Ухвала суду № 62584064, 28.10.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/8938/16-к Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В.

Провадження № 11-сс/783/679/16 Доповідач: Галапац І. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Галапаца І.І.,

суддів Березюка О.Г., Романюка М.Ф.,

при секретарі Мельниченко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 19 жовтня 2016 року відносно підозрюваного ОСОБА_2,

з участю прокурорів Каверіна С.М., Пандяка М.І.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

встановила:

цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора військової прокуратури Львівського гарнізону ОСОБА_3 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, даною ухвалою визначено розмір застави 1 378 000 грн., внесення якої є підставою для звільнення ОСОБА_2 з-під варти та встановлення щодо нього, визначених слідчим суддею обовязків, передбачених ст. 194 КПК України.

Визначено також строк дії ухвали по 15 грудня 2016 року.

ОСОБА_2 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України (матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016140410000173 11 липня 2016 року) при наступних обставинах: відповідно до постанови Винниківської міської виборчої комісії м. Львова Львівської області від 27.10.2015р. №66 «Про визнання обраними депутатів Винниківської міської ради м. Львова Львівської області» останній обраний депутатом Винниківської міської ради від міської організації політичної партії «Громадянська Позиція».

Будучи відповідно до ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» представником інтересів територіальних громад міста, виборців свого виборчого округу, тобто особою, яка здійснює функцію представника місцевого самоврядування, а відтак, відповідно до Примітки 1 ст. 364 КК України службовою особою місцевого самоврядування, згідно вимог ст. ст. 68, 144 Конституції України, ч.1 ст. 26, ч.13 ст. 46, ч.1,4,7,8,10,11 ст. 47, ч. 2, 4, 6 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 18, 19 Закону «Про статус депутатів місцевих рад», ОСОБА_2 зобовязаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України; приймати рішення, які є обовязковими до виконання на відповідній території; представляти інтереси територіальної громади, виборців свого виборчого округу; виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу; виконувати їх доручення в межах своїх повноважень наданих законом; брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування; керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від яких його обрано; не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях; керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності; не приймати будь-яких гонорарів, подарунків; не отримувати винагород безпосередньо чи опосередковано за дії, повязані із здійсненням ним депутатських повноважень; брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить тощо.

У порушення указаних вище нормативно-правових актів ОСОБА_2, з метою протиправного особистого збагачення, шляхом отримання неправомірної вигоди для себе, поєднаного з вимаганням, діючи за попередньою змовою з депутатами Винниківської міської ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 став на шлях злочинної діяльності.

01.06.2016р. голова Житлово-будівельного кооперативу «Рідний Дім» ОСОБА_6 подав до Винниківської міської ради документи для продовження договору оренди земельної ділянки за адресою: Львівська область, м. Винники, вул. Сахарова, на якій ним, здійснюється будівництво багатоквартирного житлового будинку.

У свою чергу ОСОБА_5, являючись депутатом Винниківської міської ради та заступником голови постійної комісії з питань земельних відносин, охорони навколишнього середовища та архітектури Винниківської міської ради, а також депутати Винниківської міської ради ОСОБА_7 та ОСОБА_2, отримавши інформацію про необхідність продовження ОСОБА_6 оренди земельної ділянки, достовірно знаючи у силу займаної посади, що рішення про продовження оренди земельної ділянки приймається на сесії Винниківської міської ради після його попереднього погодження постійною комісією з питань земельних відносин та охорони навколишнього середовища Винниківської міської ради (далі комісія), вирішили використати указану інформацію з метою вимагання та одержання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди за сприяння у продовженні оренди зазначеної земельної ділянки.

Дійшовши між собою згоди щодо дій кожного з співучасників вчинення вказаного злочину та розподілу ролей між собою, ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_5, 07.07.2016р. під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 в готельно-ресторанному комплексі «КОПА» (Львівська обл., Пустомитівський р-н., с. Пасіки Зубрицькі) повідомив останньому, про необхідність надання їм, неправомірної вигоди у розмірі 10 000 доларів США та однокімнатної квартири, вартістю понад 350 000 грн., за сприяння у продовженні договору оренди земельної ділянки за адресою: Львівська обл., м. Винники, вул. Сахарова. Разом з цим, ОСОБА_7 зазначив, що у разі ненадання вказаної неправомірної вигоди, договір оренди земельної ділянки не буде погоджений комісією, що є наслідком не винесення його на розгляд сесії Винниківської міської ради.

ОСОБА_6, будучи поставлений в умови, за яких відмова від надання ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 неправомірної вигоди, зашкодить його законним правам та інтересам, вимушений був погодитися на неправомірні вимоги останніх.

