Рішення № 62583588, 03.11.2016, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/50/16-ц

Провадження № 2/456/588/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"03" листопада 2016 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого: судді Шрамка Р. Т.

з участю секретаря: Панилик О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частко недійним свідоцтва про право на спадщину та визнання права на обов'язкову частку в спадщині, -

встановив:

Позивач, уточнивши свої позовні вимоги, просить суд визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідченого 25.09.2012р. державним нотаріусом Стрийської ДНК на ім'я ОСОБА_2 в частині спадкування 1/12 АДРЕСА_1 та визнання права власності на обов'язкову частку в розмірі 1/12 частини спірної квартири. В обґрунтування позову покликається на те, що її матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві приватної власності належала 1/3 частина АДРЕСА_1. На день смерті матері вона являлась пенсіонером, у зв'язку з чим, при наявності складеного матір'ю заповіту на користь відповідача, вона має право на обов'язкову частку у спадщині, в порядку ст. 1241 ЦК України. У зв'язку з наведеним, вважає, що видане Стрийською ДНК відповідачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом на всю належну їй частку порушує її право на обов'язкову частку у цій спадщині і повинно бути визнаним недійсним.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала, давши пояснення аналогічні наведеним, просить суд позов задоволити в повному обсязі та не заперечує проти прийняття заочного рішення по справі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явилася, причин своєї неявки суду не повідомила, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у її відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи про права та взаємовідносини сторін, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України, проти чого представник позивача не заперечила.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частко недійним свідоцтва про право на спадщину та визнання права на обов'язкову частку в спадщині слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, про що складено відповідний актовий запис № 155.

25 вересня 2012 року державним нотаріусом Стрийської ДНК Костур У.Т. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, складений ОСОБА_3 05.10.2006 року, згідно якого належну спадкодавцю на праві приватної власності 1/3 частину АДРЕСА_1 спадкує ОСОБА_2

З витягу про державну реєстрацію прав, виданого КП Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 05.10.2012 року вбачається, що ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 25.09.2012 року належить 1/3 частину АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

В силу ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Суд приходить до висновку, що вимога позивача не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Спадкоємець, який претендує на обов?язкову частку у спадковому майні, а саме ОСОБА_1, заяви про прийняття обов?язкової частки не подавала і фактичне прийняття обов?язкової частки у спадщині не передбачено.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 склала заповіт, яким належну їй на праві приватної власності 1/3 частину АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_2

Відповідно до положення ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Згідно із ч.3 ст. 1235 ЦК України, заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині.

Як на обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що вона відповідно до вимог норми ч.1 ст. 1241 ЦК України відноситься до осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, оскільки на момент відкриття спадщини відносилася до повнолітньої непрацездатної дитини, оскільки досягла пенсійного віку.

Однак, з такими твердженнями позивача суд погодитися не може оскільки, позивач є непрацездатною по віку (а.с.7), у зв'язку з чим їй призначена пенсія, а не непрацездатною дитиною, як позивач себе вважає в силу вимог ст..1241 ЦК України.

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання частко недійним свідоцтва про право на спадщину та визнання права на обов'язкову частку в спадщині, як непрацездатній дитині слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 58-61, 88, 154, 209, 2012, 2014, 2015, 2018, 224 ЦПК України, ст..ст. 1241, 1269 ч.1, 1301, ЦК України суд,-

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частко недійним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 25.09.2012р. державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Львівської області на ім'я ОСОБА_2 в частині спадкування 1/12 квартири АДРЕСА_1, визнання права на обов'язкову частку в розмірі 1/12 в спадщині квартири АДРЕСА_1 та стягнення судових витрат відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: Р. Т. Шрамко