У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 802/883/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
02 листопада 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Томашук А.В.,
позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Вініцької Б.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Савчука Сергія Ворфоломійовича, Державної архітектурно-будівельна інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати бездіяльність посадової особи, директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Савчука С.В., що полягає у порушенні його прав згідно Закону України "Про звернення громадян" (не запрошення на перевірку та розгляд скарги від 17.05.2016 року) - протиправною; визнати протиправною відповідь від 01.06.2016 року, в частині зазначення інформації про відсутність в діях ОСОБА_5 порушень, та щодо офіційного повідомлення його про дату розгляду звернення від 01.02.2016 року; зобов'язати Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України розглянути його скаргу від 17.05.2016 року з дотриманням вимог Закону України "Про звернення громадян", надавши можливість реалізувати його права згідно ст.ст. 18,19.
Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 04.07.2016 року адміністративний позов задоволено частково: визнати бездіяльність посадової особи, директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Савчука С.В., що полягає у порушенні прав позивача визначених Законом України "Про звернення громадян" (не запрошення на перевірку та розгляд скарги від 17.05.2016 року) - протиправною; зобов'язати Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області розглянути скаргу позивача від 17.05.2016 року з дотриманням вимог статей 18,19 Закону України «Про звернення громадян». В іншій частині позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач оскаржив його до суду апеляційної інстанції, шляхом подання апеляційної скарги, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на не повне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позову.
Позивач в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги.
Представник відповідача підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та необхідності залишення в силі постанови суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 17.05.2016 року позивач звернувся зі скаргою (вх.№27-К-306-2) до директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, у якій вказав, що 17.05.2016 року він прибув за попереднім викликом по телефону до Департаменту ДАБІ у Вінницькій області, де йому повідомили, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2016 року у справі №802/267/16-а за його позовом до виконуючого обов'язки директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_5, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії оскаржується департаментом, а тому відсутні підстави проводити розгляд скарги на даному етапі. Враховуючи викладене, у скарзі від 17.05.2016 року позивач просив: винних осіб, що (визнані) зазначені в постанові Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2016 року, дії яких визнано протиправними, притягнути до дисциплінарної відповідальності, в тому числі ОСОБА_6, як такого що неналежно провів розгляд його скарги від 01.02.2016 року; повторний розгляд провести без участі ОСОБА_6, так як він має підстави вважати його дії упередженими та не довіряє цій особі; повідомити офіційно з наданням відповідної копії розпорядження про те, кому буде доручено розгляд скарги від 01.02.2016 року; на розгляд та перевірку вказаної скарги запросити його для особистої участі; про вжитті заходи дисциплінарного впливу повідомити офіційно.
01.06.2016 року позивач отримав відповідь Департаменту ДАБІ у Вінницькій області на скаргу від 17.05.2016 року за № 27-К-306-2, у якій вказано, що немає підстав для притягнення до відповідальності осіб, що зазначені в постанові Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2016 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у зв'язку з відсутністю порушень в їх діях. Стосовно повторного розгляду звернення позивача 01.02.2016 року повідомили, що розгляд вказаного звернення відбувся 31.05.2016 року, про дату та час якого він був офіційно повідомлений. В зв'язку з його неприбуттям, звернення від 01.02.2016 року було розглянуто за наявними в Департаменті матеріалами повторної перевірки дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт на присадибній земельній ділянці по АДРЕСА_1 (забудовник - ОСОБА_8.) та відповідь направлена на його адресу поштою.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача частково є обґрунтованими.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції виходячи з наступного.
Даючи правову оцінку діям відповідача слід звертати увагу на наступне.
Так, відповідно до ст. 16 Закону України "Про звернення громадян", скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.
Згідно ст. 18 вказаного Закону визначені права громадянина при розгляді заяви чи скарги. Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; ознайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
За змістом ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" встановлено обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.
