Ухвала суду № 62579745, 05.10.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48665/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бабенко С.Ш.,

при секретарі Король А.О.,

за участю прокурораПанчишина М.Я.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Проскурника В.М., погоджене прокурором другого відділу процесуальногокерівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженняхслідчих управління спеціальних розслідуваньДепартаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Панчишиним М.Я.,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014000000000310 від 22.04.2014р., відносно підозрюваного

ОСОБА_5, не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191ККУкраїни, -

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Проскурника В.М., погоджене прокурором другого відділу процесуальногокерівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженняхслідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури УкраїниПанчишиним М.Я., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000310 від 22.04.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 205 КК України.

Прокурор посилаючись на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, просив клопотання задовольнити обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи, наполягала на його задоволенні.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою інкримінованих кримінальних правопорушень та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Одночасно в судовому засіданні захисник зазначив, що висновки органу досудового розслідування з приводу обґрунтованості підозри не відповідають фактичним обставинам справи та є передчасними, жодних вагомих доказів, які б вказували на вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень в матеріалах клопотання не має. Підозрюваний виключно позитивно характеризується за місцем постійного проживання та роботи, має міцні соціальні зв'язки, з приводу чого відсутні будь-які ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного на стадії досудового розслідування.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього стороною обвинувачення та захисту документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

ОСОБА_5 є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014000000000310 від 22.04.2014р.за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 5 ст. 191ККУкраїни

27.09.2016 у вказаному кримінальному провадженні складено письмове повідомлення про ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у липні 2012 року у ОСОБА_5, ОСОБА_8 ОСОБА_9 та інших невстановлених слідством осіб виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах - земельною ділянкою загальною площею 1553,97 га, належною ОСОБА_10, як власнику сертифікатів на земельну частку (пай).

ОСОБА_5, зловживаючи своїм службовим становищем начальника відділу Держкомзему в Первомайському районі Миколаївської області, діючи спільно та погоджено з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, за попередньою змовою з ними, мав підготувати документи про відведення земельних ділянок зі складу земель, належних ОСОБА_11, у власність 900 працівників державних установ Первомайського району Миколаївської області

Згідно розробленого плану злочину, зазначені громадяни, не обізнані про злочинні наміри та цілі ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, мали отримати Державні акти про право власності на земельні ділянки, належні ОСОБА_11, а ОСОБА_9, згідно відведеної їй ролі у злочині, зареєструвати юридичну особу, яка укладе договори оренди земельних ділянок із вказаними громадянами. У такий спосіб, заволодівши землею, належною ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9 та інші, невстановлені слідством особи, отримували можливість використовувати земельну ділянку ОСОБА_10 на власний розсуд.

06.11.2012р. ОСОБА_5 діючи всупереч нормативно встановленому та регламентованому законами України порядку вилучення земельних ділянок до земель запасу, погодив із іншим співучасником злочину - ОСОБА_8 питання підготовки останнім проектів розпоряджень «Про зарахування земельної ділянки в межах території Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності» і «Про надання дозволу громадянам України на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради». При цьому, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, заздалегідь домовились підготувати розпорядження за підписом першого заступника голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_12

ОСОБА_12, виконуючи незаконну усну вказівку голови райдержадміністрації ОСОБА_8, підписав розпорядження № 471-р від 12 жовтня 2012 року «Про надання дозволу громадянам України на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради», яким надав дозвіл 775 особам на складання проектів землеустрою.

Начальник відділу Держкомзему в Первомайському районі Миколаївської ОСОБА_5.,діючи згідно заздалегідь розробленого плану, спільно та погоджено із ОСОБА_8 та ОСОБА_9, за попередньою змовою з ними, реалізуючи злочинний умисел та виконуючи відведену йому роль, підписав умови відведення земельних ділянок, належних ОСОБА_10, загальною площею 1553,97 га, які знаходяться на території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, у власність 775 громадян.

ОСОБА_13 здійснила реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Агро» у виконавчому комітеті Миколаївської міської ради, виступаючи засновником та єдиним учасником Товариства, і цього ж дня наказом №1 поклала на себе обов'язки директора товариства.

