Рішення № 62589879, 08.11.2016, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/902/16-ц

Провадження № 2/177/639/16

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

08 листопада 2016 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Коваль Н. В.

за участі: секретаря Зборівської І. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

20.04.2016 року представник позивача за довіреністю - адвокат Чишинська А.В. звернулася до суду з вказаною позовною заявою, уточнивши заявлені вимоги, просила суд стягнути з відповідача на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі за текстом - МТСБУ) грошові кошти в розмірі понесених витрат в сумі 8169,39 грн. та судові витрати по справі в розмірі 1378,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що внаслідок ДТП, що відбулася 28.11.2012 року з вини відповідача ОСОБА_1, яка керувала автомобілем НОМЕР_1, НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який на праві власності належить ОСОБА_4, чим останньому, відповідно до заключення експерта, спричинено матеріальні збитки в розмірі 9371,27 грн.

Враховуючи те, що на дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, власник пошкодженого в ДТП автомобіля ОСОБА_4, звернувся до позивача з вимогою виплатити йому страхове відшкодування.

За рахунок коштів фонду захисту потерпілих, на підставі поданої ОСОБА_4 заяви, останньому виплачено МТСБУ суму страхового відшкодування в розмірі 7 809,39 грн. та 360,00 грн. в рахунок витрат на послуги аварійного комісара, що становить 8169,39 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку завдані збитки не компенсував, після проведення виплати в силу ст. 1191 ЦК України, п. 2 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів", у МТСБУ виникло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Представник позивача правом на участь в судовому засіданні не скористалася, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позов підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала (а.с. 33-34).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про проведення судових засідань на 07.07.2016 року, 15.09.2016 року та 08.11.2016 року повідомлена належним чином, про що свідчать відповідні поштові повідомлення, які вона особисто отримала в 06.07.2016 року, 12.08.2016 року та 23.09.2016 року (а.с. 67, 68, 70). Отже на підставі ст.ст. 74, 76 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим.

Зі згоди представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 28.11.2012 року, близько 11:45 години, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул. Косіора в м. Кривому Розі та виконуючи маневр розвороту на перехресті вул. Косіора - вул. Костенко, не зайняла відповідне крайнє положення на проїзній частині, а саме - на трамвайній колії попутного напрямку, та при зміні напрямку руху не надала дороги автомобілю НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався по трамвайній колії в попутному напрямку, внаслідок чого відбулося зіткнення, в результаті якого автомобілі отримали механічні пошкодження, тобто здійснила дії, передбачені ст. 124 КпАП України.

Постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27.07.2013 року, яка набрала законної сили 02.10.2013 року, в діях ОСОБА_1 встановлено наявність вини у скоєнні ДТП та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 5-6 ).

Оскільки в розумінні ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, вище вказані обставини ДТП доказуванню не підлягають.

30.11.2012 року ОСОБА_4 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з повідомленням про ДТП, яка сталася 28.11.2011 року за участі автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якої не була застрахована, та автомобіля НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, який на праві власності належить ОСОБА_4, цивільно-правову відповідальність якого була застрахована в ПрАТ НФСК «ДОБРОБУТ» (а.с. 39).

Факт належності автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_4 та факт страхування його цивільно-правової відповідальності, а також право керування вказаним автомобілем ОСОБА_3, підтверджується технічним паспортом та полісом страхування, чинним на момент ДТП, посвідченням водія та довіреністю (а.с. 44-46, 48).

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 413/12 від 21.12.2012 року про визначення матеріальної шкоди, складеного СПД ОСОБА_5, розмір матеріального збитку, завданого ОСОБА_4 пошкодженням автомобіля, становить 9371,27 грн. (а.с. 8), про що останнім було подано 11.11.2013 року заяву до МСТБУ щодо відшкодування вказаної суми збитку ( а.с. 7)

Нормами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до пп. а) п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У зв'язку з настанням події, передбаченої пп. а) п. 41.1. ст. 41 Закону, МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілому ОСОБА_4 в розмірі 7809,39 грн., що підтверджується копією наказу МТСБУ № 758 від 10.02.2014 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та копією платіжного доручення № 1/1-19562 від 11.02.2014 року (а.с.9,11).

Ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Таким чином, після проведення виплати на користь ОСОБА_4, тобто з 11.02.2014 року, у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до винної особи - ОСОБА_1

МТСБУ 13.02.2014 року направив на адресу відповідача регресну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу (а.с.37,38), проте остання дій, спрямованих на відшкодування шкоди не здійснила.

Крім того, судом встановлено, що за послуги аварійного комісара, позивачем МТСБУ понесено додаткові витрати у розмірі 360 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 92 від 09.06.2015 року, дорученням № 19562 від 05.12.2012 на виконання робіт, актом про виконання робіт від 15.11.2013 року (а.с. 11, 40-43).

Суд, вважає, що в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують той факт, що позивач має обґрунтоване право на регресне відшкодування грошових коштів в розмірі понесених витрат 8169,39 грн. до відповідача, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та спричинену шкоду в добровільному порядку відмовляється відшкодувати, тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.

Оскільки рішення постановляється на користь позивача, то відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1378 грн. (а.с.21).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88 ч.1, 208 ч.1 п.2, 213,215, 224, 226 ЦПК України, ст. ст. 11, 1191 Цивільного Кодексу України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Радушне Криворізького району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, розташованого за адресою: 02154, бульвар Русанівський, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 21647131, р/р 2600202284871 в ПАТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, 8169 (вісім тисяч шістдесят дев'ять) гривень 39 коп. - кошти в розмірі понесених витрат, в порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Радушне Криворізького району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, розташованого за адресою: 02154, бульвар Русанівський, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 21647131, р/р 2600202284871 в ПАТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, суму судового збору в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, яка може бути подана відповідачами протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: