Ухвала суду № 62583233, 13.10.2016, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 443/1405/16-к

У Х В А Л А

13 жовтня 2016 року слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю., при секретарі Обертас Н.М., з участю прокурора Копинця М.А., слідчого Цюмрака І.М., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12016140040000834 від 28.08.2016 року про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.345 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, працюючого приватним підприємцем, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 і проживаючого на ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

встановив:

11.10.2016 року на адресу Залізничного районного суду м.Львова надійшла ухвала колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області від 06.10.2016 року, якою матеріали клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.345 КК України, ОСОБА_2 направлено на розгляд Залізничного районного суду м.Львова.

В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_1 посилається на те, що ухвалою слідчого судді Жидачівського районного суду Львівської області від 30.08.2016 року до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.10.2016 року. Однак, перебуваючи під вартою, у підозрюваного різко погіршився стан здоровя, з 01.09.2016 року і по даний час він перебуває на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні МОБЛ при ЛУВП УДПтСУ у Львівській області (№19) року, загальний стан хворого вкрай важкий, він втратив внутрішній орган селезінку, значна частина інших внутрішніх органів у нього ушкоджена, що створює загрозу життю, відтак він потребує складної діагностики, кваліфікованого і дорогого лікування, що в умовах перебування під вартою повною мірою забезпечити неможливо. На даний час ОСОБА_2 не може приймати участь у слідчих діях, у звязку зі станом здоровя не є небезпечним для суспільства. У звязку з наведеним просить у клопотанні змінити обраний відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобовязання.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 і підозрюваний ОСОБА_2 клопотання підтримали, покликаючись на мотиви такого, яке просять задовольнити. При цьому, адвокат ОСОБА_1 відмітив, що у випадку якщо суд не знайде достатньо обгрунтованим клопотання для зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою саме на особисте зобовязання, просить змінити обраний запобіжний захід на заставу, внесення якої гарантує батько підозрюваного.

Прокурор Копинець М.А. і слідчий Цюмрак І.М. вважали відсутніми підстави для зміни підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш мякий, вважаючи, що саме такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Наголосили на тому, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому вважають відсутніми підстави для зміни обраного раніше запобіжного заходу та що наведені захисником обставини не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу. Також прокурор відмітив, що на даний час відсутнє підтвердження ступеня тяжкості хвороби ОСОБА_2, що давало би підстави стверджувати, що він не може утримуватись під вартою. Наведений в листах Львівської установи виконання покарань (№19) від 30.09.2016 року і 04.10.2016 року діагноз не свідчить про наявність захворювань, які містяться в Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, що є додатком до Порядку організації медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.08.2014 року. Просять в задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, перевіривши матеріали кримінального провадження №12016140040000834, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Клопотання відповідає вимогам ст.201 КПК України, подане в строк, передбачений ч.5 ст.201 КПК України. Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовано необхідність зміни запобіжного заходу, прокурор отримав у строк, передбачений ч.2 ст.201 КПК України.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №12016140040000834, 28.08.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про злочин, передбачений ч.3 ст.345 КК України, зокрема, що ОСОБА_2 28.08.2016 року приблизно о 10.00 год., знаходячись в службовому кабінеті ГРПП Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області за адресою вул. Садова,4, у м.Жидачеві Львівської області, куди був запрошений для опитування з приводу скоєних ним неправомірних дій, повязаних з пошкодженням майна та нанесенням тілесних ушкоджень громадянам, які були зареєстровані в ЖЕО заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Жидачівського ВП ГУ НП у Львівській області №3403 та 3404 від 28.08.2016 року, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, наніс один удар ножем в праву верхню частину грудної клітки інспектору Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області лейтенанту поліції ОСОБА_3, який виконував свої службові обов'язки, чим спричиним проникаюче ножове поранення грудної клітки справа, з пошкодженням правої легені.

30.08.2016 року ухвалою слідчого судді Жидачівського районного суду Львівської області Данилюку В.Ю. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27.10.2016 року, без можливості внесення застави.

При обрані даного виду запобіжного заходу слідчим суддею прийнято до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у випадку визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, відсутність у нього утриманців та стійких соціальних звязків. Також суд взяв до уваги те, що на момент звернення з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, по справі не проведені необхідні слідчі дії для встановлення всіх обставин вчинення останнім злочину, зокрема, не допитано потерпілого, який знаходиться у медичній установі.

У відповідності до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу було визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину за ч.3 ст.345 КК України, наявність ризиків таких як: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше правопорушення.

Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч.1 статті 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобовязання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Між тим, відповідно до вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

В ст.201 КПК України закріплено право підозрюваного, обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід або їх захисника на звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.

Звертаючись з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_1 вказує на те, що з часу обрання підозрюваному запобіжного заходу істотно змінилися обставини, ОСОБА_2 має важкі ушкодження, втратив селезінку і його стан здоровя вкрай важкий.

Сторона обвинувачення в судовому засіданні не заперечує такі обставини, проте вважає, що тяжкість захворювання не встановлена, тому відсутні підстави для зміни запобіжного заходу.

Разом з тим, з листа Львівської установи виконання покарань (№19) від 30.09.2016 року вбачається, що ОСОБА_4 перебуває на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні МОБЛ при ЛУВП УДПтСУ у Львівській області (№19) з 01.09.2016 року, загальний стан хворого вкрай важкий. Діагноз: тупа травма живота; розрив селезінки; підкапсульний розрив підшлункової залози; розлитий серозно-гемораргічний перитоніт; кишкова нориця; лівобічна плевропневмонія; анемія середнього ступеня важкості. Не може приймати участь у слідчих діях.