У подальшому, 05.08.2016р. близько 15:20 на автозаправці «ОККО» (Львівська обл., м. Винники, вул. Галицька, 3) ОСОБА_5 та ОСОБА_2 під час чергової особистої зустрічі з ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, згідно попередньо розробленого плану вчинення вказаного злочину та розподілу ролей між його учасниками, повторно висунули ОСОБА_6 незаконну вимогу щодо необхідності надання їм, неправомірної вигоди, за сприяння у продовженні договору оренди земельної ділянки.

06.10.2016р. ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на отримання неправомірної вигоди для себе, поєднаного з вимаганням, згідно попередньо розробленого плану вчинення вказаного злочину, будучи посадовими особами органу місцевого самоврядування, скориставшись правами голосів депутатів Винниківської міської ради та приналежністю до різних політичних сил, організували належну кількість голосів за винесення позитивного рішення 5 сесії Винниківської міської ради №581 від 06.10.2016р. щодо продовження ТзОВ «Теракота» терміну оренди землі 5 (пять) років, в результаті чого ОСОБА_6 отримав змогу продовжити будівництво багатоквартирного житлового будинку.

17.10.2016р. близько 14:00 год. ОСОБА_6, перебуваючи в офісному приміщенні Житлово-будівельного кооперативу «Рідний Дім», (Львівська обл., м. Винники, вул. Галицька, 29а), на виконання вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_7, передав останнім частину вимагаємої неправомірної вигоди, а саме договір про сплату внесків у ЖБК «РІДНИЙ ДІМ» №2-16-1012/3 на однокімнатну квартиру вартістю понад 350 000 грн., що є підставою для оформлення права власності на вказаний обєкт нерухомості після завершення будівництва.

Отримавши зазначені документи, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, з метою одержання другої частини неправомірної вигоди у розмірі 10 000 доларів США, з метою не бути викритими у вчиненні протиправної діяльності, надали ОСОБА_6 вказівку слідувати за ними на відрізок дороги сполученням «Виннники-Лисиничі», де близько 14:30 год. останній передав під час особистої зустрічі з ОСОБА_5 та ОСОБА_2, грошові кошти в розмірі 10 000 (десять тисяч) доларів США, що станом на 17.10.2016р. згідно офіційного курсу Національного банку України становило 260 000 грн., які залишив на визначеному ОСОБА_5 місці.

Отримана ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від ОСОБА_6 неправомірна вигода у розмірі 10 000 доларів США виявлена та вилучена в цей же день під час проведення огляду місця події.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 покликається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню.

Наголошує, що слідчий суддя не врахувала, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Акцентує, що висновок суду про те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_2 про вчинення інкримінованого йому злочину доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки, згідно протоколу огляду місця події, протоколу обшуку останнього, у підозрюваного не було вилучено жодних імітаційних грошових коштів (про які йдеться у протоколах ідентифікації і вручення), не виявлено таких і в його автомобілі та у затриманих ОСОБА_9, ОСОБА_5

Зазначає, що слідчий суддя визначила розмір застави покликаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, однак не навела таких у судовому рішенні.

Акцентує, що суд неправдиво зазначив в ухвалі про те, що ОСОБА_2 становить підвищену суспільну небезпеку, оскільки співпрацювати з органом досудового розслідування для забезпечення повного і об'єктивного досудового розслідування не бажає та покази надавати відмовляється, що також свідчить про наміри підозрюваного перешкоджати розслідуванню кримінального провадження.

Звертає увагу на те, що дане твердження спростовується протоколом допиту ОСОБА_2 в якості підозрюваного, в якому надано вичерпні пояснення щодо обставин справи.

Також апелянт зазначає, що безпідставними і необґрунтованими є висновки суду про те, що ОСОБА_2 може виїхати за межі України, оскільки згідно довідки ДМС України від 19 жовтня 2016 року №15/3650, паспорт громадянина України ОСОБА_2 для виїзду за кордон серії FE №658138 знаходиться в Личаківському PB м. Львова ГУ ДМС України у Львівській області, а паспорт громадянина України - вилучений та знаходиться в матеріалах справи.

Крім цього наголошує, що прийшовши до висновку про недоведеність стороною обвинувачення наявності виключного випадку для застосування застави в розмірі, що перевищує розмір визначений п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, суд, у мотивувальній частині, всупереч свого висновку призначив заставу, яка перевищує розмір, визначений у даній нормі закону. Далі, у мотивувальній частині ухвали, суд зазначив, що застава яку просить прокурор є надмірною для підозрюваного ОСОБА_2

Також покликається на те, що в судовому засіданні не встановлено та не досліджено підстави для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Вважає, що прокурором військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України не доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК, а у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що перебуваючи на волі, ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджатиме проведенню досудового розслідування, чи зможе продовжити злочинну діяльність чи скоїти новий злочин.

