Постанова № 62577363, 09.11.2016, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3184/16-а

ПОСТАНОВА

іменем України

"09" листопада 2016 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання провести перерахунок пенсії

В С Т А Н О В И В:

24.10.2016 року позивач ОСОБА_1, який є отримувачем пенсії за вислугою років на підставі ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року (далі - Закон №1789-ХІІ), звернувся до суду з позовом до Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (далі - відповідач) про визнання рішення відповідача №20 від 12.10.2016 року про відмову в проведенні перерахунку вказаної призначеної пенсії у відповідності до Закону №1789-ХІІ.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він працював в органах прокуратури України та з 20.09.2004 року перебуває на обліку у Вознесенському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Миколаївської області, отримує пенсію за вислугу років згідно ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року в розмірі 90 % від суми місячного заробітку, постановою КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з 01.12.2015 року підвищено на 25% посадові оклади працівників прокуратури, розміри яких затверджено постановою КМУ від 31.05.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (п.3 ч.1 Постанови).

Посилаючись на те, що відповідач на підставі наданої ним довідки прокуратури Миколаївської області від 29.07.2016 року безпідставно мотивує свою відмову в проведенні перерахунку призначеної пенсії з тих підстав, що згідно з п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ від 02.03.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена згідно Закону України «Про прокуратуру», отже з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах визначених вищевказаним законом, не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються, позивач просив позов задовольнити.

В судове засідання позивач не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності та про підтримання позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суду надав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та письмове заперечення на позов, вказуючи, що прийняте рішення №20 від 12.10.2016 року є законним та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є отримувачем пенсії за вислугою років на підставі ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року (далі - Закон №1789-ХІІ) у розмірі 90 % від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг отриманих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, в тому числі щодо розміру раніше призначеної пенсії.

Таким чином, враховуючи, що позивачу 20.09.2004р. призначено пенсію у розмірі 90 % від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію, її розмір у відсотковому відношенні до чинної заробітної плати відповідної категорії осіб, що працюють в органах прокуратури не може бути зменшено.

На момент призначення позивачу пенсії чинною була норма Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р., а саме ст. 50-1, яка надавала право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Також за приписами Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р., чинними на час призначення пенсії ОСОБА_1 граничний розмір пенсії обмежено не було.

Таким чином, на час призначення позивачу пенсії, його пенсійне забезпечення включало наявність у нього права на отримання пенсії у розмірі 90 % без обмеження граничного розміру пенсії та право на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Отже, оскільки на час набуття позивачем права на пенсійне забезпечення за ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року було встановлено його право на отримання пенсії у розмірі 90 % за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію без обмеження граничного розміру та на перерахунок пенсії, суд дійшов висновку, що зазначена норма зберігає юридичну силу, як для позивача, так і для відповідача на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії від 04.10.2016 року.

Щодо доводів письмового заперечення відповідача про обґрунтованість відмови у перерахунку позивачу пенсії у зв'язку із скасуванням з 01.06.2015 року норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру» , суд зазначає наступне.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.

Натомість з 15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014року, яким врегульовано питання пенсійного забезпечення та перерахунку пенсій працівників прокуратури, а саме статтею 86.

Таким чином, суд зазначає, що норми щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури за Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. не могли бути скасовані пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», оскільки норми Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури набрали чинності 15.07.2015р., тобто після 01.06.2015р.

Також суд відхиляє доводи письмового заперечення відповідача щодо відсутності підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з огляду припису ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р., якими передбачено, що умови та порядок перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, яка на даний момент не прийнята, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсія за вислугу років призначена позивачу до набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р., а саме у відповідності до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. Зазначеною нормою було гарантовано працівникам прокуратури, яким призначена пенсія, право на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Таким чином, на час набуття позивачем права на пенсійне забезпечення при призначенні йому пенсії, позивач набув право і на її перерахунок за умов підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників та надання відповідної довідки, що було визначено ч.ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії.

Враховуючи, що умови та порядок перерахунку пенсії позивача було визначено зазначеною нормою Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р., неприйняття Кабінетом Міністрів України постанови щодо умов і порядку перерахунку пенсії не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії та позбавлення позивача наданих йому соціальних гарантій.

Отже, суд приходить до висновку, що відмова позивачу у проведенні перерахунку пенсії на підставі ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. та п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» є неправомірною.

Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст.ст. 10-12, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області №20 від 12.10.2016 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку призначеної пенсії за вислугою років згідно з вимогами ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» визнати протиправним та скасувати.

Зобов'язати Вознесенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області перерахувати з 01 грудня 2015 року призначену ОСОБА_1 у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року згідно з вимогами ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% місячного заробітку, без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до оплати сумою пенсії.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Вознесенський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення постанови суду, а особами, які були відсутні в судовому засіданні, у цей же строк з часу отримання копії постанови суду.

Суддя Старжинська О.Є.