Рішення № 62584261, 01.11.2016, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/10479/16-ц

Провадження № 2/520/4598/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2016 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашникової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного товариства «Черноморзалізобетонбуд» про визнання права власності на 1\2 частину квартири,

Встановив:

Позивач звернувся до суду з вимогами ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на 1\2 частину квартири №1 в будинку №47\1 по пр.-ту ОСОБА_2 в м.Одесі, загальною площею 91,7 кв.м., в тому числі житловою 47,2 кв.м., стверджуючи, що вказана квартира була придбана ним та дружиною ОСОБА_3 у спільну власність на підставі акту прийняття-передачі б\н від 1 листопада 1994 року, надалі вони з дружиною уклали договір про розподіл майна і визначили, що кожному належить 1\2 частина, 27.04.2011 року ОСОБА_3 передала, а він ОСОБА_1 прийняв в дар 1\2 частину квартири №1 в будинку №47\1 по пр.-ту ОСОБА_2 в м.Одесі, що іншого правовстановлюючого документу на 1\2 частину квартиру крім акту приймання-передачі він не має, і на сьогодні це є перешкодою в реалізації права власності. В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала.

Представник відповідача до суду не з»явився, сповіщався належним чином відповідно до вимог ст..74 ЦПК України.

За згодою позивачевої сторони суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Суд вислухав представника позивача, вивчив надані документи і встановив наступне:

Відповідно до акту приймання-передачі б\н, укладеного 1 листопада 1994 року між ВАТ «Чорномрзалізобетонбуд» в особі голови правління та ОСОБА_1 працівником цього товариства, що перебував на квартирному обліку за №4, ВАТ «Чорноморзалізобетонбуд» передає, а ОСОБА_4 приймає трикімнатну квартиру №1 в будинку №7»А» по пр.-ту Ленінської «Іскри» (нині пр.-т ОСОБА_2, будинок №47/1), загальною площею 88,5 кв.м., в тому числі житловою 47,2 кв.м. Акт приймання-передачі від 1.11.1994 року ОСОБА_1 надав до КП «ОМБТІ та РОН» і 27.01.1995 року отримав реєстраційне посвідчення про реєстрацію за ним ОСОБА_1 права власності квартири №1 в будинку №47\1 по пр.-ту Ленінської «Іскри». 14.04.2011 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3 уклали договір про розподіл спільного майна, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 і зареєстрований в реєстрі за №611, за умовами якого у власність ОСОБА_3 переходить 1\2 частина квартири №1 в будинку №47\1 по пр.-ту ОСОБА_2, загальною площею 91,7 кв.м., в тому числі житловою 47,2 кв.м., у власності ОСОБА_1 залишається 1\2 частина цієї квартири. 27 квітня 2011 року ОСОБА_3 і ОСОБА_1 уклали договір дарування, за умовами якого ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв в дар 1\2 частину квартири №1 в будинку №47\1 по пр.-ту ОСОБА_2 в м.Одесі, загальною площею 91,7 кв.м., в тому числі житловою 47,2 кв.м. Договір дарування посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 і зареєстровано в реєстрі за №647. До державного реєстру прав власності на нерухоме майно на ім.»я ОСОБА_1 відомості внесені відповідно до договору дарування на 1\2 частину квартири. ОСОБА_1 має намір оформити відчуження квартири. У зв»язку з тим, що реєстрація його права власності на 1\2 частину квартиру не проведена нотаріус не посвідчує договір відчуження квартири. Оформити реєстрацію права власності на 1\2 частину квартири на підставі акту приймання- передачі не надається можливим з тих підстав, що загальна площа квартири в акті зазначена як 88,5 кв.м.,а в інших правовстановлюючих документах як 91,7 кв.м.

Представник позивача пояснила наявність розбіжностей в загальній площі квартири тим, що в акті приймання-передачі загальна площа квартири вказана за проектом, а в договорі дарування і договорі розподілу спільного майна подружжя за фактично існуючим розміром. Посилаючись на положення ст.392 ЦК України позивач вимагає визнати за ним право власності на 1\2 частину квартири №1 в будинку №47\1 по пр.-ту ОСОБА_2 в м.Одесі загальною площею 91,7 кв.м., в тому числі житловою 47,2 кв.м.

На підтвердження своїх вимог позивачева сторона посилались на такі докази: акт приймання-передачі житлової площі в особисте користування від 1.11.1994 року, технічний паспорт на квартиру від 1.11.1994 року і від 11.04.2011 року, договір розподілу спільного майна подружжя, договір дарування 1\2 частини квартири, свідоцтво про смерть ОСОБА_3, лист-відповідь приватному нотаріуса з КП «БТІ», звіт про незалежну оцінку квартири.

При вищевикладених обставинах суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав:

Підставами виникненняправа власності є різноманітні обставини (юридичні факти), з якими норми права пов'язують встановлення правовідносин власності. Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК це можуть бути будь-які підстави, що не заборонені законом. Частина 2 ст. 328ЦКвстановлює загальну презумпцію правомірностінабуття права власності.Тобто припускається, що право власності набуте на законних підставах.

Договір, як узгоджене волевиявлення двох осіб, є підставою виникнення права власності в тих випадках, коли в ньому є намір передачі такого права від відчужувача до набувача. Це може бути купівля-продаж, дарування, міна тощо.

Дослідивши і проаналізувавши наданий акт приймання-передання жилої площі, укладений сторонами 1.11.1994 року, суд вважає, що у даному випадку мало місце узгоджене волевиявлення ТОВ «Чорноморзалізобетонбуд» в особі голови правління товариства і ОСОБА_1 передати право власності на квартиру №1 в будинку №47\1 по пр.-ту ОСОБА_2 від товариства до ОСОБА_1 До того ж, в акті є посилання на укладений між сторонами контракт.

Стаття 334 ЦК визначає, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже момент виникнення права власності у набувача визначений у ЦК диспозитивно. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ст. 182ЦК). Суд встановив, що в листопаді 1994 року квартира перейшла у володіння і користування ОСОБА_1, а 27.01.1995 року КП «ОМБТІ та РОН» виконало реєстрацію прав ОСОБА_1 на вказану квартиру. З 2013 року державну реєстрацію прав проводитьДержавна реєстраційна служба України. Відповідно до положень ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстрація права власностів Державному Реєстрі речових прав обов'язково проводитися у випадку, якщо правовстановлюючий документ на нерухомість (договір купівлі-продажу нерухомого майна, договір дарування, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину та т. і.) не був зареєстрований в Держреєстрі прав або був зареєстрований раніше в БТІ, але не внесений до даного Держреєстру прав (документи зареєстровані до червня 2010 року). Відсутність реєстрації в Держреєстрі речових прав означає неможливість для власника вільно розпорядитися своїм майном. В державному реєстрі речових прав внесена реєстрація права ОСОБА_1 на 1\2 частину квартири №1 в будинку №47\1 по пр.-ту ОСОБА_2 в м.Одесі на підставі договору дарування від 27.04.2011 року і відсутня реєстрація права ОСОБА_1 на 1\2 частину цієї квартири на підставі акту приймання-передавання від 1.11.1994 року і договору про розподіл спільного майна подружжя, що є перешкодою для власника вільно розпорядитися своїм майном.

Керуючись ст. ст.213,214,215 ЦПК України, суд

Вирішив

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину квартири №1 в будинку №47\1 по пр.-ту ОСОБА_2 в м.Одесі загальною площею 91,7 кв.м., в тому числі житловою 47,2 кв.м.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача, наданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Калашнікова О. І.