В силу ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
В свою чергу, аргументи відповідача стосовно належного повідомлення позивача про розгляд його скарги, суд не бере до уваги, оскільки у них йдеться про повідомлення позивача щодо розгляду його скарги від 01.02.2016 року, який відбувся 31.05.2016 року, тоді як у заявлених позовних вимогах у даній адміністративній справі, мова йде про не повідомлення позивача про розгляд його скарги від 17.05.2016 року, який проведено 01.06.2016 року.
Таким чином, відповідачем, провівши розгляд скарги позивача від 17.05.2016 року у його відсутність, порушено його права, визначені ст. 18 Закону України "Про звернення громадян", зокрема, право бути присутнім при розгляді його скарги, з огляду на що, позовні вимоги позивача про визнання бездіяльності посадової особи, директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Савчука С.В., що полягає у порушенні його прав згідно Закону України "Про звернення громадян" (не запрошення на перевірку та розгляд скарги від 17.05.2016 року) - протиправною, а також про зобов'язання Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України розглянути його скаргу від 17.05.2016 року з дотриманням вимог статей 18,19 Закону України «Про звернення громадян» є аргументованими та підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги позивача про визнання протиправною відповіді Департаменту ДАБІ у Вінницькій області від 01.06.2016 року, в частині зазначення інформації про відсутність в діях ОСОБА_5 порушень та щодо офіційного повідомлення його про дату розгляду звернення від 01.02.2016 року, то слід зазначити наступне.
У відповідності до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2016 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 Визнано бездіяльність в.о. директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_5, що полягає у неналежному розгляді скарги позивача від 01.02.2016 року - протиправною та зобов'язано Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області розглянути скаргу позивача від 01.02.2016 року з дотриманням вимог визначених ст.ст. 18,19 Закону України "Про звернення громадян". На момент розгляду цієї справи у суді, постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2016 року по справі №802/267/16-а законної сили не набрала, оскільки перебуває на розгляді у Вінницькому апеляційному адміністративному суді за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції.
При цьому, ч. 2 ст. 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу і не може виходити за межі позовних вимог.
Також встановлено, що 31.05.2016 року Департаментом ДАБІ у Вінницькій області проведено розгляд скарги позивача від 01.02.2016 року за результатами проведеної позапланової перевірки та наявними в Департаметі документами, відповідь за результатами якого направлено позивачу поштою (вих.№27-к-44-2 від 31.05.2016 року).
Разом з тим, предметом розгляду у даній адміністративній справі є скарга позивача від 17.05.2016 року та відповідь на неї Департаментом ДАБІ у Вінницькій області від 01.06.2016 року, з огляду на що, встановлення протиправності дій ОСОБА_5, з посиланням на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2016 року, є передчасним, а питання офіційного повідомлення позивача про дату розгляду звернення від 01.02.2016 року не відноситься до предмету дослідження в даній адміністративній справі, враховуючи це, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про встановлення строку на виконання постанови суду, то необхідно зазначити таке.
Частиною 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Таким чином, суд не може підміняти державний орган та вирішувати питання які відносяться до виключної компетенції державного органу Департаменту ДАБІ у Вінницькій області, а саме встановлювати строк розгляду звернення позивача від 17.05.2016 року.
Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору ухвалою суду від 15.06.2016 року, з огляду на що судові витрати ним не здійснювались, а тому не підлягають стягненню з відповідача.
При цьому, позивачем заявлено клопотання про стягнення на його користь компенсації за відрив від звичних занять.
Вимогами ч. 2 ст. 91 КАС України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
Однак враховуючи те, що судові витрати позивачем не здійснювались, розрахунки таких витрат суду надані не були, підстав для компенсації позивачу з державного бюджету витрат за відрив від звичайних занять немає.
Доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, відтак, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, підстав для скасування такого рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 08 листопада 2016 року.
Головуючий Сушко О.О. Судді Смілянець Е. С. Залімський І. Г.
Судове рішення № 62576527, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 02.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 802/883/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: