Постанова № 62577878, 04.11.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2-а/490/526/2016 Справа № 490/320/16-а

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 листопада 2016 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва в складі :

головуючого судді - Черенковій Н.П.,

при секретарі - Шевельовій Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 319 від 22.12.2015 р., винесену Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області у відношенні ОСОБА_1 та закрити дану справу; скасувати припис № 364 від 10.12.2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складений Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області в частині оскарження припису № 364 від 10.12.2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складений Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області повернуто позивачу.

Позивач підтримав свої вимоги у повному обсязі, просив про розгляд справи у її відсутності.

Представник відповідача надав заяву про розгляд справи у його відсутності та позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області діяло в межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи у її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть у участи у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судом постановлено про закінчення розгляду справи у відсутності сторін, що відповідає вимогам закону.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори і фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (в тому числі актів індивідуальної дії).

При цьому, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії стосовно конкретної особи вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання цієї особи (позивача по справі) або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача (ч.2 ст.19 КАС України)

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України , правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

ОСОБА_1 є директором ТОВ «Югойл», що підтверджується витягом є Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

30 листопада 2015 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГОЙЛ" надійшло повідомлення Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області про проведення перевірки, згідно якого позапланова перевірка на об"єкті "Реконструкція автомобільної заправної станції" по Херсонському шосу 1/5 в м. Миколаєві, яка розпочнеться 04 грудня 2015 року о 15:00 год.

14.12.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГОЙЛ» по пошті отримано Акт від 10.12.2015 року про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій за адресою м. Миколаїв, Херсонське шосе 1/5, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.12.2015 року, припис № 364 від 10.12.2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

З Протоколу позивачу стало відомо, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 09 год. 00 хв. « 22» грудня 2015 року у приміщенні Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області.

Згідно постанови №319 по справі про адміністративне правопорушення від 22.12.2015 року ОСОБА_1, директора ТОВ «Югойл» , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-42 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 6800,00 грн.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 719-VII від 16.01.2014 (надалі - Закон № 719-VII) доповнено статтею 31 (згідно із Законом України від 31.07.2014 № 1622-VII), якою встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

На виконання наведеної статті, Кабінетом Мшістрів України прийнято постанову від 13 серпня 2014 року № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», якою затверджено Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців (надалі - Перелік № 408), до якого входить і відповідач.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-УІІІ від 28.12.2014 (надалі - Закон № 76-УІІІ) установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

З аналізу наведених норм вбачається, що Законами № 719- VII обмежено перевірки підприємств контролюючими органами, перелік яких затверджений Переліком № 408, протягом включно серпня 2014 - червня 2015 року, при цьому зауважено, що ці обмеження не стосуються Державної фіскальної служби України, мораторій на перевірки якої було введено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71 -VIII від 28.12.2014 (надалі - Закон № 71-VIII).

Так, за змістом абз. 1 п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII, у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити на тому, застосовуючи словосполучення «контролюючі органи» у наведеному абзаці пункту Прикінцевих положень Закону № 71-VIII, законодавець не уточнює, на які саме контролюючі органи розповсюджуються встановлені обмеження. З огляду на це, суд робить висновок, що вимоги п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIIIстосуються всіх без виключення контролюючих органів, а не лише Державної фіскальної служби України.

Законом № 71-VIII, дійсно, вносяться зміни лише до податкового законодавства, разом з тим, він не містить положень про те, що поняття «контролюючі органи», що вживаються у тексті цього Закону, необхідно розуміти у визначенні п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що наведене поняття слід застосовувати у розумінні п. 1 Указу Президента України Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності від 23.07.1998 № 817/98 (надалі - Указ № 817/98), відповідно до якого контролюючі органи - органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово - господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Також, з аналізу абз. 2 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-У від 05.04.2007 року вбачається, що під органами державного нагляду (контролю) слід розуміти уповноважені законом центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи, державні колегіальні органи, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно - будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294, Державна архітектурно - будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце - премєр - Міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду. Держархбудінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно доКонституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що відповідач є контролюючим органом урозумінні п.1 Указу № 817/98, а тому на його перевірки розповсюджуються обмеження, встановлені п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII.

Як вбачається з матеріалів справи, обсяг доходу ТОВ «ЮГОЙЛ» у 2014 році становив менше 20 мільйонів гривень, а тому перевірку позивача відповідач мав право проводити лише з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінальною процесуального кодексу України.

Разом з цим, відповідач не навів суду доказів, які б свідчили про надання дозволу Кабінетом Міністрів України на проведення перевірки, звернення позивача із за заявкою щодо його перевірки чи відповідне рішення суду.

Врахлвуючи вищевикладене, призначення перевірки ТОВ «ЮГОЙЛ» у період, в який діє мораторій на проведення перевірок контролюючими органами, є протиправним, а тому суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування скасування постанови № 319 по справі про адміністративне правопорушення від 22.12.2015 року про накладення штрафу у сумі 6800,00 грн.

Частиною першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип обов'язковості суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність оскаржуваних бездіяльності, дій чи рішень.

Між тим, відповідачем - Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській областіяк суб'єктом владних повноважень, не було надано суду жодних доводів й, відповідно, доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного позивачем рішення.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

В силу ст. 94 КАС України, на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 487,20 грн.за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 37757888).

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Позов - задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову № 319 по справі про адміністративне правопорушення від 22.12.2015 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на ОСОБА_1 за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності у сумі 6800,00 грн., винесену Управлінням Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 487,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 37757888).

Постанова може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя Н.П. Черенкова