ «АКБ «Капітал», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 12, ст.ст. 34-38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 191 від 19.10.2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Капітал» до 20 листопада 2015 року включно.

Відповідно до постанови правління Національного банку України від 29.10.2015 року № 753 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКБ «Капітал», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів прийнято рішення від 29.10.2015 року № 195 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «Капітал» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Спеціальним законом у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон), положення якого є обов'язковим до виконання.

Частиною 3 ст. 34 даного Закону передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Згідно абз. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 36 вказаного Закону, протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 37 Закону, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як вбачається з матеріалів справи, саме уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «АКБ «Капітал» ОСОБА_6 винесено наказ № 201-к від 12.10.2015 року про звільнення позивача ОСОБА_3 т зроблено відповідний запис у трудовій книжці.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не врахував зазначені положення Закону та дійшов помилкового висновку про стягнення відповідних сум на користь ОСОБА_3 саме з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «АКБ «Капітал», а тому погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що Фонд гарантування вкладів не вступав з позивачем в жодні трудові відносини, не приймав позивача на роботу та не звільняв, а також не міг затримати видачу трудової книжки позивачу, оскільки вона ніколи в Фонді не перебувала.

Разом з тим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 47 та ст. 116 КЗпП України, позивачу при звільненні не було виплачено всіх належних їй сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Колегія суддів погоджується з визначеним судом першої інстанції розрахунком та розміром середнього заробітку за час затримки розрахунку, виходячи із наявної в матеріалах справи довідки про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, виданої ПАТ «АКБ «Капітал» (а.с. 5), який за період з 12.10.2015 року по 15.10.2015 року становить 924 грн. 64 коп. та підлягає стягненню саме з тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», як належного відповідача по справі, на користь позивача.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 щодо стягнення середнього заробітку за період затримки видачі трудової книжки, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Пунктом 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, щооскільки згідно зі ст. 235 КЗпП оплаті підлягає вимушений прогул, вимоги працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню в тому разі і за той період, коли з вини власника або уповноваженого ним органу була затримана видача трудової книжки або неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника.

Згідно зі ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статей 11, 27, 60 ЦПК, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.

Доказами в розумінні ст. 57 ЦПК України є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Так, позивачем, відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду не надано належних доказів того, що несвоєчасна видача трудової книжки, яка нею була отримана 26.10.2016 року, перешкоджала її працевлаштуванню.

Однак суд першої інстанції зазначені вище вимоги закону не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в в цій частині.

Таким чином колегія суддів вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення середнього заробітку за період затримки видачі трудової книжки.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки право позивача порушено несвоєчасним проведенням розрахунку при звільнення, то, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Факт заподіяння такої шкоди у зв'язку з неможливість отримати під підприємства усіх належних їй виплат при звільненні та неможливість вільно розпоряджатись зазначеними коштами, встановлений в судовому засіданні. Так, порушення трудового законодавства щодо своєчасної виплати належних при звільненні сум ОСОБА_3, спричинили позивачу моральні страждання, які негативно впливають на її життя, здоров'я, вона відчуває глибокий психологічний дискомфорт, порушена її душевна рівновага.

У зв'язку з чим доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не підтверджено факту спричинення їй моральної шкоди, не доведено факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням та шкодою, колегією суддів відхиляються.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди позивачу, слід враховувати роз'яснення, викладені п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до яких, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Так, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, і з врахуванням глибини душевних страждань позивача та характеру і тривалості винних дій відповідача, відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 100 грн.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням в нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та стягнення з тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 924,64 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, додатковим рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2016 року доповнено заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.04.2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, за період затримки видачі трудової книжки, моральної шкоди наступним: Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» на користь держави судовий збір в розмірі 1102 грн. 40 коп.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», уразі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, з Тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» на користь держави підлягає стягненню судовий збір, який підлягав сплаті за подачу позовної заяви в розмірі 1102 грн. 40 коп. (551,20 грн. щодо вимог майнового характеру + 551,20 грн. щодо вимог немайнового характеру).

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб -задовольнити частково.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2016 року та додаткове рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2016 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до Тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «АКБ «Капітал» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, середнього заробітку за період затримки видачі трудової книжки та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 924 грн. 64 коп. та у відшкодування моральної шкоди 100 грн.

Стягнути з Тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» на користь держави судовий збір в розмірі 1102 грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: В.П. Зубакова

Л.В. Михайлів