Рішення № 62581770, 08.11.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер №243/7434/16-ц

Номер провадження №2/243/3743/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

08 листопада 2016 року м. Словянськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Чемодурової Н.О.,

при секретарі Жмарьові П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Барвінківського району Харківської області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

08 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з дійсним позовом до ОСОБА_2 сільської ради Барвінківського району Харківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом. Мотивував свої вимоги тим, що його батьку ОСОБА_3 належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами №5 по вулиці Мічуріна у смт.Билбасівка Слов'янського району Донецької області, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на будівлю від 13 червня 1953 року. На підставі рішення виконкому Билбасівської селищної Ради депутатів працюючих Слов'янського району Сталінської області від 24 серпня 1959 року та рішення виконкому Райради депутатів працюючих від 26 серпняь 1959 року №263, батьку ОСОБА_1 було дозволено будівництво нового житлового будинку зі знесенням старого житлового будинку в смт.Билбасівка по вул. Мічуріна №5. Таким чином, його батько збудував новий будинок замість старого у 1960 році.

24 червня 1980 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть ІІ-ВЛ №313496 від 04 липня 1980 року, заповіту на випадок смерті він не залишив. Після смерті батька, ОСОБА_1 прийняв спадщину. Пізніше він звернувся до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину на успадкований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Проте нотаріусом була винесена Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1414/01-16 від 11 листопада 2013 року. Підставою для відмови стало те, що у ОСОБА_3 був відсутній правовстановлюючий документ на будинок з господарськими будівлями та спорудами №5 по вул. Мічуріна у смт.Билбасівка Слов'янського району Донецької області. Таким чином, після смерті батька залишилась спадщина, однак оформити спадщину позивач не має можливості, оскільки на будинок відсутній правовстановлюючий документ і право власності на нього не було зареєстровано.

Просить суд, визнати за ним, право власності на житловий будинок А-1 загальною площею 56,7 кв.м., житловою площею 40,4 кв.м., погріб Б, сарай В, літній душ Г, сарай Є, літню кухню-гараж Ж, оглядову яму ж, сарай З, убиральню Т, огорожа №1, ворота №2 по вул. Мічуріна, 5 у смт.Билбасівка Слов'янського району Донецької області, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3, померлого 24 червня 1980 року.

Позивач та його представник ОСОБА_4, який діє на підставі ордеру серії ДН№4353 на надання правової допомоги від 17 вересня 2016 року (а.с.1), будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання, в залу суду не зявились, надали суду заяву з проханням розгляд справи проводити у їх відсутності , позов просили задовольнити (а.с.43).

Представник відповідача ОСОБА_2 сільська рада Барвінківського району Харківської області, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, в залу суду не зявився, надав суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності (а.с. 35).

Суд, дослідивши надані позивачем документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ЯЩ №898638, яке видано 24 червня 1952 року (а.с.8).

Згідно свідоцтва про смерть серії ІІ-ВЛ №313496, яке видано ОСОБА_2 РАЦС Барвінківського району Харківської області, 04 липня 1980 року помер батько позивача ОСОБА_3, про що свідчить відповідний актовий запис №25 (а.с.12).

На підставі свідоцтва про право власності на будівлю від 13 червня 1953 року №772, яке видано Житловим управлінням Слов'янського відділу комунального господарства, ОСОБА_3 належить житловий будинок №5 по вул. Мічуріна у смт.Билбасівка Слов'янського району Донецької області (а.с.9).

Рішенням виконкому Билбасівської селищної Ради депутатів працюючих Слов'янського району Сталінської області від 24.08.1959 року та випискою із рішення виконкому Райради працюючих від 26.08.1959 року №253, ОСОБА_3 було дозволено будівництво нового будинку зі знесенням старого житлового будинку у смт.Билбасівка, вулиця Мічуріна, 5 (а.с.10-11).