ОСОБА_14,діючи як засновник та директор ТОВ «Партнер-Агро», внесла на розрахунковий рахунок № 2600101411293 останнього, відкритий в ПАТ «Кредобанк», 200 000 гривен начебто як безповоротну допомогу, а наступного дня ці кошти перерахувала на розрахунковий рахунок № 26004063000217 ТОВ «Будспецпроект-плюс», відкритий в АТ «Фінростбанк», як плату за виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, в межах території Ленінської сільської ради згідно рахунку СФ-472 від 06.11.2012.

Працівники ТОВ «Будспецпроект-плюс», не маючи законних підстав для виготовлення проекту землеустрою, оскільки громадяни України (775 осіб) не виступали замовниками проекту землеустрою, безпідставно виготовили пакет документів, що мав назву «Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (775 осіб) для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області», склали акти визначення меж вказаних земельних ділянок в натурі (на місцевості), яким присвоєно відповідні кадастрові номери та передали ОСОБА_9

ОСОБА_5, затвердив своїм підписом голови комісії з розгляду питань, пов'язаних з землеустроєм у Первомайському районі Миколаївської області висновок № 103 від 16.11.2012р. про погодження казаного Проекту землеустрою.

ОСОБА_8, на підставі вказаного розпорядження, у період часу з 24 по 29 грудня 2012 року у приміщенні Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Чкалова, 12 підписав офіційні документи - державні акти на право власності НОМЕР_1 громадянам на земельні ділянки, належні ОСОБА_10,начебто для ведення особистого селянського господарства. Після цього ОСОБА_8 організував їх видачу громадянам лише за умови укладення ними договорів оренди землі з ТОВ «Партнер-Агро». За таких обставин громадяни, не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та інших співучасників злочину щодо заволодіння чужим майном - земельною ділянкою, належною ОСОБА_10, уклали з ТОВ «Партнер-Агро» договори оренди землі строком на 20 років. Зазначені договори від імені ТОВ «Партнер-Агро» підписала ОСОБА_15

Реалізувавши свій злочинний намір та заволодівши чужим майном - земельною ділянкою, належною ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. внесли відомості до державної статистичної звітності управління Держземагенства у Первомайському районі Миколаївської області (ф. 6-зем) про те, що за ТОВ «Партнер-Агро» в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області значаться землі загальною площею 1520,1737 га, загальна нормативна грошова оцінка яких складає 31 258 541 грн.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 складає сукупність належних даних, які підтверджуються: протоколами допиту ОСОБА_20., ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_18, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5, протоколом одночасного допиту осіб від 05.02.2016р.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПКУкраїни.

Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, особу підозрюваного, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наявність позитивних характеристик підозрюваного, його стан здоров'я, пов'язаний з захворюванням хребта, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини, бездоганна репутація та майновий стан, відсутність судимостей, не можуть бути безумовними підставами для звільнення підозрюваного з-під варти, оскільки не спростовують висновки суду про те, що більш м'які запобіжні заходи можуть запобігти зазначеним вище ризикам.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлено від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадах, якщо слідчий суддя, суд, встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого, або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, соціальні зв'язки, задовільний майновий стан, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, а також те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії особливо тяжкого. Крім того, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_5, як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою заставу, розмір якої перевищує 80 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме в розмірі 300 мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 275600,00грн, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування із свідками, підозрюваними у кримінальному провадженні №42014000000000310 від 22.04.2014р.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Проскурника В.М., погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Панчишиним М.Я., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строків досудового розслідування, тобто до 02 грудня 2016р. включно.

Строк тримання під вартою відраховувати з моменту затримання.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 275600,00 (двісті сімдесят п'ять тисяч шістсот)грн, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування із свідками, підозрюваними у кримінальному провадженні №42014000000000310 від 22.04.2014р.

Визначити строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення строком до 02 грудня 2016р.

Визначити строк дії ухвали до 02.12.2016р. включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово ГСУ Генеральної прокуратури України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.Ш.Бабенко