Акцентує, що не було враховано те, що ОСОБА_2: постійно проживає та зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1; характеризується позитивно; інвалід III групи; є депутатом Винниківської міської ради VII скликання; має на утриманні матір похилого віку пенсіонера ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2; виховує неповнолітнього сина ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3; має міцні соціальні звязки перебуває у фактичних шлюбних відносинах з матірю сина ОСОБА_12, яка уклала із захисником договір про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_2

Зазначає, що в судовому засіданні ОСОБА_2 надав суду вичерпні пояснення, відповів на усі запитання та заперечив проти обрання відносно нього запобіжного заходу тримання під вартою, посилаючись на те, що він ухилятися від розслідування та суду не збирається, згідний на будь-які обмеження чи зобовязання, однак, тримання під вартою вважає необґрунтованим.

Звертає увагу на те, що вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не врахував вимоги п.п.3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, а саме, що суд відповідно до юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою.

При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Покликається на те, що не визнання підозрюваним вини не може бути підставою для обрання запобіжного заходу - тримання під вартою.

Вважає, що прокурор в судовому засіданні у своєму клопотанні не довів наявність жодного ризику для обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, а тому, враховуючи зазначені обставини суд мав право і можливість обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.

Просить апеляційну скаргу задоволити. Скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 19 жовтня 2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 та постановити нову, якою обрати останньому запобіжний захід домашній арешт.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ захисника ОСОБА_1 та пояснення підозрюваного ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу з зазначених в ній мотивів, однак просять обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистої поруки народного депутата України ОСОБА_13, думку прокурора про залишення оскаржуваної ухвали слідчого судді без зміни, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Ч.3 ст. 176, ч.1 ст. 183 КПК України передбачено, що найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, який є винятковим та який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язані оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей та інше.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя обґрунтовано встановила, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Колегія суддів вважає, що слідчим суддею при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 вірно враховано особу останнього, його вік, стан здоров'я, сімейний та майновий стан, а також і те, що останній підозрюється у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України за який визначено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, який становить підвищену суспільну небезпеку, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, останній може залишити місце проживання, переховуватися від органів досудового розслідування та суду,знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому, застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти зазначеним вище ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи захисникаОСОБА_1в апеляційній скарзі про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді як домашнього арешту, так і передачі на поруки, є непереконливими.

Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя залишила поза увагою вимоги ч.3 ст. 183 КПК України, яка передбачає, що слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Відтак, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що визначена судом першої інстанції застава у розмірі 1 378 000 грн. є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_2

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальних заробітних плат. Визначення застави в розмірі, який перевищує 80 мінімальних заробітних плат може бути застосований лише у виключних випадках, однак такого випадку стосовно підозрюваного ОСОБА_2 стороною обвинувачення не доведено, про що зазначено і в ухвалі слідчого судді, з чим погоджується і колегія суддів, разом з тим, така слідчим суддею визначена в розмірі однієї тисячі мінімальних заробітних плат, що суперечить зазначеній вище нормі КПК України.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що застава у розмірі вісімдесяти мінімальних заробітних плат, зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України.

Таким чином, виходячи з вимог п.2 ч.3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді слід скасувати та постановити нову ухвалу, якою задоволити клопотання прокурора військової прокуратури Львівського гарнізону ОСОБА_3, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 та визначити йому розмір застави в порядку, передбаченому ч.3 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

постановила:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 задоволити частково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 19 жовтня 2016 року про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, по 15 грудня 2016 року включно, з визначенням застави у розмірі 1 378 000 грн. скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора військової прокуратури Львівського гарнізону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 задоволити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Львівській установі виконання покарань №19 УДПтСУ у Львіській області.

Строк дії ухвали 60 днів з часу його затримання з 17 жовтня 2016 року по 15 грудня 2016 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2 заставу у розмірі вісімдесяти мінімальних заробітних плат, що становить 116 000 грн., яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що застава може бути внесена у визначеному в даній ухвалі розмірі у будь-який момент з часу винесення ухвали, на розрахунковий рахунок апеляційного суду Львівської області №37310002000749; банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ; код банку отримувача МФО 820172; код суду ЄДРПОУ 02892356.

Внесення застави, визначеної судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати у військову прокуратуру Львівського гарнізону Західного регіону України (м. Львів, вул. Клепарівська, 20) за викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання покладених обовязків, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора у кримінальному провадженні прокурора військової прокуратури Львівського гарнізону ОСОБА_3 та старшого слідчого групи слідчого військової прокуратури Львівського гарнізону ОСОБА_14

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17