Ухвала суду № 62586999, 08.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Мазурик О.Ф., Махлай Л.Д.,

при секретарі - Синявському Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01 квітня 2016 року по справі за поданням заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1, стягувач Публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро», -

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 звернувся із зазначеним поданням на обґрунтування якого зазначив, що на виконанні перебуває виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2015 року №201/14097/14-ц про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ «БанкКредит Дніпро» 12 468 769,93 доларів США та 9374,96 грн. Виконавче провадження відкрите 17 грудня 2015 року.

Зазначаючи про те, що ОСОБА_1 добровільно не виконав рішення суду, просив тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника. (а.с.2-6)

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01 квітня 2016 року подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 задоволено, тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2015 року № 201/14097/14-ц. (а.с.36)

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на незаконність ухвали, порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання. На обґрунтування скарги зазначив, що не отримував жодної кореспонденції від відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, зокрема постанови про відкриття виконавчого провадження, з матеріалами виконавчого провадження його представник ознайомилась лише 12 квітня 2016 року і на вимогу державного виконавця його представником надані відповідні пояснення стосовно наявності та можливих способів реалізації арештованого майна. Крім того зазначив, що ним вживаються заходи по врегулюванню спору з ПАТ «Банк Кредит Дніпро» і державним виконавцем не наведено доказів ухилення боржника від виконання зобов'язання, а також не враховано, що ПАТ «БанкКредит Дніпро» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки та застави. (а.с.40-44)

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 підтримала скаргу і просила її задовольнити. Представник Банку - ОСОБА_5 заперечувала проти скарги і просила її відхилити.

Інші особи до суду не прибули, про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином про що у справі є докази. ОСОБА_1 був сповіщений врученням повістки представнику ОСОБА_4, цього остання не заперечувала в апеляційному суді. (а.с.87-91)

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів визнала неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 124 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу (далі - ДВС), яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV "Про виконавче провадження" в редакції Закону який був чинним на час постановлення оскаржуваної ухвали(далі - Закон N 606-XIV).

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону N 606-XIV, в редакції Закону який був чинним на час постановлення оскаржуваної ухвали, закріплено право державного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідні роз'яснення містяться і в п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2015 року у справі №201/14097/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» 12 468 769,93 доларів США та 9374,96 грн.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кульменка О.С. від 17 грудня 2015 року відкрито виконавче провадження №49690856, копію постанови направлено боржнику. (а.с.7-8, 10-11)

Заборгованість боржником ОСОБА_1 не погашена, доказів її хоча б часткового погашення до суду не надано.

Розмір заборгованості в сумі 12 468 769,93 доларів США та 9374,96 грн. колегія суддів визнала значною. Державним виконавцем надані завірені копії виконавчого провадження в яких містяться докази вжиття заходів на виконання набравшого законної сили судового рішення, у т.ч. розшук опис та арешт належного боржнику майна, надіслання боржнику повідомлень і виклику до державного виконавця щодо виконання судового рішення. (а.с.7-31)

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження разом із листом про добровільне виконання рішення суду, виклик державного виконавця боржнику ОСОБА_1 були направлені рекомендованими листами із повідомленнями на адресу реєстрації місця проживання боржника, яка зазначена у виконавчому документі про що у матеріалах виконавчого провадження є докази проте ОСОБА_1 ухилився від отримання вимог і повідомлень державного виконавця. (а.с.9-14)

Доводи представника апелянта ОСОБА_4 про те, що вона разом із боржником проживає за адресою реєстрації боржника, проте по пошті вищевказані вимоги і повідомлення не надходили колегія суддів визнала неспроможними, оскільки такі пояснення об'єктивними доказами, у т.ч. довідками поштового відділення, не підтверджені. Такі пояснення спростовуються наявними у справі доказами, зокрема останнє повідомлення ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою проживання повернулось із відміткою працівників пошти «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про ухилення боржника ОСОБА_1 від отримання поштової кореспонденції (повідомлень) щодо примусового виконання рішення суду. (а.с.12, 14, 91)

ОСОБА_1 не надав доказів, у т.ч. виконання зобов'язання за рахунок іпотечного майна, за яких суд мав би можливість дійти висновку про виконання зобов'язань перед кредитором і погашення заборгованості без вжиття заходів про застосування яких просив державний виконавець. Посилання апелянта та його представника, що ОСОБА_1 вживає заходів виконання рішення суду і погашення заборгованості об'єктивними доказами не підтверджені.

Подання подано державним виконавцем Кузьменко О.С., який здійснює виконавче провадження щодо боржника, до Печерського районного суду міста Києва, тобто за місцем знаходження відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який здійснює виконання виконавчого документа. (а.с.1-6, 10-11)

Зважаючи на вищевказані вимоги законодавства та обставини справи в їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення подання, оскільки невжиття таких заходів, у випадку виїзду ОСОБА_1 за межі України, може ускладнити або унеможливити виконання набравшого законної сили рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

О.Ф.Мазурик

Л.Д.Махлай

Справа № 22-ц/796/12966/2016

Унікальний номер 757/15078/16-ц

Головуючий у першій інстанції - Новак Р.В.

Доповідач Левенець Б.Б.