Вказані дані і стан здоровя ОСОБА_2 підтверджуються листом Львівської установи виконання покарань (№19) від 04.10.2016 року, в якому окрім наведеного також вказано, що ОСОБА_4 потребує постійного медичного догляду, прогноз на виздоровлення несприятливий та що підозрюваний потребує довготривалого лікування в спеціалізованих медичних закладах хірургічного профілю МОЗ України.

Таким чином, захисником доведено, що на даний час є такою, що суттєво змінилася, обставина, яка відповідно до вимог ст.178 КПК України враховується при обранні запобіжного заходу стан здоровя підозрюваного.

А відтак приходжу до висновку, що існують законні підстави для заміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш мякий.

При цьому слідчий суддя приймає до уваги, що обєктивні дані про стан здоровя підозрюваного свідчать про зниження ризиків, які були підставою для обрання йому найбільш суворого запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу на більш мякий, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити як права обвинуваченого, так і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 10 березня 2009 року в справі «Биков проти РФ» зазначено, що тривале тримання під вартою може бути оправданим у конкретній справі тільки при наявності реальної вимоги публічного інтересу, яке з належним урахуванням принципу презумпції невинуватості, перевищує правило поваги до особистої свободи, передбачене в статті 5 Конвенції.

Оскільки підозрюваний не може приймати участь у слідчих діях, відповідно його тримання під вартою не буде сприяти дієвості кримінального провадження.

Окрім, даних про стан здоровя підозрюваного, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце проживання, є приватним підприємцем, відтак має законне джерело доходів, відсутні дані, які б негативно його характеризували.

Статтею 7 КПК визначені загальні засади кримінального провадження, до яких пунктом 15 даної статті віднесена змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ст.22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами своїх правових позицій.

Доводи прокурора зводяться до незгоди з клопотанням про зміну запобіжного заходу, доказів на обґрунтування процесуальної позиції прокурором не надано.

Виходячи із наданих сторонами доказів, приходжу до висновку, що клопотання є обґрунтованим, підлягає задоволенню частково.

Той факт, що в певний неназваний прокурором спосіб не встановлено ступінь тяжкості захворювання не виключає можливість врахування слідчим суддею стану здоровя підозрюваного, оскільки ст.186 КПК України передбачено, що при обранні запобіжного заходу обовязково враховується стан здоровя особи, а не визначається ступінь тяжкості її захворювання.

З наведених мотивів не можуть прийматись до уваги також доводи прокурора, що діагноз підозрюваного не може свідчити про наявність в нього захворювання, яке входить до Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, що є додатком до Порядку організації медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.08.2014 року. Крім цього, цей Перелік стосується засуджених і не може застосовуватись по аналогії при вирішенні питання утримання особи під вартою.

Наявність підозри відносно ОСОБА_2 у вчиненні особливо тяжкого злочину не може бути єдиним чинником, що давав би підстави слідчому судді відмовити у задоволенні зазначеного клопотання.

Так, у відповідності до статті 17 ЗУ від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про практику Суду як джерело права. У частині 5 ст.9 КПК України зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При цьому рішення Європейського суду з прав людини, зокрема «Мамедова проти Росії» від 01.06.2006 містять положення відносно того, що посилання на тяжкість обвинувачень як головний чинник при оцінці ймовірності того, що підозрюваний переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім.

А тому, посилання прокурора на тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 без сукупності інших доведених обставин не може бути єдиним критерієм для висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу.

Встановлені обставини дають підстави слідчому судді дійти висновку, що на даний час ризики встановлені судом під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати, проте вони зменшились, а також змінилися обставини, які свідчать про те, що вказані ризики можливо запобігти і шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.

Разом з тим, суд не вбачає, з огляду на наведене, підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобовязання, як про це просить захисник.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 грудня 2015 року у справі «Кущ проти України» визнано порушення п. 3 ст. 5 Конвенції в частині не розгляду національним судом можливості застосування альтернативних запобіжних заходів.

Батько підозрюваного гарантує внести заставу у випадку обрання його синові такого запобіжного заходу.

Частиною 1, п.2 ч.5 ст.182 КПК України встановлено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків. Розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Застава є мякшим запобіжним заходом, аніж тримання під вартою, проте, враховуючи конкретні обставини відносно підозрюваного, на переконання слідчого судді саме такий запобіжний захід зможе забезпечити дієвість кримінального провадження та процесуальну поведінку підозрюваного, а також процесуальні дії слідчого.

Таким чином, клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 про зміну запобіжного слід задовольнити частково, стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно змінити запобіжний захід з тримання під вартою на заставу в розмірі вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, що дорівнює 116000 грн., оскільки саме такий розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 22, 176-177, 182, 201, 202 309, 395 КПК України, -

ухвалив:

Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Змінити підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на заставу в розмірі 116000 (сто шістнадцять тисяч) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на рахунок № 37315022000757, одержувач ТУ ДСА у Львівській області, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ ЄДРПОУ 26306742, МФО 820172, призначення платежу: застава за (П.І.П. підозрюваного), П.І.П. платника.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 такі обов'язки:

- прибувати до суду, процесуального прокурора та слідчого за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками;

- здати на збереження слідчому закордонний паспорт та інші документи, які дають можливість виїхати за межі України.

Якщо підозрюваний ОСОБА_2, після внесення застави, будучи належним чином повідомлений, не зявиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Відповідно до вимог ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця увязнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити захиснику та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Слідчий суддя: С.Ю. Колодяжний