11 листопада 2013 року державним нотаріусом Барвінківської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_5, була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме, у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з прилеглими надвірними будовами, розташованого за адресою: Донецька область, Слов'янський район, селище Билбасівка, вулиця Мічуріна, 5, так як він не надав правовстановлюючі документи, що підтверджували належність вищевказаного будинку померлому батькові ОСОБА_3 (а.с.13).

Відповідно до звіту про оцінку вартості житлового будинку з господарськими та побутовими будовами та спорудами, що розташований а адресою: Донецька область, м. Словянськ, смт.Билбасівка, вул. Мічуріна, 5, станом на 03 серпня 2016 року ринкова вартість майна складає 38 966,00 грн. (а.с.24-29)

З технічного паспорта на житловий будинок №5, вул. Мічуріна, смт.Билбасівка, Слов'янський район, Донецької області, вбачається, що житловий будинок збудований у 1960 році загальною площею 56,7 кв.м., житловою площею 40,4 кв.м. (а.с.14-18).

Згідно інформації КП «БТІ» від 07 жовтня 2016 року, наданої на запит суду, право власності на житловий будинок, розташований за адресою: Донецька область, Слов'янський район, смт.Билбасівка, вул. Мічуріна, буд.№5, зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с.40).

Однак після закінчення будівництва будинку та введення його в експлуатацію спадкодавцем не були отримані правовстановлюючі документи на відповідний об'єкт нерухомого майна та не була здійснена державна реєстрація права власності на нього , в той же час , згідно із законодавством , яким було визначено правовий порядок володіння об'єктами нерухомості на момент введення в експлуатацію , виникнення права власності не ставилося у пряму залежність від отримання правовстановлюючих документів та здійснення державної реєстрації.

Так у відповідності до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, здійснення реєстрації житлових будинків у сільських населених пунктах взагалі не передбачалося.

Згідно з положенням Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року «Про право громадян на купівлю та будівництво індивідуальних житлових будинків» та постанови Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.098.1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» новостворений будинок, будівництво якого здійснювалось у відповідності до закону, вважався належним власнику з моменту закінчення будівництва та введення будинку в експлуатацію.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що батько позивача ОСОБА_3, побудувавши за життя житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою Донецька область, Слов'янський район, смт.Билбасівка, вул. Мічуріна, будинок №5 , відповідає вимогам тогочасного законодавства, та ввівши об'єкт в експлуатацію набув права власності на нього, в зв'язку з чим це право входить до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, та належить позивачеві з часу її відкриття як єдиному спадкоємцеві першої черги за законом.

Згідно з ч. 1ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому ч.5 даної статті вказує, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

На підставі викладеного та враховуючи те, що батько ОСОБА_1 на момент смерті був власником житлового будинку з господарськими будівлями, інших спадкоємців, які претендують на вказане спадкове майно не має, та на даний час правовстановлюючі документи на господарські будівлі відсутні, суд вважає, що необхідно визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем першої черги, право власності на спадкове майно батька, а саме на житловий будинок А-1 загальною площею 56,7 кв.м., житловою площею 40,4 кв.м., погріб Б, сарай В, літній душ Г, сарай Є, літню кухню гараж Ж, оглядову яму ж, сарай З, убиральню Т, огорожа №1, ворота №2, по вулиці Мічуріна, 5 у смт.Билбасівка Слов'янського району Донецької області.

На підставі ст.ст. 25, 182, 328, 392, 1216, 1218, 1261, ч.1,5 1268, ч.1 ст.1296 ЦК України, керуючись ст.ст.1, 3, 10, 11, 60, 61, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Барвінківського району Харківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІПН: 04399625, право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок А-1 загальною площею 56,7 кв.м., житловою площею 40,4 кв.м., погріб Б, сарай В, літній душ Г, сарай Є, літню кухню гараж Ж, оглядову яму ж, сарай З, убиральню Т, огорожа №1, ворота №2, по вулиці Мічуріна, 5 у смт.Билбасівка Слов'янського району Донецької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 24 червня 1980 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайоннийсуд Донецької області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Суддя Н.О. Чемодурова