Постанова № 62588844, 09.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1930/15

Категорія: 9 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з позовом, з урахуванням уточнення, про: 1) визнання протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо не включення його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Імексбанк»; 2) зобов'язати Уповноважену особу Фонду надати до Фонду додаткову інформацію щодо виплати відшкодування за рахунок коштів Фонду 158 996 гривень (арк.спр.124); 3) зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати позивачу кошти у розмірі 158 996 гривень за його вкладом.

Свої позовні вимоги, ОСОБА_2 обґрунтував посиланням на ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка гарантує кожному вкладнику банку - фізичній особі, відшкодування коштів за його вкладом за рахунок Фонду у сумі, що не перевищує 200 000 гривень.

Відповідачі позов не визнали, свої заперечення обґрунтували тим, що 16.01.2015 року ОСОБА_3 були проведені протиправні операції по дробленню свого депозиту та перерахування коштів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Зазначені перерахування відбулися всупереч постанови НБУ від 15.01.2015 року «Про віднесення банку до категорії проблемних», всупереч постанови НБУ від 16.09.2013 року «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України». З цього приводу уповноважена особа Фонду звернулась з заявою до правоохоронних органів. Зазначені обставини, на думку відповідачів, дають підстави вважати правочин з перерахування коштів ОСОБА_3 на рахунок ОСОБА_2 нікчемним в силу п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження.

Судом надсилалися повідомлення за місцезнаходженням відповідача, яке зазначено у відомостях про нього в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але він в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» щодо не включення ОСОБА_2 (НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Імексбанк» за договором банківського рахунку від 16.01.2015 року №1970011474 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 158 995,91 гривні за рахунок коштів Фонду ОСОБА_2 (НОМЕР_1) за договором банківського рахунку від 16.01.2015 року №1970011474 укладеним з ПАТ «Імексбанк». Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_2 (НОМЕР_1) в загальний реєстр вкладників ПАТ «Імексбанк», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів фонду, за договором банківського рахунку від 16.01.2015 року №1970011474, укладеним з ПАТ «Імексбанк» на суму 158 995,91 гривень. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернулися до суду з апеляційними скаргами на зазначену постанову. Апелянти просять скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що 16.01.2015 року ОСОБА_3, дія в інтересах ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), уклала з ПАТ «Імексбанк» договір банківського рахунку №1970011474, відповідно до якого на ім'я позивача було відкрито поточний рахунок в іноземній валюті (т.1 а.с.137).

16.01.2015 року ОСОБА_3 здійснила перерахунок зі свого поточного рахунку у ПАТ «Імексбанк» НОМЕР_2 на рахунок НОМЕР_3, відкритий нею на користь ОСОБА_2 - 10 000 доларів США (т.1 а.с.159, 160).

15.01.2015 року постановою НБУ №16/67 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії проблемних» ПАТ «Імексбанк» було визнано проблемним строком на 180 днів, та були встановлені певні обмеження щодо його діяльності.

25.01.2015 року постановою НБУ №50 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних» банк був віднесений до неплатоспроможних.

26.01.2015 року постановою виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено розпочати з 27.01.2015 року процедуру виведення ПАТ «Імексбанк» з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію.

Станом на 27.01.2015 року залишок коштів на банківському рахунку НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_2 у ПАТ «Імексбанк» склав 10 000,00 доларів США, що відповідно до курсу НБУ (1589.9591) дорівнювало 158 995,91 гривні (т.1 а.с.13).

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведена наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Однак, колегія суддів не погоджується з вищевикладеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно до вимог ч.1 ст.3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Частинами 1, 2, 3 ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визначено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до вимог ч.5 ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно до вимог ч.6 ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з невключенням позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів згідно вкладів за рахунок Фонду гарантування вкладів.

Згідно до вимог ч.2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до вимог п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, у випадку, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

За приписами ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На виконання приписів наведених норм Закону наказом Уповноваженої особи № 34-в від 05.02.2015 року була створена комісія та призначено проведення перевірки укладених Банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки (надалі - правочини).

Метою проведення перевірки було встановлення фактів штучного створення правових підстав для отримання вкладниками/клієнтами Банку виплат сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд), а також виявлення правочинів, що можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, наведені в п.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон).

Перевірка проводилась в т.ч. у відповідності до вимог «Методичних рекомендацій стосовно процедури тимчасового обмеження уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у неплатоспроможному банку банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам», затверджених протоколом Виконавчої дирекції Фонду гарантування № 036/15 від 10.02.2015 року, та здійснювалась за всіма типами банківських рахунків, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників/клієнтів Банку.

За наслідками проведеної перевірки було виявлено ряд правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду.

Так, в ході перевірки було виявлено ряд операцій із зняття готівкових коштів з рахунків фізичних осіб, відкритих в установі Банку, з подальшим нібито внесенням знятої суми на рахунки(ок) іншої(их) фізичної(их) особи(іб), відкриті в установі Банку.

Результатом таких операцій стало збільшення суми гарантованого відшкодування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Такими операціями були правочини здійснені позивачем, а саме - 16 січня 2015 року у відділенні AT «ІМЕКСБАНК» у м. Миколаєві було проведено операцію з перерахуванню коштів і власного рахунку ОСОБА_3 на рахунки інших осіб грошових коштів, а саме на рахунок ОСОБА_2 на суму 158 100,05 грн.

Як вже зазначалось вище, частина перша статті 26 Закону, передбачає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути більшою за 200 000 гривень.

При цьому, вкладником у розумінні названого закону є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката: а зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України (п.4 ч.1 ст.2, п.1 ч.6 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Інших підстав, які слугували для відшкодування коштів вкладникам, Закон не визначає.

Крім того, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що вказана операція по перерахуванню коштів була проведена в період застосування обмежень, встановлених постановою Правління Національного банку України № 16/БТ від 15.01.2015 року «Про віднесення банку до категорії проблемних».

Так, 15.01.2015 року Правлінням Національного банку України була прийнята постанова №16/БТ «Про віднесення АТ «ІМЕКСБАНК» до категорії проблемних».

На підставі вказаної постанови АТ «ІМЕКСБАНК» було віднесено до категорії проблемних, крім того, для стабілізації діяльності Банку та відновлення його фінансового становища запроваджено певну низку обмежень, в тому числі - заборонено здійснювати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, що призводять до збільшення гарантованої суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Фактично, 15.01.2015 року всім філіям і відділенням АТ «ІМЕКСБАНК» було заборонено приймати депозитні вклади та/або здійснювати поповнення існуючих депозитних рахунків.

Втім, встановлені Національним банком України обмеження, філією банку, щодо укладення договору банківського вкладу та поповнення вкладних рахунків гр. ОСОБА_5 дотримано не було.

Зазначена обставина свідчить про штучність та фіктивність спірного правочину і створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум гарантованого відшкодування за проведеними операціями та їх нікчемність.

Перерахування «реальних» грошових коштів в дійсності не проводилось, натомість на підставі поданих Банку платіжних документів відбувалось виключно коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобов'язань, що в свою чергу призвело до збільшення суми гарантованого відшкодування фізичній особі ОСОБА_3

Крім того, судова колегія робить наголос на тому, що чинним законом передбачена можливість повернення надлишку вкладу, більш ніж 200 000 грн. Це передбачено можливістю повернення у четвертій черзі кредиторів при ліквідації банку.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідачі, які є суб'єктами владних повноважень свою позицію колегії суддів доказали та обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Уповноваженої особо Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року скасувати, прийняти у справі №814/1930/15 нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: А.В. Крусян